Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №205/3632/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/928/26 Справа № 205/3632/25 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2025 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 31.05.2022 року звернулась до департаменту із заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Відповідач була повідомлена про необхідність повернення надміру виплачених коштів у разі подання нею неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, про що засвідчила своїм підписом у заяві. Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 30.06.2022 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї з 01.05.2022 року по 30.06.2022 року у розмірі 6389,85 грн. та з 01.07.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 6738,50 грн. щомісячно. За результатами верифікації, які позивачем було отримано у вересні 2022 року стало відомо, що відповідач здійснила купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.10.2022 року. При заповненні декларації вищезазначена інформація відповідачем не була вказана, що вплинуло на право отримання державної соціальної допомоги. Відповідно до п.п. 2 п. 10 Порядку №250 державна соціальна допомога не призначається, якщо особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівних матеріалів, інших товарів дострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. грн. У зв`язку з вищевикладеним, було зроблено перерахунок раніше призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям із 01.05.2022 року по 31.10.2022 року, визначено суму надміру виплачених коштів у розмірі 39 733,70 грн. ОСОБА_1 була повідомлена про причини та розміри переплати, а також про обов`язок повернути заборгованість листами від 14.10.2022 року №1037/28-5/01-10, від 30.03.2023 року № 2888/28-1/01-10 та від 18.012024 року №10-423/24, однак відповіді від неї не надійшло.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 39733,70 грн., а також стягнути судові витрати (а.с.1-3).

Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року позовні вимоги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 39733 гривні 70 копійок.

Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.60-61).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.64-70).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону судове рішення в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 31.05.2022 року звернулась до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Відповідач була повідомлена про необхідність повернення надміру виплачених коштів у разі подання нею неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, про що засвідчила своїм підписом у заяві.

Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» №1768-ІІІ від 01 червня 2000 року, Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250, рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 30.06.2022, ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї із 01.05.2022 року по 30.06.2022 року у розмірі 6389,85 грн. та з 01.07.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 6738,50 грн. щомісячно.

За результатами верифікації, які позивачем було отримано у вересні 2022 року, стало відомо, що відповідач здійснила купівлю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.10.2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що кошти були позивачем отримані безпідставно і нею не повернуті, що є підставою для їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Виходячи з аналізу вказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, тобто намір ввести в оману орган державної влади.

Відповідно до п.п. 2 п. 10 Порядку №250 державна соціальна допомога не призначається, якщо особи, які входять до складу малозабезпечених сім`ї протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівних матеріалів, інших товарів дострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення надміру нарахованих сум державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, позивачем було зазначено, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 при заповненні декларації не зазначили інформацію про придбання майна, що вплинуло на право отримання державної соціальної допомоги.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18), постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №332/2805/18.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, 20.05.2021 року ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

31.05.2022 року відповідач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с. 27-30).

31.05.2022 року ОСОБА_1 подала декларацію про доходи та майновий стан осіб (а.с. 23-26).

В розділі III Декларації відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності чи володіння членів сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім?ї, що проживають окремо ОСОБА_1 було зазначено, що у неї у власності перебуває квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Матеріали справи, не містять доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 вчинила дії які б свідчили про приховування, ненадання або викривлення інформації, а позивачем не доведено недобросовісність дій відповідача.

Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів наданих у вигляді допомоги саме з недобросовісністю набувача, яку згідно частини першої статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Саме позивач допустив порушення чинного законодавства і безпідставно призначав державну соціальну допомогу, більше того, позивачем не доведено, що у відповідача відбулися матеріалів зміни.

Отже зі сторони відповідача відсутня недобросовісність і нема підстав відповідно до ст. 1215 ЦК України для стягнення з нього незаконно призначеної державної соціальної допомоги.

Грошові кошти у вигляді державної соціальної допомоги надані позивачем відповідачу добровільно та на підставі необхідних для цього документів, тому підстави для стягнення з відповідача надмірно отриманих коштів відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції не в повному об`ємі з`ясував права та обов`язки учасників спору, обставини справи, надав неналежну правову оцінку доказам у справі, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Внаслідок зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року.

Судді: