Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №554/913/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/913/26 Номер провадження 33/814/511/26Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката_Павленка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павленка Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 13 січня 2026 року, у м. Полтаві по вул. Олександра Оксанченка, 6 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння відмовившись віл проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції врахувавши, що правопорушення вчинене повторно протягом року,дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу;

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2025 року та накладено на ОСОБА_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців 17 (сімнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого адвоката Павленка О.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду на недоведеності факту керування особою транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП доводиться наступними доказами: постановою судді Карлівського районного суду міста Полтави від 29.09.2025 (протокол серії ЕПР1 № 429728 від 21 серпня 2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565937 від 13 січня 2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що складено о 21:40 год 13 січня 2026 року; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського № 472940, а також відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 750624 від 05 липня 2024

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів фактичного керування автомобілем ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, в якому він особисто вказує на себе, як на водія транспортного засобу, при цьому спочатку стверджуючи, що не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами взагалі, а у подальшому, у ході спілкування з патрульними поліцейськими, визнавши факт керування транспортним засобом, будучі позбавленим відповідного права на підставі постанови суду.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою – відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Павленка Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 січня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця