Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №127/6409/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/6409/26

Провадження № 22-ц/801/1174/2026

Категорія: 114

Головуючий у суді 1-ї інстанції Горбатюк В. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 рокуСправа № 127/6409/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

Секретар: Закернична А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

Рішення ухвалив суддя Горбатюк В. В.

Рішення ухвалено о 14:34 год у м. Вінниця

Дата складення повного тексту судового рішення – 04 березня 2026 року,

Встановив:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, мотивуючи свої вимоги тим, що вона із ОСОБА_2 проживала у зареєстрованому 25 січня 2014 року шлюбі, який був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2021 року.

У шлюбі в них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають та зареєстровані разом з нею, що також підтверджується договором про сплату аліментів на дітей, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І. від 30 березня 2021 року.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що проявляється у постійних образах, приниженнях, погрозах фізичною розправою, нав`язливих телефонних дзвінках та повідомленнях, переслідуванні й контролі її особистого життя.

28 жовтня 2025 року близько 16:20 год у м. Вінниці по вул. Київська, 118, у приміщенні ДНЗ «Вище професійне училище № 7», ОСОБА_2 вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного (висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою) та фізичного характеру (штовхав), чим завдав їй моральних та фізичних страждань.

У зв`язку із зазначеною подією працівниками поліції було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 100324 від 28 жовтня 2025 року строком на 10 діб та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 669258 від 28 жовтня 2025 року. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року у справі № 127/34848/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, яка залишена в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року.

Після цієї події вона зверталася до медичного пункту ДНЗ «ВПУ № 7 м. Вінниці», зі скаргами на підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення, серцебиття, та тривожний стан, що підтверджується довідкою ДНЗ «ВПУ № 7 м. Вінниці» № 428 від 28 жовтня 2025 року.

Протягом тривалого періоду вона перебуває в стані сильного емоційного напруження та стресу, оскільки обґрунтовано побоюється за своє життя і здоров`я. причиною цього є переслідування та домашнє насильство, яких вона зазнала з боку свого колишнього чоловіка. Постійне відчуття небезпеки, страх повторення насильницьких дій та відсутність відчуття захищеності призводять до виснаження її психологічних ресурсів і суттєво погіршують якість життя.

16 січня 2026 року вона зверталася до ПП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Євро-Медстар» із скаргами: задишка, коливання тиску, серцебиття, швидка втома, підвищений артеріальний тиск, біль у ділянці серця: ниючий, стискаючий, колючий; біль у м`язах шиї, апатія, безсоння, біль в нижніх кінцівках, відчуття мурашок, головний біль, загальна слабкість, запаморочення, погіршення концентрації уваги, пригнічений настрій, погіршення пам`яті; частий головний біль, мігрень іноді з нудотою та підвищеною чутливістю до світла і звуків. Постійне відчуття тривоги, внутрішнього напруження, страху. Труднощі із засинанням, поверхневий сон, часті нічні пробудження, швидка втомлюваність, емоційна виснаженість. М`язова напруга та біль в ділянці шиї, плечей, спини.

Після проведеного обстеження було виявлено, що перші прояви захворювання виникли у зв`язку зі стресом, у якому перебуває протягом тривалого часу та встановлено наступні діагнози: N89 мігрень, К85 підвищений кров`яний тиск.

Згідно довідки ПП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Єфро-медстар» № 7 від 16 січня 2026 року вона перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря, за станом здоров`я потребує постійного амбулаторного лікування. Діагноз; дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ, змішаного генезу, цефалічний синдром, симптоматична артеріальна гіпертензія, мігрень.

Домашнє насильство, вчинене чоловіком, спричинило стійкі негативні наслідки для її здоров`я, які потребують постійного амбулаторного лікування та медичного нагляду, що свідчить про серйозність завданої шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою чоловіка і погіршенням її фізичного та психічного стану.

Після набрання законної сили постановою Вінницького міського суду Вінницької області, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно неї, ОСОБА_2 наприкінці грудня 2025 року з`явився до спортивного клубу, який відвідує їх спільна донька, де поводився агресивно, висловлювався негативно на її адресу та перебував із ознаками алкогольного сп`яніння.

У зв`язку із систематичним вчиненням ОСОБА_2 домашнього насильства вона зверталася за психологічною допомогою до психолога ОСОБА_6 , згідно з висновком якої встановлено: психічний стан ОСОБА_1 сформувався в умовах тривалого, системного та багатокомпонентного домашнього насильства, що включало психологічний, фізичний, економічний та соціальний вплив, а також елементи переслідування після розірвання стосунків. Травматичний вплив має хронічний характер, без можливості стабільного періоду безпеки, що призвело не до гострої стресової реакції, а до стійкої дезорганізації психічного функціонування.

Також вона зверталася до лікаря-психіатра КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка», яким було діагностовано: F43.2 – розлад пристосовних реакцій та призначено відповідне лікування, надані рекомендації, відповідно до консультативного висновку № 03-2-32/510.

