Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №354/363/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/363/24

Провадження № 22-ц/4808/727/26

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Мальцева

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А, Луганської В.М.,

секретар Кузів А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шутова Олексія Олеговича на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" про визнання іпотеки припиненою та вилучення з реєстру запису про іпотеку, запису про заборону відчуження нерухомого майна,

,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" про визнання іпотеки припиненою та вилучення з реєстру запису про іпотеку, запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 04.03.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №77-014/ФК-08, згідно якого ТОВ "Український промисловий банк" надав ОСОБА_5 кредитні кошти у розмірі 200 000 грн 00 коп з розрахунку 15, 30% річних за ввесь час фактичного користування кредитом на строк з 04.03.2008 року по 01.03.2023 року. Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» укладено іпотечний договір 04.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., відповідно до якого позивач передав в іпотеку земельну ділянку, площею 0, 5710 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611040300:20:005:0051. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги по кредитному договору № 77-014/ФК-08 від 04.03.2008 року та похідного від нього Іпотечного договору. Оскільки повернення коштів своєчасно не відбулося, у 2012 році ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до позивача ОСОБА_1 та позичальниці ОСОБА_5 про дострокове повернення кредиту. Рішенням Яремчанського міського суду від 12.07.2012р. у цивільній справі №0917/308/2012 стягнуто з позивача та ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість, згідно кредиту в розмірі 236 346 гривень 76 копійок. Вказане рішення суду позичальник ОСОБА_5 виконала добровільно, і жодних претензій від кредитора ПАТ «Дельта Банк» не було. Жодних виконавчих проваджень щодо примусового виконання цього рішення суду не було. А тому вважає, що у зв?язку з виконанням основного зобов?язання, відповідно до пункту 6.2. Іпотечного договору, іпотека є припиненою. Разом з тим, 06.09.2023 року, позивач, маючи намір розпорядитися належною йому земельною ділянкою, звернувся до приватного нотаріуса, яким, в процесі перевірки майна з`ясувалось, що земельна ділянка до цього часу перебуває в іпотеці та існує зареєстрована заборона на її відчуження від 04.03.2008 року. Приватний нотаріус Кузнєцова Н.М. відмовила йому у знятті заборони відчуження на вказану земельну ділянку у зв`язку із відсутністю повідомлення кредитора про погашення позики чи про припинення іпотеки з інших підстав та ліквідацією банку, що є іпотеко держателем. Оскільки ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» ліквідовані, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є іпотекодержателем та правонаступником ліквідованих банків, нотаріус йому рекомендувала звернутися до суду.

Просить визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки, площею 0,5710 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2611040300:20:005:0051, встановлену на підставі Іпотечного договору від 04.03.2008 року, засвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. та зареєстрованого за №820 від 04.03.2008 р., вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна) запис про заборону відчуження об?єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження земельної ділянки, площею 0,5710 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 , кадастровий номер:2611040300:20:005:0051.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" про визнання іпотеки припиненою та вилучення з реєстру запису про іпотеку, запису про заборону відчуження нерухомого майна задоволено.

Визнано припиненим договір іпотеки, укладений 04.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., зареєстрований в реєстрі за №820, предметом іпотеки за яким є земельна ділянка, площею 0,5710 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611040300:20:005:0051.

Скасовано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження об`єкта земельної ділянки, площею 0,5710 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельна ділянка бн, кадастровий номер 2611040300:20:005:0051, реєстраційний номер обтяження: 6715035, тип значення: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 04.03.2008, 13:11:51 за №6715035 реєстратором: приватний нотаріус Питлюк В.І.

Скасовано у Державному реєстрі Іпотек запис про обтяження об`єкта - земельної ділянки, площею 0,5710 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельна ділянка бн, кадастровий номер 2611040300:20:005:0051, номер запису про іпотеку: 11633482, тип обтяження: іпотека, зареєстровано: 04.03.2008 13:23:09 реєстратором: приватний нотаріус Соколов О.Є.

Не погоджуючи з рішенням суду, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шутов О. О. через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року в частині задоволених позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та ухвалити у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити повністю

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем допущений при зверненні до суду дефект суб`єктного складу сторін даного цивільного спору (у зв`язку з визначенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб співвідповідачем у правовідносинах, які складають предмет розгляду даної цивільної справі), а також невідповідністю та недоведеністю обставин, які свідчать про порушення прав та охоронюваних інтересів позивача саме з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб було прийнято Рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора Банку», згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» строком з 05.10.2015 по 04.10.2017 призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк». На підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017р. продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04.10.2019р., а також повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк». У подальшому, на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 квітня 2019 року № 772 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» строком на один рік з 05 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2020 року включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені вказаним Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим Законом. Інформація про продовження строків ліквідації АТ «Дельта Банк» та повноважень уповноваженої Фондом особи є загальнодоступною та міститься на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2019р. за посиланням. Таким чином, з 05 жовтня 2015 року та на час розгляду даної цивільної справи) АТ «Дельта Банк» не є ліквідованим, а перебуває у процедурі ліквідації (виведення неплатоспроможного банку з ринку), яка здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (державною установою, суб`єкта публічного права, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку) у відповідності з положеннями спеціального закону, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є самостійною юридичною особою . публічного права, що виконує спеціальні функції, має свій окремий ідентифікаційний код юридичної особи та не може бути ототожненим з Банком

У спірних правовідносинах, які виникли на підставі укладеного між Позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» (правонаступником якого є АТ «Дельта Банк») Іпотечного договору, уповноваженими суб`єктами є Позивач (як власник майна, яке перебувало в іпотеці (іпотекодавець) та ТОВ «Укрпромбанк» (правонаступником якого є «Дельта Банк», правонаступником якого, в свою чергу є ОСОБА_2 ) (як новий кредитор та іпотекодержатель), але не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який не є учасником зазначених спірних правовідносин (тобто не є кредитором або іпотекордержателем, або особою, на користь якої вчинено спірні записи про обтяження) , а виконує лише передбачені спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» функції з виведення неплатоспроможного АТ «Дельта Банк» з ринку та не може бути відповідачем у даній цивільній справі .

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і Державного реєстру іпотек записи щодо заборони відчуження земельної ділянки є актуальними. Крім того, згідно з відповіді приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н.М. від 06.09.2023 вих. 256/01-16, зняти заборону відчуження на земельну ділянку нотаріус не може, оскільки Фонд гарантування вкладів не є Іпотекодержателем згідно з договором Іпотеки, а також не є правонаступником ТОВ «Український промисловий банк».

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції

У судовому засіданні в режимі відео конференції представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шутов О.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_2 , ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" в судове засідання не з`явились, проте у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до норм ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Матеріалами справи встановлено, що 04.03.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №77-014/ФК-08, відповідно до якого банк надав ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 200 000 грн на строк з 04.03.2008 по 01.03.2023 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 30% річних.

Для забезпечення вказаного зобов`язання, 04.03.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 77/Zфкіп-08, відповідно до умов якого передана в іпотеку банку земельна ділянка, площею 0, 5710 га, з кадастровим номером 2611040300:20:005:0051, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-20 Т.1).

Згідно відомостей єдиного державного реєстру іпотек 04.03.2008 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано запис №6715035 про накладення заборони на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0, 5710 га, з кадастровим номером 2611040300:20:005:0051, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також 04.03.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. в Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис №11633482 про реєстрацію земельної ділянки, площею 0,5710 га, з кадастровим номером 2611040300:20:005:0051, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7 Т.1).

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТзОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТзОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за вказаним вище Кредитним та Іпотечним договорами.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.06.2023 року змінено відомості щодо керівника АТ «Дельта банк» шляхом внесення даних директора-розпордяника РекрутС.В. в якості керівника АТ «Дельта банк»(а.с.3 Т.2)

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Кредитним договором, рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2012 року у справі № 0917/308/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 77-014/ФК-08 від 04.03.2008 року в розмірі 236 346,76 грн. (а.с.22-23).

Позивач зазначає, що ОСОБА_5 добровільно виконала рішення суду та сплатила заборгованість за кредитним договором.

Інформація про відкриття виконавчих проваджень на примусове виконання рішення суду відсутня.

Відповідно до відповідей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.10.2023 року та від 26.12.2023 року, який на даний час здійснює проводить ліквідаційну процедуру ПАТ «Дельта Банк» на підставі спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право вимоги за кредитним договором від 31.08.2012 № 77-014/ФК-08, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 було відступлено фізичній особі ОСОБА_2 у складі лоту № GL3N03698. За даними ЄОІС в АТ «Дельта Банк» забезпечення за даним кредитним договором, а саме за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_5 , в зв`язку з відступленням права вимоги було списано з балансу 02.09.2019 року. У Фонді відсутні первинні документи АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за зазначений період, в тому числі ті, що стосуються відступлення активів. Згідно з описами тимчасового зберігання, а також в архівах Національного банку України кредитна справа ОСОБА_5 не знайдена (т.1, а. с. 11, 12-13, 34).

Відповідач ОСОБА_2 , який є набувачем права вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами на підставі договору №1821/К купівлі-продажу прав вимоги від 30.08.2019 року (а.с.77-78 Т.1), позовні вимоги визнав, не заперечив відносно задоволення позову та припинення іпотеки на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 .. Договір від імені ПАТ «Дельта банк» укладала Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» -Сорокін М.В.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що іпотека, яка є підставою для обтяження земельної ділянки, не припинена, таке обтяження досі не знято, його наявність створює перешкоди у здійсненні позивачем його права власності, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, тому порушені права позивача як власника нерухомого майна у даному випадку підлягають судовому захисту шляхом скасування обтяження у вигляді заборони відчуження земельної ділянки та іпотеки, з виключенням відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Жодних спростувань того, що заборгованість за Кредитним договором на підставі рішення суду погашена, не надано. За таких обставин суд першої інстанції вважав, що заборгованість за кредитним договором № 77-014/ФК-08 від 04.03.2008 року, на забезпечення якого укладено Іпотечний договір, погашена, тому позов підлягає задоволенню.

Рішення оскаржено в частині задоволених позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому переглядається в цій частині.

Перевіривши справу, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт - стягувача у виконавчому провадженні.

Предметом спору в цій справі є припинення іпотеки нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки, площею 0,5710 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2611040300:20:005:0051, встановлену на підставі Іпотечного договору укладеного з ТОВ "Український промисловий банк"від 04.03.2008 року, засвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. та зареєстрованого за №820 від 04.03.2008 р

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги по кредитному договору № 77-014/ФК-08 від 04.03.2008 року та похідного від нього Іпотечного договору.

Вставлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» ліквідацію продовжено до 04.10.2019 р. включно, а рішенням № 772 від 04.04.2019 року «Про подовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» - до 04.10.2020 року включно.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частиною першою статті 3, пунктами 8, 9, 12-1 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом.

У межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами (частина перша та друга статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

За змістом частин першої, другої п`ятої статті 17 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банки є учасниками Фонду. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд набуває прав кредитора (частина друга статті 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд здійснює регулювання діяльності банків шляхом: 1) прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання банками; 2) здійснення контролю за виконанням зобов`язань банків у зв`язку з їх участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб; 3) виведення неплатоспроможних банків з ринку; 4) в інших формах, передбачених цим Законом (частина перша статті 30 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Банк зобов`язаний подавати до Фонду балансові звіти, звіт аудитора, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом, у строки, формі та відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Фонд має право вимагати від банку подання інформації з окремих питань діяльності. Банк зобов`язаний подати таку інформацію до Фонду у строки та формі, визначених відповідною вимогою Фонду. Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» (частини перша-друга статті 31 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд має право здійснювати перевірку банку щодо контролю за виконанням ним зобов`язань у зв`язку з участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд має право проводити моніторинг діяльності банку в порядку, встановленому Фондом. Фонд проводить аналіз дотримання учасником Фонду вимог Фонду щодо формування та ведення бази даних про вкладників банку, а також моніторинг активних операцій банків, віднесених до категорії проблемних, протягом усього періоду перебування банку в категорії проблемних у порядку, визначеному Фондом (частини перша, восьма, одинадцята статті 32 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень зобов`язаний подавати до Кредитного реєстру Національного банку України інформацію в порядку та обсягах, визначених статтею 67-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, та на постійній основі оновлювати її, а також оновлювати на постійній основі інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься у бюро кредитних історій, до якого раніше передавалася інформація банком (за наявності підтвердження такої передачі) (частини друга, п`ята статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку (частини перша, друга статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Аналіз вказаних норм та положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про те, що з моменту введення тимчасової адміністрації Фонд бере на себе всі функції як із управління, так і з контролю за діяльністю банку, у тому числі й за виконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та кредиторами.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 38 Закону, уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів та документації банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Таким чином, зняття арешту з майна, могло вплинути на права та законні інтереси Фонду, який зобов`язана забезпечити збереження активів та здійснювати стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників АТ «Дельта Банк».

ОСОБА_1 в позовній заяві вказував, що зобов`язання за кредитним договором, які були підставою виникнення іпотеки виконані, а відповідач не виконав вимоги закону щодо вчинення відповідних дій з припинення іпотеки у зв`язку із повним погашенням боргу за основним зобов`язанням, що було його обов`язком, проте записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки перешкоджають у реалізації права розпорядження відповідним майном.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про неналежний суб`єктний склад, оскільки з врахуванням конкретних обставин справи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду (як співвідповідача) спрямовані на ефективне відновлення його порушених прав.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 463/7496/21 (провадження № 61-8034св22) у подібних правовідносинах, на яку посилався заявник в касаційній скарзі.

Зі справи встановлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПАТ «Дельта Банк» перебуває в процесі ліквідації. Таким чином, після початку процедури ліквідації банку ПАТ «Дельта Банк» саме Фонд здійснює повноваження органів управління банку та представляє його інтереси у спорах щодо майна і майнових прав банку. Відтак рішення у справі про визнання іпотеки припиненою та вилучення з реєстру запису про іпотеку, запису про заборону відчуження нерухомого майнаможе вплинути на права та обов`язки Фонду як особи, що здійснює ліквідацію банку, а тому його участь у справі як співвідповідача є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неналежний суб`єктний склад і відсутність підстав для пред`явлення позовних вимог до Фондугарантування вкладів фізичних осіб не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, в тому числі і щодо відповідача-апелянта. При вирішенні даної справи судом повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати відносяться на рахунок апелянта.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шутова Олексія Олеговича залишити без задоволення.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.М.Луганська

В.А.Девляшевський