Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №629/3529/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №629/3529/26

Суддя: ХАРАБАДЗЕ К. Ш.

Справа № 629/3529/26

Номер провадження 3/629/836/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

у с т а н о в и в:

У відношенні ОСОБА_1 інспектором ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Мороз В.Є. було складено протокол серії ВБА № 204460 від 25.04.2026 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 25.04.2026 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою у бік дружини ОСОБА_2 та відносився до неї прискіпливо, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини за місцем мешкання, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в наданих письмових поясненнях просив розгляд справи проводити за його відсутності, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ті самі фактичні обставини є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому він має статус потерпілого. 25.04.2025 він перебував за місцем проживання, спілкувався телефоном із матір`ю ОСОБА_3 та займався побутовими справами. Під час події відбулося втручання у його телефонну розмову ОСОБА_4 без його дозволу, виникла словесна суперечка, у нього погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим він змушений звернутися до швидкої медичної допомоги, після цього щодо нього було застосовано фізичний вплив, унаслідок чого він отримав тілесні ушкодження. Бідь-яких дій, що утворюють склад адміністративного правопорушення, з його боку не вчинялося.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази, доходжу до такого.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством /ст. 1 КУпАП/.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічне насильство, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та відносився до неї прискіпливо, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 вищевказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.04.2026 ОСОБА_2 , просить притягнути до адміністративної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , який 25.04.2026 ображав її нецензурною лайкою, чинив насильство психологічного характеру.

З наданих письмових пояснень ОСОБА_2 від 25.04.2026 вбачається, що 25.04.1984 приблизно об 19:00 год. ОСОБА_1 почав сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 через те, що остання погана домогосподарка, ОСОБА_2 не витримала морального тиску та почала бити ОСОБА_1 по обличчю долонями, після чого вона вибігла до сусідів та викликала наряд поліції та перед тим як вибігти ще раз вдарила ОСОБА_1 долонями декілька разів, оскільки останній не заспокоювався.

Згідно форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.04.2026 поліцейським уповноваженого підрозділу визначено рішень небезпеки – низький.

Також, до адміністративного матеріалу додано рапорт ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що 25.04.2026 о 20:49 за адресою: АДРЕСА_2 чоловік заявниці ОСОБА_2 вчиняє відносно неї психологічне насильство, нецензурно лається, поводиться неадекватно, доводить заявницю. Матеріали зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) № 7673 від 25.04.2026; супровідний про направлення матеріалу № 7673 від 25.04.2026 для подальшого їх розгляду згідно ЗУ «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, у зв`язку з відсутністю фактичних даних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 488369 від 25.04.2026.

Інших письмових матеріалів до протоколів не надано.

Так, об`єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Психологічне насильство в сім`ї насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Зібрані матеріали у справі про адміністративне правопорушення ґрунтуються лише на заяві дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_2 . При цьому особою, яка склала протокол, не вказано і не виявлено жодного свідку конфлікту, не надано суду жодного доказу, на підтвердження того, що обставини, про які вказано в протоколі, дійсно мали місце, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, про яке зазначається.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стаття 62 Конституції України вказує, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

На підставі задекларованого принципу, що міститься у ст. 7 КУпАП України, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За таких обставин, суддя доходить висновку, що наданими суду доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 204460 від 25.04.2026, закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua