Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №522/19186/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/260/26

Номер справи місцевого суду: 522/19186/25

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Гасановій Л.Я. кизи, за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Александрова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Алексєєва В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини:

11 серпня 2025 року, о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Wolkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Мясоїдівській,4 у м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, повторно, протягом року, після накладення адміністративного стягнення, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги адвокат Александров Д.О. зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

-ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки прослідував до медичного закладу з метою виконання процедури огляду, неодноразово намагався здати сечу, виконував вказівки лікаря щодо вживання води та кави, а за умов об`єктивної неможливості здати сечу неодноразово наполягав на відборі крові чи іншого біоматеріалу;

-в медичному закладі фактично відмовили у відборі крові як альтернативного біоматеріалу;

-постанова суду не містить реквізитів попереднього рішення та не містить юридичної перевірки обставин, які мають значення для кваліфікуючої ознаки повторності протягом року;

-в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тому він не є суб`єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Посилаючись на наведені доводи, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак участь в апеляційному розгляді приймає його захисник – адвокат Александров Д.О., який просив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 за участі його представника.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Александров Д.О. підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частинах 1, 2 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведена та підтверджується належними та допустимими доказами, аналіз яких зазначений в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а саме: до протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку про те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до постанови Таращанського районного суду Київської області від 12.05.2025 року по справі 379/49/25 (а.с.4); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №419247 від 11.08.2025 року (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду від 11.05.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 ухилився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.6), відеозаписом з місця події (а.с.7); іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №419247 від 11.08.2025 року, згідно з яким 11 серпня 2025 року, о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Wolkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Мясоїдівській,4 у м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, повторно, протягом року, після накладення адміністративного стягнення, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без заперечень, чим останній підтвердив правильність викладених в ньому обставин.

В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що не вважає себе винним, не відмовлявся від проходження огляду (а.с. 1).

До матеріалів справи долучена довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої протягом року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП відповідно до постанови Таращанського районного суду Київської області від 12.05.2025 року по справі 379/49/25 (а.с.4).

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення процедури проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, оскільки в медичному закладі через фізіологічні особливості організму він не зміг здати біологічний матеріал, що було розцінено лікарем, як відмова від проходження огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, що підтверджується відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, та відеозаписом події.

В результатах огляду зазначено, що ОСОБА_1 – явне ухилення від проходження мед. огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків, що підтверджується висновком лікаря №001849 від 11 серпня 2025 року.

З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. У зв`язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що лікар запитав у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд, на що ОСОБА_1 відповів згодою, та прослідував до приміщення для здачі біоматеріалів (сечі). Після цього, ОСОБА_1 повернувся та повідомив, що він не хоче до вбиральні, на що лікар порекомендував ОСОБА_1 попити води та кави, а потім ще раз спробувати здати біоматеріал (сечу), а також роз`яснив, що якщо він протягом 2-х годин не наддасть біологічну речовину, це буде вважатись відмовою та надав останньому додатковий час для можливості надати біологічну речовину. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що після спливу 2-х годин ОСОБА_1 разом з працівниками поліції повернулись до медичного закладу, проте здати біологічний матеріал (сечу), так і не зміг, при цьому, ОСОБА_1 пояснював, що він не відмовлявся від проходження огляду, а не зміг здати біологічну речовину.

Після цього, до медичного закладу були запрошенні двоє свідків, в присутності яких ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічний матеріал, однак останній повідомив що від здачі сечі відмовляється, в подальшому лікар в присутності ОСОБА_1 склав висновок про ухилення від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності свідків, оскільки ОСОБА_1 протягом встановленого часу (2 годин) не надав біологічну речовину (сечу). З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що узгоджується і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Висновок лікаря КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Таким чином, в медичному закладі ОСОБА_1 неодноразово з моменту прибуття надавалася можливість здати зразки біологічного середовища (сечу), але ОСОБА_1 стверджував, що не може здати біологічний матеріал, незважаючи на тривалий час його перебування у медичній установі.

При цьому, ОСОБА_1 було забезпечно достатньою кількістю питної води, що підтверджується відеозаписом.

Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена лікарем та працівниками поліції, як відмова від огляду.

Неправомірні, на думку сторони захисту, дії працівників поліції, як і дії медичного персоналу нею у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції, лікаря-нарколога медичного закладу, яким було складено висновок щодо результатів медичного огляду (ухилення від проходження медичного огляду) або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, стороною захисту не було заявлено.

В свою чергу, суд не вправі за власної ініціативи збирати докази.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 фізіологічно не зміг здати біологічне середовище (сечу), у зв`язку з чим наполягав на тому, щоб здати кров для проведення аналізу, проте лікар не захотів відбирати в нього кров, апеляційний суд вважає непереконливими з огляду на наступне.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.

Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.

Разом з цим, ОСОБА_1 не надав доказів незадовільного стану свого здоров`я, які б могли розцінюватися судом, як об`єктивна причина неможливості надання ним біологічного середовища (сечі) у медичному закладі.

Доводи апелянта у частині того, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак не зміг здати на аналіз сечу, при цьому у медичному закладі у нього не взяли зразки іншого біологічного середовища, з огляду на таке.

Відповідно п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Поряд з цим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд.

Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Із наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснили по приїзду у лікарню, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння необхідно здати саме сечу, на що останній погодився та на пропозицію лікаря почав пити воду, але здати необхідне біологічне середовища не зміг.

Враховуючи, що необхідне біологічне середовище ОСОБА_1 так і не здав, при цьому останній не вказував лікарю про неможливість здачі даного біологічного матеріалу через наявність хронічних захворювань, що було розцінено лікарем як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, адже відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння минуло відведені законодавцем дві години, а останній без повідомлення об`єктивних причин неможливості здачі біологічного зразку, запропонованого лікарем, не здавав такий, то такі його дії правильно розцінені як відмову від проходження огляду.

За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення - а саме у відмові, як водія, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку твердженню апелянта, що постанова суду не містить реквізитів попереднього рішення та не містить юридичної перевірки обставин, які мають значення для кваліфікуючої ознаки повторності протягом року, апеляційний суд зазначає наступне.

Так до протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку про те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до постанови Таращанського районного суду Київської області від 12.05.2025 року по справі 379/49/25 (а.с.4).

Перевіркою відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено що постановою Таращанського районного суду Київської області від 17 березня 2025 року в справі № 379/49/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка постановою Київського апеляційного суду 12 травня 2025 року залишена без змін.

Наявність технічної описки в даті судового рішення зазначеній в довідці не є суттєвою, та не виключає наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Посилання сторони захисту на те, що у справі відсутні докази підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними, оскільки впродовж відеофіксації події патрульними ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факт керування автомобілем «Wolkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , рух якого зафіксовано відеоматеріалами, та не вказував на будь-яку іншу особу, яка могла бути водієм, більш того, ОСОБА_1 пояснював, що їхав до м. Умань забрати доньку і вирішив поїхати до м. Одеси де відпочивала його дружина, що підтверджується долученим відеозаписом.

Посилання захисника, на постанову Одеського апеляційного суду, апеляційний суд не приймає, оскільки обставини в іншій справі, не є релевантними до даного провадження.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Крім того, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП вказує на систематичність грубих порушень Правил дорожнього руху останнім.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати як намагання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п. 2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи, ступеня вини та у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець