Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №645/2184/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №645/2184/26

Суддя: Алтухова О. Ю.

Справа № 645/2184/26

Провадження № 2/645/2137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Казмірчук М.М., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 02 липня 2016 року Виконавчим комітетом Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис №06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 липня 2016 сторонами укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис №06. Сторони мають спільну дитину - доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір про місце проживання дитини між сторонами відсутній. Причиною розірвання шлюбу є те, що між сторонами відсутні належні подружніх відносин, які відповідали б змісту, суті та призначенню сімейного союзу. Так, під час спільного життя виявилася істотна несумісність характерів, поглядів та життєвих позицій сторін, що проявилось у постійних суперечностях, конфліктах та неможливості досягати згоди під час вирішення як побутових, так сімейних питань. Сторони мають різні уявлення про спосіб життя, виконання сімейних обов`язків та роль кожного з подружжя в сім`ї, що фактично унеможливило спільне проживання та ведення господарства. Також, позивачка зазначає, що відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх сімейних та батьківських обов`язків, оскільки після народження доньки він не виявляв бажання спільно проживати з родиною та брати участь у вихованні дитини, припинив спільне проживання, фактично залишивши позивачку разом із малолітньою дитиною після чого відповідач не забезпечував належної матеріальної підтримки дитини та не брав участі у її вихованні, що призвело до звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів. Після чого рішенням Фрунзенського районного суду м Харкова у справі №645/6250/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2020 року і до досягнення дичиною повноліття. При цьому, як зазначає позивачка, після того як відповідачу стало відомо про звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів, він протягом приблизно шести місяців взагалі не підгримував жодного контакту з дитиною, не телефонував, не цікавився її життям та не намагався з нею зустрітися. Окрім зазначеного позивачка вказує, що між сторони відсутні взаєморозуміння, взаємоповага та моральна підтримка, які є необхідними умовами для нормального та гармонійною розвитку сімейних відносин, внаслідок чого у сторін зникло почуття любові, взаємної прихильності та духовної близькості. Також, на розірвання шлюб вплинула війна в країні. Враховуючи викладене позивачка вважає, що примирения між сторонами неможливе, подальше збереження шлюбу має формальний характер та суперечить її інтересам. Після розірвання шлюбу просила прізвище « ОСОБА_4 » залишити без змін.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 18.03.2026відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_5 не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. 07.04.2026 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява представника позивачки – адвоката Казмірчук М.М. про проведення розгляду справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. 13.04.2026 до суду надійшла заява відповідача, в якій останній просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки відповідач в установлений ч. 7 ст. 178ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.

02 липня 2016 року сторонами укладено шлюб, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис №06, про що свідчить копія Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1641 від 12.11.2019 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів громадянського стану. Частина перша ст. 24 СК України встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, вказана правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що позивачка та відповідач на примирення не згодні, суд вважає необхідним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », суд вважає за необхідне залишити їй це прізвище.

За положеннями ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 110 - 114 СК України, ст. ст. 13, 76-80, 247, 263-265 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02 липня 2016 року Виконавчим комітетом Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис №06- розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 і прізвище « ОСОБА_4 » - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 14.05.2026 року.

Суддя О. Ю. Алтухова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua