Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №176/4018/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3171/26 Справа № 176/4018/25 Суддя у 1-й інстанції - Волчек Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради, про скасування наказу та стягнення середнього заробітку

за апеляційною скаргою Комунального закладу загальної середньої освіти Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради

на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що на теперішній час перебуває в трудових відносинах з КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради, де обіймає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи за основним місцем роботи та посаду асистента вчителя за сумісництвом. 24 червня 2020 року позивача наказом відповідача було увільнено від роботи у зв`язку з його перебуванням на військовій службі за контрактом зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку. Отже, позивач почав військову службу за контрактом з 24.06.2020 року у Військовій частині НОМЕР_1 . Після повномасштабного вторгнення ворога на територію України з лютого 2022 року став на захист Маріуполя, після чого 20.05.2022 року потрапив до полону, з якого був звільнений 25.05.2025 року, а з військової служби був звільнений 18.08.2025 року. Після звільнення з військової служби повернувся до попереднього місця роботи де й працює на теперішній час. Однак у зв`язку зі змінами в законодавстві внесеними на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, з 19 липня 2022 року наказом відповідача №93/к/тр від 19.07.2022 року йому припинено нарахування та виплата середньої заробітної плати під час проходження військової служби. Із даним наказом про припинення нарахування та виплати йому середньої заробітної плати позивач не погоджується, вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» за ним, як за працівником освіти, який проходить військову службу під час мобілізації на особливий період зберігається попередній середній заробіток. При цьому, будь-яких змін, на відміну від статті 119 КЗпП України, до Закону України «Про освіту» внесено на той час не було, а зазначений закон є спеціальним по відношенню до КЗпП України, і відповідно ч. 2 ст. 57 зазначеного закону був чинним та має застосовуватись у повному обсязі, аж до 24.12.2023 року поки не були внесенні зміни і в дану норму закону. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради №93/к/тр від 19 липня 2022 року «Про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 », стягнути з комунального закладу загальної середньої освіти Гімназія №8 Жовтоводської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року (а.с. 1-5).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року визнано незаконним та скасовано наказ КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради (з 31.08.2023 КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради) від 19 липня 2022 року №93/к/тр «Про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 ».

Зобов`язано КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Стягнуто з КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (а.с. 44-46).

В апеляційній скарзі КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.68-72).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та перебуває у трудових відносинах з відповідачем, що і не оспорюється останнім. На теперішній час перебуває у трудових відносинах з КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради, де обіймає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи за основним місцем роботи та посаду асистента вчителя за сумісництвом.

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадових осіб рядового складу від 24 червня 2020 року, ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних сил України по контракту (а.с.10-11).

Наказом директора КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради № 95-к/тр від 03.07.2020 року увільнено від роботи ОСОБА_1 , заступника директора з навчально-виховної роботи, з 24 червня 2020 року у зв`язку з перебуванням на військовій службі за контрактом зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня звільнення з військової служби (а.с.9 на звороті).

Наказом В.о. КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради № 93/к/тр від 19 липня 2022 року «Про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 » припинено нарахування та виплату середнього заробітку ОСОБА_1 , заступнику директора з навчально-виховної роботи, на весь час військової служби за контрактом під час дії особливого періоду з 19.07.2022. Підставою для його винесення є зміни, внесені до частини 3 статті 119 КЗпП України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ (а.с.7).

Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.08.2025 № 181 солдат ОСОБА_1 , колишнього номера обслуги гранатометного відділення взводу бойового забезпечення розвідувальної роти, який проходив військову службу за контрактом, звільненого з військової служби наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18 серпня 2025 року №357-РС у запас відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за пунктом «д» (у зв`язку із звільненням з полону якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) вважати такими, що 29.08.2025 справи та посаду здав (а.с.13 на звороті).

Згідно довідки Служи Безпеки України від 11.06.2025 №34Т-1818д солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував в місцях несвободи в наслідок збройної агресії проти України з 20.05.2022 по 25.05.2025 (а.с.13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах виористання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (частина перша статті 9 ЦК України).

Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2023 року в справі № 593/1156/21 (провадження № 61-11963св23)).

Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту» (частина друга статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на час винесення спірного наказу).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни та у частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції що діяла до 24.12.2023 року), у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку про те, що за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 718/209/23 (провадження № 61-11879св23) зроблено висновок, що «на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватно-правовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; у частині другій статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»); Законом № 2352-IX не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації і встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 199 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 199 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток».

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни та у частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключено.

Тобто з 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається попередній середній заробіток.

Слід дійти висновку про те, що у період до 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, попередній середній заробіток зберігався.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 займав посаду заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради (наразі з 31.08.2023 КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради), тобто є педагогічним працівником, відтак на позивача поширюється дія Закону України «Про освіту», який є спеціальним законом, а тому саме вказаний Закон підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач у період з 19 липня 2022 року і по 24.12.2023 року звільнявся з військової служби, а тому не втрачав право на виплату середнього заробітку.

Оскаржуваний наказ не містить в тексті правового обґрунтування причин неврахування при його прийнятті вимог частини 2 статті 57 Закону України «Про освіту».

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив, що з урахуванням вимог частини 2 статті 57 Закону України «Про освіту», а також того, що позивач ОСОБА_1 , який є педагогічним працівником, був призваний на військову службу до лав Збройних сил України, та проходив військову службу за контрактом, останньому протиправно припинено нарахування і виплата середнього заробітку, у зв`язку з чим наказ КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів № 8 Жовтоводської міської ради (з 31.08.2023 КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради) № 93/к/тр від 19 липня 2022 року «Про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 » підлягає визнанню незаконним із його скасуванням у зазначеній частині.

Водночас, у зв`язку із визнанням незаконним та скасуванням оспорюваного наказу суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що задоволенню підлягає і вторинна позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з КЗ ЗСО Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради на користь позивача середнього заробітку, починаючи з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року .

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу загальної середньої освіти Гімназія № 8 Жовтоводської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року.

Судді: