Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №145/1793/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/1793/25

Провадження № 22-ц/801/746/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець В. Д.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа № 145/1793/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Міхасішина І.В.

суддів : Матківської М.В., Стадника І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом 145/1793/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 27.11.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" був укладений договір про споживчий кредит № 7901836, згідно з умовами якого відповідач отримала 3000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у сумі визначеній кредитним договором.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 11793,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 2400,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 8823,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 570 грн.

Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 7901836 від 27 листопада 2022 року в розмірі 11793 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати в сумі 5922 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

Провадження в суді апеляційної інстанції.

Не погодившись із таким рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу викладені в відзиві, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що 27.11.2022 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Мілоан" договір про споживчий кредит № 7901836 (а.с.6-11).

Відповідно до умов договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 грн (п.1.2), кредит надається загальним строком на 105 днів з 27.11.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.3). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.12.2022 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 12.03.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 12.12.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 12.03.2023 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4). Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1470,00 грн в грошовому виразі та 1,637,467.00 відсотків річних у процентному значені (орієнтована реальна річна процента ставка), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 9570,00 грн в грошовому виразі та 1109,00 відсотків річних у процентному значені (орієнтована реальна річна процента ставка за весь строк кредитування). Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 4470,00 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 12570,00 грн (п.1.5). Комісія за надання кредиту: 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 **06 (п.2.1).

Крім того, сторони погодили графік платежів, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит № 7901836 від 27.11.2022 (а.с.11зворот).

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - Z63381, що також стверджується довідкою ТОВ "Мілоан" від 10.09.2025 № б/н (а.с.13).

ТОВ "Мілоан" умови договору виконало, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, що стверджується платіжним дорученням № 87883600 від 27.11.2022, сума переказу -3000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 , призначення платежу - кошти згідно договору 7901836 (а.с.14зворот) та витребуваною із АТ КБ "Приватбанк" інформацією, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку було зарахування грошових коштів у розмірі 3000,00 грн (а.с.45).

Відповідач умови договору не виконувала, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 11793,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2400,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 8823,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 570 грн, що стверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с.15), випискою з особового рахунку за кредитним договором № 7301836 від 27.11.2022 (а.с.16).

29.05.2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 97-МЛ (а.с.16зворот-20), відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" приймає належні ТОВ "Мілоан" Права Вимоги до Боржників, зокрема і за кредитним договором № 7301836 від 27.11.2022, що укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7301836 від 27.11.2022 у розмірі 11793 грн, яка складається із: 2400,00 грн - залишок по тілу кредиту, 8823,00 грн - залишок по відсотках, 570,00 грн - залишок по комісії (а.с.26).

04.11.2025 відповідачу було надіслано письмову претензію (вих. № 22735769/1254) про погашення кредитної заборгованості (а.с.26зворот).

В силу вимог ст.525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті визначеними в кредитному договорі.

Частиною першою ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит № 7901836 від 27.11.2022, отримала кредит, користувалась кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 7901836 від 27.11.2022 та вимог ст.526, 549, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, своїх зобов`язань не виконала, що призвело до створення заборгованості перед позивачем, розмір якої становить 11793,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 2400,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 8823,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 570 грн яка і підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції відомостей, що відповідачка сплатила борг були відсутні, та відповідно до довідки про відсутність претензій по договору датована 28 січня 2026 року, а рішення суду ухвалено 19 січня 2026 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року).

Відповідно до частини 1статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 374,375, 381, 382,384,389,390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді : М.В. Матківська

І.М. Стадник