Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №950/2329/25 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2329/25

Номер провадження 1-кп/950/80/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12025200590000257 від 24.07.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Лебединського району, Сумської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , не судимого,

По ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 18.06.2025 у справі № 950/1508/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Зазначена постанова Лебединського районного суду Сумської області набрала законної сили 28.06.2025, тому відповідно до ст. 129-1 Конституції України, за якою судове рішення є обов`язковим до виконання, а також відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», була обов`язковою для виконання ОСОБА_3 на всій території України.

В подальшому ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність указаної постанови Лебединського районного суду Сумської області від 18.06.2025 у справі № 950/1508/25, яка набрала законної сили 28.06.2025, та про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, будучи ознайомленим зі змістом постанови, умисно вчинив дії по її невиконанню.

Так, 24 липня 2025 року близько 11 години 45 хвилин ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ-2106», рухаючись по вул. Тараса Шевченка в м. Лебедин, Сумської області, де був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно керував автомобілем, хоча знав про те, що постановою суду позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років. Пояснив, що зміст постанови суду йому був відомий, однак він все одно сів за кермо автомобіля. У скоєному розкаявся, просив вибачення. Просив суворо не карати, запевнив, що більше вчиняти правопорушень не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового розслідування, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне кваліфікувати по ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, просив вибачення, не працює, має середню освіту, за місцем проживання проживає постійно.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - визнання своєї вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Прокурор просив призначити міру покарання по ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, повного визнання вини, щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_3 міру покарання не пов`язану з позбавленням волі, оскільки його можливо виправити без ізоляції від суспільства і це буде відповідати сучасним принципам кримінального права, які передбачають індивідуалізацію покарання, гуманізм і справедливість.

Суд вважає, що покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Крім того суд вважає за необхідне речовий доказ у справі: оптичний DVD диск з відеофайлом із нагрудної камери поліцейського, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження протягом строку їх зберігання.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Речовий доказ - оптичний DVD диск з відеофайлом із нагрудної камери поліцейського, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження протягом строку їх зберігання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: ОСОБА_5