Посилаючись на вказані обставини, вона вважає, що існує реальна загроза продовження або повторного вчинення домашнього насильства, а тому просить суд видати обмежувальний припис строком на шість місяців із застосуванням передбачених законом заходів тимчасового обмеження прав заінтересованої особи.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви.

Зазначила, що рішення суду не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, ухвалене на підставі неповно з`ясованих обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не врахував, що з приводу факту вчинення домашнього насильства, що мало місце 28 жовтня 2025 року, постанова по справі винесена Вінницьким міським судом Вінницької області 05 листопада 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Дана постанова була оскаржена до Вінницького апеляційного суду, рішенням якого від 25 грудня 2025 року постанова суду першої інстанції залишена в силі.

В оскаржуваному рішенні суду зазначено, що у період з жовтня 2025 року по березень 2026 року відсутні докази повторних звернень заявника до правоохоронних органів, нових фактів складання протоколів, відкриття проваджень чи зафіксованих конфліктів між сторонами, що не відповідає дійсності, оскільки в кінці грудня 2025 року ОСОБА_2 з`явився в спортивний клуб «Нокаут», в якому займається їх малолітня донька. В клуб він з`явився вперше і запитав про дочку. Він не знає розкладу занять, не запитував про успіхи дитини, чи що потрібно для занять. Від нього було чути запах алкоголю. Він погано висловлювався про матір дитини, яка начебто не виконує своїх обов`язків, що підтверджується листом Спортивного клубу «Нокаут».

Суд першої інстанції не надав належної оцінки формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28 жовтня 2025 року, складеній уповноваженим працівником поліції, згідно якої встановлено високий рівень небезпеки, що прямо свідчить про наявність підвищеного ризику повторного вчинення домашнього насильства та необхідність застосування превентивних заходів захисту. При цьому судом було порушено вимоги частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суд не врахував наданих заявником медичних документів та висновків психолога, із яких вбачається, що психічний стан заявника перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із систематичним домашнім насильством, підтвердженим психологічним спостереженням та результатами психодіагностичних методик. Висновок психолога ОСОБА_6 від 07 лютого 2026 року є належним, допустимим і достовірним доказом, оскільки стосується предмета доказування та підтверджує наявність психологічних наслідків домашнього насильства, отриманий у законний спосіб та ґрунтується на результатах психодіагностичних методик і професійному психологічному спостереженні. Висновок свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між психічним станом заявника та систематичним домашнім насильством, а також підтверджує існування ризиків подальшого погіршення її стану у разі відсутності належних обмежувальних заходів.

У визначений судом строк заінтересована особа ОСОБА_2 не надав відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 і її представник – адвокат Вдовцова А. Д. не з`явилися. Адвокат Вдовцова А. Д. надіслала заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутність та у відсутність заявника ОСОБА_1 , зазначивши, що апеляційну скаргу підтримують і просять її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 і його представник – адвокат Ткачук В. П., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися; заяв, клопотань не надали.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2021 року у справі № 127/6550/21, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 вересня 2025 року, заявник змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , неповнолітні діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Договором про сплату аліментів на дітей, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І. від 30 березня 2021 року, сторони погодили, що діти проживатимуть разом із матір`ю – ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області № 9802-2026 від 13 січня 2026 року, 28 жовтня 2025 року працівниками поліції винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 100324 строком на 10 діб та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до листа Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області № 283728-2025 від 30 вересня 2025 року, працівниками поліції проведено перевірку звернення ОСОБА_1 від 01 вересня 2025 року за № 16700 та повідомлено, що з ОСОБА_2 проведено бесіду профілактичного характеру, під час якого було роз`яснено норми чинного законодавства та акцентовано увагу на можливості притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення протиправних дій.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року у справі № 127/34848/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 127/34848/25 постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, залишено без змін.

Згідно довідки ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниці» № 428 від 28 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року звернулася до медичного пункту навчального закладу; під час обстеження у неї зафіксовано артеріальний тиск 180/120 мм рт. ст. та пульс 110 уд./хв.

Відповідно до висновку сімейного лікаря ПП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Євро-Медстар» від 16 січня 2026 року, ОСОБА_1 зверталася зі скаргами на погіршення стану здоров`я; за результатами обстеження встановлено діагнози: N89 - мігрень; К85 - підвищений кров`яний тиск.

Згідно довідки ПП «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Євро-Медстар» № 7 від 16 січня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку, потребує постійного амбулаторного лікування; зазначено діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеня змішаного генезу, цефалічний синдром, симптоматична артеріальна гіпертензія, мігрень.

Листом спортивного клубу «Нокаут» № 1/26 від 06 січня 2026 року повідомлено про відвідування закладу ОСОБА_2 у кінці грудня 2025 року у неналежнолму стані, він запитував за доньку ОСОБА_11 , незнаючи розкладу її занять. Від нього був характерний запах алкоголю і питання стосувалися не доньки ОСОБА_11 – її успіхів чи що потрібно для занять, а «обливання брудом» її матері, а його колишньої дружини ОСОБА_1 , яка начебто на його думку, не виконує своїх обов`язків.

