Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №629/2617/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2617/26

Провадження № 2/629/1334/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря судового засідання – Уваренко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м.Лозова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого посилається на те, що 20.09.2025 відповідач уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитний договір № 6776262, відповідно до умов якого товариство надало клієнту кредит в розмірі 2000,00 грн. строком на 360 днів (з 20.09.2025 по 14.09.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн.), у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 8074,00 грн., зокрема: 2000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729 грн. – сума заборгованості за процентами; 345 грн. – сума заборгованості за комісією; 4000 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою. Крім того, 21.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір позики № 71138894, відповідно до умов якого товариство надало клієнту кредит в розмірі 2 500,00 грн. строком на 30 днів ( з 21.09.2025 по 20.10.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,500 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн.), у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. 21.09.2025 року між позивачем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15821564 до Договору позики №71138894, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 8500 та донарахувати комісію – 15,00 % від суми, на яку збільшено кредит (що у грошовому виразі складає 900 грн.). Позивач свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 15130 грн., зокрема: 8500 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1275 грн. – сума заборгованості за процентами; 1275 грн. – сума заборгованості за комісією; 4080,00 грн. – сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування. Зазначає, що відповідач не виконував в повному обсязі умови договорів та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає, в зв`язку з чим представник позивача просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також понесені судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано час для подання заяв по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, у зв`язку з чим зі згоди позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6776262, у формі електронного документа, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘787543 – 20.09.2025 23:32:02), відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2000 грн. строком на 360 днів (з 20.09.2025 по 14.09.2026), процентна ставка фіксована 0,95%.

Згідно довідки АТ «Юнекс Банк» від 16.02.2026 Кредитні кошти в розмірі 2000 грн. були переведені відповідачу на картковий рахунок відкритий до платіжної картки НОМЕР_1 20.09.2025 23:32.

З витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» установлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . З наданої виписки по Руху коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_2 , за період 20.09.2025 по 23.09.2025 вбачається зарахування коштів 20.09.2025 у розмірі 2000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором №6776262 від 20.09.2025 вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.02.2026 за період з 20.09.2025 по 24.02.2026 складає 8074,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 2000,00 грн., сума заборгованості за процентами – 1729,00 грн., сума заборгованості за комісією – 345,00 грн., сума заборгованості за неустойкою – 4000,00 грн.

Крім того, 21.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір надання коштів у кредит № 71138894, у формі електронного документа, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘83121 – 21.09.2025 06:42:40), відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. строком на 30 днів, процентна ставка фіксована 0,500%, дата повернення позики – 20.10.2025.

21.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15821564 до Договору №71138894, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики до – 8500 грн., яку підписано електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '71427 – 21.09.2025 06:53:58.

В Додатку № 1 до Договору № 71138894 від 21.09.2025 сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно довідок №КД-000036415 від 16.02.2026 та №КД-000036411 від 16.02.2026 ТОВ «Европейська Платіжна Система» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1 від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «Европейська Платіжна Система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 21.09.2025, сума 2500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_3 , номер платежу 6f335321-1438-423c-9d1e-0eeb2c98373d та 21.09.2025, сума 6000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_3 , номер платежу 5e8522c9-d307-4720-8cdb-9cd4bd71cb2f.

Згідно платіжних інструкцій кредитні кошти в розмірі 1 050,00 грн. та 2 450,00 грн. були відправлені ОСОБА_2 на картковий рахунок, відкритий до платіжної картки НОМЕР_3 .

З витребуваної судом інформації з АТ «Акцент-Банк» установлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_4 . З наданої виписки по Руху коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_4 , за період 21.09.2025 по 24.09.2025 вбачається зарахування коштів 21.09.2025 у розмірі 2500,00 грн. та 6000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором №71138894 від 21.09.2025 вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.02.2026 за період з 21.09.2025 по 25.02.2026 складає 15130,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 8500,00 грн., сума заборгованості за процентами – 12750,00 грн., сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування – 4080,00 грн.

Будь-яких заперечень чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 627 ЦК України та стаття 6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення у відповідності до умов, вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за кредитними договорами №6776262 від 20.09.2025 та №71138894 від 21.09.2025 за основною сумою боргу та процентами у розмірі 13504,00 грн.

Однак, суд не погоджується із розміром та порядком нарахування відсотків за понадстрокове користування за кредитним договором № 71138894 від 21.09.2025, враховуючи наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами кредитного договору №71138894 від 21.09.2025 сторони встановили строк кредитування 30 днів, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 20.10.2025, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,500 %, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 11050 грн.

Згідно Додатку №1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71138894 від 21.09.2025 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит загальна вартість кредиту складає 11050,00 грн., з яких 8500,00 грн. - сума кредиту за договором, 1275,00 грн. - проценти за користування кредитом, 12750,00 грн. - комісія за надання кредиту, 2617,16 грн. - реальна річна процентна ставка.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2, 7.3 Договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті. За продовження строку користування кредитом, позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію (з урахуванням мінімального та максимального можливого строку пролонгації, який доступний позичальнику та відображається в Особистому кабінеті), та розраховується за наступною формулою: A х В х С, де А - Сума Кредиту/її частина на момент оформлення пролонгації, В - процентна ставка, яка діє на момент оформлення пролонгації, С - кількість днів пролонгації, обраних позичальником. У разі пролонгації після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження строку кредитування позичальник вносить кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в пункті 7.2. Договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені.

Згідно п.п.10.7.1. Договору, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В той же час, згідно розрахунку заборгованості, який був сформований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, нарахування процентів (за понадстрокове користування) за період з 21.10.2025 по 01.11.2025 здійснювалось за процентною ставкою, визначено у п.п. 2.2.4 договору.

Доказів пролонгації відповідачем строку кредитування за договором про надання коштів у кредит №71138894 від 21.09.2025, що надавало б кредитодавцю право застосувати процентну ставку, наведену у п.п. 2.2.4 договору, матеріали справи не містять, а тому у суду відсутні підстави вважати, що такі проценти були нараховані за прострочення відповідачем виконання умов кредитного договору згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою в сумі 4080,00 грн. нарахована позивачем після спливу визначеного договором позики строку кредитування, тому у стягненні цієї заборгованості з відповідача слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором № 6776262 від 20.09.2025 у розмірі 345,00 грн., за кредитним договором № 71138894 від 21.09.2025 у розмірі 1275,00 грн. суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії.

Щодо нарахування неустойки у розмірі 4000,00 гривень за кредитним договором №6776262 від 20.09.2025, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вищевказаний кредитний договір був укладений у 2025 році, тобто в період дії воєнного стану, таким чином нарахована позивачем неустойка за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України стягненню з відповідача не підлягають.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

В матеріалах справи наявні докази сплати судового збору та фактичного понесення витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1549,43 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість в розмірі 13504 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 1549 грн. 43 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, місце знаходження за адресою: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Олексій ПОПОВ