Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №346/5588/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/5588/25

Провадження № 22-з/4808/46/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н.В.

Суддя-доповідач Мальцева

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Атаманюка Володимира Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Атаманюка Володимира Михайловича на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок"адвоката Гурського Германа Юрійовича на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "КОШЕЛЬОК" заборгованість за кредитним договором № 3581510010-357421 від 31.05.2021 в розмірі 17325 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення за заявою позивача про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Атаманюк В. М. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року змінити та зменшити заборгованість до 6435,99 грн.

Представник ТОВ "Кошельок", в свою чергу, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року скасувати та задовольнити заяву.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка В.М. задоволено.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року змінено в частині стягнення суми заборгованості за відсотками і визначення загальної суми заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кошельок" за кредитним договором № 3581510010-357421 від 31.05.2021 в розмірі 6 435 грн з яких: 5 500грн - заборгованості за тілом кредиту, 935 грн - заборгованості за відсотками за перірод з 31 .05.2021 року по 17.06.2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кошельок" судовий збір у розмірі 896 грн. 29 грн.

Стягнуто з ТОВ "Кошельок" на користь ОСОБА_1 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу представника ТОВ "Кошельок"адвоката Гурського Г.Ю. задоволено частково.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року скасовано, заява ТОВ "Кошельок" про ухвалення додаткового рішення задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кошельок" 1850 грн витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Атаманюк В. М. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.Заява обґрунтована тим, що Івано-Франківським апеляційним судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, які були понесені ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги. Так, при поданні апеляційної скарги, ОСОБА_1 витратив на правничу допомогу 10000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 04 березня 2026 року, актом виконаних робіт від 12.03.2026 року (квитанція №3700700).

Заперечень проти заяви, клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу до апеляційного суду ніким з учасників справи не подано.

Відповідно ч.4 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Атаманюком В.М. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу було вказано в апеляційній скарзі про розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн, саму заяву подано у визначений законом строк, а також надано докази направлення матеріалів заяви іншим учасникам справи (а.с.124-126). Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення подана в визначений законом строк, і заявником не порушено порядок, визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Атаманюком В.М. надано суду договір про надання правової допомоги від 04 березня 2026 року (а.с.128), акт виконаних робіт від 12.03.2026 року (а.с.129), квитанція №3700700 на суму 10 000 грн (а.с.130)

Згідно з умовами договору від 04 березня 2026 року Атаманюк В.М. здійснює представництво ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, надає послуги з складання апеляційної скарги по справі №346/5588/25.

П.4.1 Договору встановлює фіксований розмір надання правової допомоги в сумі 10 000 грн..

Згідно з актом виконаних робіт від 12.03.2026 року загальна вартість наданих послуг адвокатом Атаманюк В.М. становить 10 000 грн, квитанціє від 12 березня №370070 підтверджує переказ вказаних коштів адвокату.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Атаманюк В.М. представляв інтереси ОСОБА_1 суді апеляційної інстанції, ним подана апеляційна скарга, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції брав участь в судовому засіданні.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волі сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що заявлена сума відшкодування судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн в частині підготовки апеляційної скарги є не співмірною зі складністю справи, не відповідає критерію розумності його розміру, оскільки оскарження стосувалося лише суми 11 825 грн відсотків за кредитним договором.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що в рахунок відшкодування витрат на такий вид правничої допомоги в суді апеляційної інстанції сума 5 000 грн, що становить половину від заявленої суми, буде співмірною виконаній роботі.

Враховуючи, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка Володимира Михайловича задоволено, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 5 000 грн понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 271, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Атаманюка Володимира Михайловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч ) грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

В.М.Луганська