Згідно з висновком психолога ОСОБА_6 за результатами патопсихологічного обстеження від 01 листопада 2025 року, зафіксовано скарги заявника ОСОБА_1 на тривожність, страх, панічні стани, порушення сну, емоційне виснаження та інші прояви; описано обставини, повідомлені нею під час обстеження.

Висновком психолога ОСОБА_6 за результатами психокорекційної та психотерапевтичної роботи від 07 лютого 2026 року відображено результати індивідуальної психологічної роботи та узагальнений психологічний стан заявника ОСОБА_1 .

Згідно з консультативним висновком № 03-2-32/510 лікаря-психіатра КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» заявниці встановлено діагноз F43.2 - розлад пристосовних реакцій та надано відповідні рекомендації.

До заперечень ОСОБА_2 додано копії платіжних інструкцій та квитанцій за період з серпня 2025 року по лютий 2026 року, відповідно до яких отримувачем коштів зазначена ОСОБА_1 , а призначення платежів стосується сплати аліментів на утримання дітей.

Також долучено висновок щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень № 0540 від 12 грудня 2025 року, складений з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_2 , у якому зазначено результат алкотесту 0,00%, ознак сп`яніння не встановлено.

До заперечення додано копії квитанцій спортивного клубу «Нокаут» від 12 грудня 2025 року про оплату занять ОСОБА_4 , з яких вбачається внесення коштів за відвідування занять у цьому закладі.

Також додано службову характеристику ОСОБА_2 від 25 лютого 2026 року з місця проходження служби, у якій наведено відомості про його професійні та моральні якості, ставлення до виконання службових обов`язків, дисциплінованість та відсутність зафіксованих порушень.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, суд першої інстанції виходив із відсутності встановленої систематичності насильницької поведінки, відсутності доведених актуальних ризиків її повторення, фактичну відсутність контакту між сторонами протягом тривалого часу та перебування ОСОБА_2 на військовій службі поза межами місця проживання заявника ОСОБА_1 . Сукупність досліджених судом доказів не підтверджує наявності реальної, безпосередньої та триваючої небезпеки для заявника ОСОБА_1 на момент розгляду справи, що є обов`язковою умовою для застосування такого спеціального заходу захисту.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 4);

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За змістом пункту 7 частини першої статті 1 зазначеного Закону обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до ч. 3, 4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Оцінка ризиків – це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Згідно із частиною 1 статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволенні заяви або про відмову в її задоволенні.

З урахуванням змісту зазначених норм Закону, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису слід надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису необхідно встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

Звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство, що охоплює психологічний, фізичний, економічний та соціальний рівні та має безпосередній негативний вплив на психічний і соматичний стан.

З цих причин вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів, зокрема: її звернення з приводу прийняття мір до колишнього чоловіка ОСОБА_2 , зареєстроване в ІКС ІПНП ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за № 16700 від 01 вересня 2025 року, у зв`язку з чим із ОСОБА_2 було проведено бесіду профілактичного характеру, під час якої йому роз`яснено норми чинного законодавства та акцентовано увагу на можливості притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення протиправних дій відносно колишньої дружини ОСОБА_1 і дітей (а. с. 24, 25); 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася на лінію «102» з приводу того, що колишній чоловік погрожує словесно та вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, за що відносно ОСОБА_2 складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено електронний ТЗПсК серії ЕТ № 100324 від 28 жовтня 2025 року терміном на 10 діб, а також ОСОБА_2 згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року, яка набрала законної сили відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 173-2 КУпАП у вигляді штрафу (а. с. 24, 26-29).

Крім цього ОСОБА_2 у кінці грудня 2025 року відвідав спортивний клуб «Нокаут», де займається його малолітня донька ОСОБА_11 , був при цьому у неналежному стані, запитував за дитину ОСОБА_11 , незнаючи розкладу її занять. Від нього був характерний запах алкоголю і питання стосувалися не доньки ОСОБА_11 – її успіхів чи що потрібно для занять, а «обливання брудом» її матері ОСОБА_1 , яка начебто на його думку, не виконує своїх обов`язків.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесена ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За правилами частин 1 – 3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який мітиться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного апеляційний суд прийшов до висновку про те, що заявник ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо вчинення ОСОБА_2 щодо неї фізичного та психологічного насильства, докази чого містяться в матеріалах справи та не були належним чином спростовані заінтересованою особою ОСОБА_2 .

За таких обставин, апеляційний суд, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, визначивши характер спірних правовідносин і норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з чим підлягає до задоволення її апеляційна скарга, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Відповідно до частини 4 статті 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає до негайного виконання, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2026 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .

Визначити ОСОБА_2 такі заходи тимчасового обмеження прав кривдника із покладенням на нього обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на відстань менше 1000 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та місця праці постраждалої особи: ДНЗ «Вище професійне училище № 7 в м. Вінниці» (адреса: вул. Київська, 118 м. Вінниця);

2) заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

3) заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Обмежувальний припис видати строком на шість місяців.

Судове рішення допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіІ. В. Міхасішин

І. М. Стадник