Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №756/1522/26 — Оболонський районний суд міста Києва

08.05.2026 Справа № 756/1522/26

Справа пр. №2/756/4037/26

ун. №756/1522/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

08 травня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді- Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойку (пені) за прострочення сплати аліментів , -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 906057,50 грн. неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від несплаченої суми аліментів у розмірі 879432,13 грн.

В обґрунтування позову позивача зазначила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.12.2015 року був укладений шлюб, який рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2020 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між позивачем та відповідачем 14.07.2020 року було укладено нотаріально посвідчений Договір між батьками про сплату аліментів на дитини (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.3 Договору дитина проживаює разом з матір"ю (позивачем). Відповідно до п. 1.4 Договору батько щомісця сплачує матері аліменти на житину в розмірі 20 000,00 гривень, до досягнення дитиною6( шестирічного) віку. З 7(семи) років сума аліментів збільшується на 5% щороку. Виплата аліментів здійснюється будь - яким шляхом за вибором батька готівкою безпосередньо матері, що має бути підтверджено її розпискою або банківським перерахуванням на поточний картковий рахунок матері або внесення аліментів на особисті рахунки дитини у відділенні будь - якого банку України. Разом з цим, в порушення договірних зобов`язань умови Договору відповідачем не виконувались, сплата аліментів у визначеному розмірі та порядку не здійснювалася, починаючи з лютого 2022 року. Так, відповідачем лише в період січня- квітня 2023 було сплачено кошти у розмірі 80 000 гривень. Відтак, оплата аліментів відповідачем здійснюється нерегулярно із порушенням розмірів та періодичності, встановлених Договором. На момент подання позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 906057,50 гривень. Дитина постійно потребує нормального харчування, придбання одягу, лікування, витрат на навчання, тощо. Для всього цього необхідно мати значні кошти, а враховуючи високі ціни та підвищення рівня необхідних витрат, пов`язаного із збройною агресією російської федерації проти України, особливо гостро постає питання вчасної та у повній мірі оплати аліментів на утримання дитини. Відтак, просила позов задовольнити.

До судового засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення. яким позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.12.2015 року, який було розірвано 15.10.2020, про що в матеріалах справи міститься копія рішення Оболонського районного суду м. Києва (а. с. 24-25).

Сторони є батьками дитини: ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 15 ).

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14.07.2020 року було укладено нотаріально посвідчений Договір між батьками про сплату аліментів на дитини (надалі - Договір) (а. с. 20-23).

Відповідно до п. 1.3 Договору дитина проживаює разом з матір"ю (позивачем).

Відповідно до п. 1.4 Договору батько щомісця сплачує матері аліменти на житину в розмірі 20 000,00 гривень, до досягнення дитиною6( шестирічного) віку. З 7(семи) років сума аліментів збільшується на 5% щороку. Виплата аліментів здійснюється будь - яким шляхом за вибором батька готівкою безпосередньо матері, що має бути підтверджено її розпискою або банківським перерахуванням на поточний картковий рахунок матері або внесення аліментів на особисті рахунки дитини у відділенні будь - якого банку України.

Відповідачем лише в період січня- квітня 2023 було сплачено кошти у розмірі 80 000 гривень. Відтак, оплата аліментів відповідачем здійснюється нерегулярно із порушенням розмірів та періодичності, встановлених Договором.

На момент подання позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 906057,50 гривень.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц прийшла до висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Так, судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14.07.2020 року було укладено нотаріально посвідчений Договір між батьками про сплату аліментів на дитини (надалі - Договір) (а. с. 20-23).

Сторони погодили, що батько щомісця сплачує матері аліменти на житину в розмірі 20 000,00 гривень, до досягнення дитиною6( шестирічного) віку. З 7(семи) років сума аліментів збільшується на 5% щороку. Виплата аліментів здійснюється будь - яким шляхом за вибором батька готівкою безпосередньо матері, що має бути підтверджено її розпискою або банківським перерахуванням на поточний картковий рахунок матері або внесення аліментів на особисті рахунки дитини у відділенні будь - якого банку України.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальна сума заборгованості за аліментами становить 906057,50 гривень.

З вказаним розрахунком погодився представник відповідача та доказів на його спростування суду не надав.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів того, що заборгованість по аліментах в сумі 906057,50 гривень сплачена позивачу, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення боргу по аліментах є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення неустойки у вигляді пені та штрафу, суд враховує наступне.

За змістом ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів становить 879432,13 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованості утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасної виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов`язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв`язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст.196 СК України нарахування пені обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено сплати певної суми заборгованості.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, загальна сума пені за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів за договором, становить 879432,13 грн., та в силу ч. 1 ст. 196 СК України указана сума підлягає обмеженню до 879432 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 259, 264, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позвоні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойку (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по аліментах на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 906057,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 879432,13 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1785,48гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко