Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №163/2450/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2450/25 Провадження №33/802/397/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Богдан Л.М.,

захисника ОСОБА_1 – Кінах Я.В.,

представника митного органу – Федчишиної С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Кінах Яни Валеріївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України,

В С Т А НО В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 16.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 116366 (сто шістнадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 18 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він як директор ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), під час митного оформлення товару «Сідельний тягач б/у марки «RENAULT», модель T460, рік виготовлення – 2017, кузов № НОМЕР_2 » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №24UA205140043622U7 від 09.07.2024 року вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 116366,18 гривень шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AV 00070276 від 13.06.2024 року, який не є автентичним, не був виданий зазначеною у ньому Митницею у місті Люблін Республіки Польща та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України (а.с.119-123).

Не погоджуючись із постановою суду захисник подала апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду необґрунтованою та такою, що складена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та передчасного притягнення особи до відповідальності.

Вказує на те, що відповідь уповноваженого іноземного митного органу, на якому ґрунтується висунуте ОСОБА_1 звинувачення, не є належним і допустимим доказом, оскільки її переклад нотаріально не засвідчений та не легалізований у встановленому законом порядку. Разом з цим, відповідь польського митного органу має виключно інформаційний характер, не є процесуальним документом, не містить висновків експертизи, не встановлює факту підроблення документів. Зазначена відповідь не може бути єдиним та беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки до митного контролю і оформлення останнім були подані усі документи, визначенні чинним законодавством, що надані експортером і підтверджують право на преференцію. Митний орган не довів належними і допустимими доказами намір саме імпортера, а не експортера фінансового характеру, що спрямований на ухилення від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні. Митний орган допустив неповноту провадження у справі, що виразилось у не здійсненні контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень ст.ст.345-354 МК України, чим не доведено належними доказами суми недоборів митних платежів, що має суттєве значення з огляду на санкцію ст.485 МК України. Крім цього, митний орган не надав доказів офіційного звернення уповноважених іноземних органів до експортерів за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера, що ставить під сумнів дотримання зазначеними органами приписів Регіональної конвенції стосовно проведеної перевірки. Волинська митниця не витребувала оригіналу сертифікату від суб`єкта господарювання з метою його скерування на адресу уповноваженого польського органу для проведення експертизи. Відповідь іноземного митного органу не містить пояснень стосовного того, чому спірні товари не мають преференційного походження, адже товари було придбано у контрагентів, які зареєстровані в країні ЄС, перебували на обліку в цих країнах, не виходили за межі країни ЄС до їх придбання товариством. У свою чергу, Волинська митниця не дослідила VIN-код ввезеного транспортного засобу, у якому міститься інформація про країну та завод виробника, марку, модель, тип кузова, рік випуску і серійний номер.

Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області від 16.04.2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати та винести нове рішення, яким провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити (а.с.130-136).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Учасники, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності ОСОБА_1 . А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги; заслухавши захисника, яка підтримала апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити; представника Волинської митниці, яка заперечила доводи апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін; приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи захисника щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540) товару «Сідельний тягач б/у марки «RENAULT», модель T460, рік виготовлення – 2017, кузов № НОМЕР_2 » і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу копією митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA205140043622U7 від 09.07.2024 року.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена литовської компанії UAB «Rimartas».

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування товару та складання протоколу про порушення митних правил одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «Вест Делюкс Трейд», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR. № PL/MF/AV 00070276 від 13.06.2024 року, у якому органом його видачі зазначено митницю Бяла Подляска Люблінського митного управління Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління податкової служби у м.Люблін Республіки Польща листом від 25.06.2025 року №0601-ІGC.4331.29.2025.KD повідомило, що сертифікати з перевезення EUR.1, в тому числі сертифікат з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AV 00070276 від 13.06.2024 року, не є автентичними та не були видані Митницею у м. Люблін. Ці сертифікати – підроблені. У зв`язку з цим, товари, на які поширюється дія сертифікату з перевезення EUR.1, не мають преференційного походження в ЄС відповідно до Додатку I «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 14.07.2025 року № 15/15-03/7604 констатувала, що указаний сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у ньому зазначений, не має преференційного походження. Щодо платника податків ТОВ «Вест Делюкс Трейд» запропоновано здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України.

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Волинською митницею, від 13.10.2025 року № 126/25/7.3-19/45280540 встановлено порушення ТОВ «Вест Делюкс Трейд» під час декларування товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №24UA205140043622U7 від 09.07.2024 року вимог:

- статті 15, 16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ч.1 ст.257, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 96971,82 гривень;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 19394,36 гривень.

Загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 116366,18 гривень.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Отже, в силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, -

За змістом ст.10 КпАП України визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає, що в цьому провадженні про порушення митних правил за ст.485 МК України встановлено та обґрунтовано доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені ним в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КпАП України, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КпАП України, 528 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргузахисника Кінах Яни Валеріївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.