Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №204/1474/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1189/26 Справа № 204/1474/26 Суддя у 1-й інстанції - Білик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.А. на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

за участі:

представника в режимі відеоконференції - Сидоренка О.В.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

При обставинах, встановлених місцевим судом, відповідно до вказаного протоколу, 31 січня 2026 року, о 21 год. 02 хв., за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв УПА 51, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 №0546, результат позитивний 0,26%о, під запис нагрудних реєстраторів 472930, 472938, водій з результатом згодна, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В апеляційній скарзі адвокат Сидоренко О.А. просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:

- у матеріалах справи не долучено сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки;

- працівники поліції не роз`яснили право вимагати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки;

- працівники поліції не з`ясували позицію ОСОБА_1 щодо згоди чи незгоди з результатом огляду на місці, а також не роз`яснили право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я;

- відповідно до Драгеру зафіксований показник становить 0,26 %, тобто незначно перевищує встановлений законом поріг 0,2%.

Будучи повідомленою про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилась, про причини неявки суд не увідомила, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у її відсутність.

Представник, Сидоренко О.А. у судовому засідання підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580256 від 31 січня 2026 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; роздруківкою з приладу “Драгер”, відповідно до якої, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння, результат 0,26 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено стан сп`яніння, результат 0,26 ‰, який ОСОБА_1 підписала, зауважень не мала; рапортом заступника командира взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого, було зупинено транспортний засіб, в ході спілкування, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти тест на приладі “Драгер”, результат 0,26 ‰; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно пройшла огляду на стан алкогольного сп`яніння на приладі “Драгер”, результат якого 0,26 ‰, при цьому не вказувала на жодні зауваження щодо незгоди з таким результатом огляду, а також не вказувала на порушення порядку її огляду на стан алкогольного сп`яніння з боку працівників поліції.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги представника про те, що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифіката калібрування алкотестеру, - не є слушними, так як в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред`являла вимогу про надання сертифікату та свідоцтва про повірку.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не роз`яснено право вимагати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, - не є слушними, так як відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було роз`яснено права та обов`язки, при цьому ОСОБА_1 будь-яких зауважень не заявляла, та підписала протокол.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що не була з`ясована згода особи з результатом тесту на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та актом огляду на стан сп`яніння тест проведено у встановленому законом порядку. Дані про проведення огляду та його результати належним чином зафіксовані, а підпис особи в акті підтверджує ознайомлення з результатом тесту.

Суд звертає увагу, що відповідно до акту огляду на стан сп`яніння (а.п.3) ОСОБА_1 була згодна з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння та поставила свій підпис.

Твердження захисника про те, що відповідно до Драгеру зафіксований показник становить 0,26 %, тобто незначно перевищує встановлений законом поріг 0,2%, є безпідставними, з огляду на таке.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим, ОСОБА_1 встановлений результат склав 0,26‰, що перевищує встановлену національним законодавством межу та свідчить про беззаперечне перебування останньої у стані алкогольного сп`яніння. Отже, нормами національного законодавства врегульовано питання меж допустимості показника вмісту алкоголю в крові.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника, ОСОБА_2 про застосування несправного газоаналізатору, оскільки він не пройшов калібрування, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено, а відповідно до ст. 17 цього Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року за № 1747 міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки “Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається” становить 1 рік, а тому вимоги чинного законодавства щодо газоаналізатора, який перебуває в експлуатації, та використовувався 31 січня 2026 року для огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , на час його застосування дотримані.

Згідно Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту.

Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.А., - залишити без задоволення.

Постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста