Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №396/342/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №396/342/26

Суддя: Бондарчук Р. А.

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/258/26 Головуючий у суді І інстанції: Цесельська О.С.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Сергієнка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Сергієнка Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ, матрос в/ч № НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки,

С Т А Н О В И В:

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 18.02.2026 р. о 11:55 год. в м. Новоукраїнка вул. Хліборобська, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб, не врахував дорожньої обстановки та допустив наїзд на перешкоду, а саме стовбур дерева. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано судом першої інстанції за ст. 124 КУпАП України.

Крім того ОСОБА_1 , 18.02.2026 р. о 11:55 год. в м. Новоукраїнка вул. Хліборобська, вживав алкоголь (пиво світле), після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.10.є. Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано судом першої інстанції за ч. 4 ст. 130 КУпАП України.

В апеляційній скарзі адвокат Сергієнко Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП України.

При цьому свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення про те, що 18.02.2026 року вона приїхала до своєї бабусі, припаркувала автомобіль зайшла на подвір`я будинку. Потім вона почула сильний удар, вийшла на вулицю, побачила розбитий автомобіль, який знаходився на узбіччі дороги та за кермом якого перебував ОСОБА_3 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння.

На думку апелянтапредставником патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень на якого законом покладено обов`язок по складанню протоколу, не вірно визначив кваліфікацію дій ОСОБА_1 .

Така помилка є істотною, оскільки змінює об`єктивну сторону правопорушення та його обов`язкові ознаки, що є підставою для скасування постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2026 року по справі № 396/342/26.

Разом із апеляційною скаргою адвокат Сергієнка Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 продав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 участі у розгляду справи не приймав та на даний час перебуває на військовій службі.

Заслухавши адвоката Сергієнка Д.М., який підтримав клопотання про поновлення строку та вимоги апеляційної скарги та пояснив суть процесуальних порушень при складанні протоколу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Оскільки ОСОБА_1 участі у розгляді справи у суді першої інстанції не приймав, в матеріалах справи наявні докази подання апеляційної скарги адвокатом в межах 10 денного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , однак поза межами загального строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку про необхідність поновлення адвокату Сергієнку Д.М. строку на апеляційне оскарження.

В суді апеляційній інстанції адвокат Сергієнко Д.М. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, значив, що диспозиції за ч.1 та ч.4 ст. 130 КУпАП є різними. Оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння його дії повинні кваліфіковані саме за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Належність та допустимість доказів, а також правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за 124 КУпАП ОСОБА_1 та його представником не оскаржується в апеляційній скарзі.

А тому, оцінивши дослідженні у судом першої інстанції докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 за 124 КУпАП та правильно кваліфікував його дії, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Разом з тим, суд переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП наступає у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 594834 від 18.02.2026, яким підтверджується, що 18.02.2026 р. о 11:55 год. в м. Новоукраїнка вул. Хліборобська, мало місце правопорушення, які ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров`я;

- рапортом працівника Новоукраїнського РУП ВП ГУНП В Кіровоградській області відповідно до якого відбулось факт ДТП та працівниками поліції складе протоколи за ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП;

- довідками Новоукраїнського РУП ВП ГУНП В Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія;

- поясненнями свідка ОСОБА_2 наданих в суді першої інстанції про те, що 18.02.2026 року вона приїхала до своєї бабусі та припаркувала автомобіль зайшла на подвір`я будинку. Потім вона почула сильний удар, вийшла на вулицю, побачила розбитий автомобіль, який знаходився на обочині дороги та за кермом якого перебував ОСОБА_3 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. В подальшому вона викликала працівників поліції та згодом до автомобіля підійшов свекор ОСОБА_4 та почав вказувати, що він перебував за кермом автомобіля. Після того, як працівники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 почав вживати алкогольні напої. Крім того вказала, що на момент скоєння дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_5 , сам знаходився у автомобілі, інших пасажирів в автомобілі не було так, як і не було інший людей біля автомобіля.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 наданих в суді першої інстанції про те, в лютому місяці 2026 року точної дати не пам`ятає, вона приїхала на автомобілі до своєї матері, яка проживає по вул. Хліборобській в м. Новоукраїнка. Знаходячись в автомобілі вона побачила, як автомобіль на великій швидкості проїхав мимо неї та врізався в дерево та його відкинуло на протилежний бік дороги. В подальшому вона вийшла з автомобіля та пішла подивитись на автомобіль який потрапив в ДТП. За кермом вказаного автомобіля знаходився ОСОБА_7 , який був дуже п`яний, інших людей, ні в машині ні біля неї не було.

- відеозаписами наявним в матеріалах справи відповідно до яких зафіксовано, що транспортний засіб ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_2 , знаходився на узбіччі дороги з розбитою передньою частиною автомобіля. На вимогу поліцейських водій відмовився пред`явити документи, оскільки, як він вказував працівникам поліції, що він не керував даним транспортним засобом. Водій вів себе зухвало, погрожував працівникам поліції, виражався нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_1 дістав з автомобіля пластикову пляшкуз пивом та почав його вживати, при цьому працівники поліції попереджали його, що вживання алкогольних напої після вчинення ДТП передбачає адміністративну відповідальність. Від проведення освідування на місці та у найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився. В подальшому, ОСОБА_1 ознайомлено з його правами і обов`язками та відповідно було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, який останній відмовився підписувати.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівник поліції є правомірними, а протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП складено відповідно до вимог чинного законодавства.

Що стосується доводів апеляції про помилкову кваліфікацію дій ОСОБА_1

за ч. 4 ст.130 КУпАП.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.10.є. Правил дорожнього руху України обов`язок у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

А тому, факт порушення п. 2.10.є ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія не вживати алкоголь у разі причетності його до дорожньо-транспортної пригоди.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування

ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21099,факт вчинення ним ДТП, а також факт вживання ним алкоголю після ДТП до проведення медичного огляду в присутності працівників поліції.

При цьому факт вживання ОСОБА_1 алкоголю після ДТП до проведення медичного огляду в присутності працівників поліції є закінченим самостійним кваліфікованим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП.

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_1 на момент ДТП знаходився у стані алкогольного сп`яніння.

Так, у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції законодавцем передбачено виключний порядок встановлення стану алкогольного сп`яніння: або на місці зупинки шляхом продуття газоаналізатору або шляхом проходження відповідного огляду в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння не проходив, суд позбавлений можливості встановити факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та перекваліфікувати дії на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Показання свідка ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння судом не можуть бути, оскільки вказані показання свідка свідчать про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а сам стан сп`яніння встановлюється у передбачений вимогами КУпАП та Інструкції спосіб.

Більш того, в матеріалах справи наявний відеозапис яким підтверджується, що ОСОБА_1 до проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння в присутності працівників поліції вживав алкоголь, що є кваліфікованим складом адміністративного порушення, передбаченого ст.. 130 КУпАП з самостійними ознаками..

Вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити правомірність та законність дій працівників поліції, а також відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено порушень дій працівників поліції, які могли б слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко дії працівників поліції та пояснення осіб апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме факт вживання ОСОБА_1 алкоголю в присутності працівника поліції.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Сергієнку Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2026.

Апеляційну скаргу адвокату Сергієнкау Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua