Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №615/580/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/580/26

Провадження № 2/615/429/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Валківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок,

встановив:

27.03.2026 позивачі в особі представника ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять визнати за кожною із них право власності відповідно на та частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог повідомилли, що житловий будинок належав до майна колгоспного двору та фактично перебував у власності членів двору – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/4 частині кожному.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (голови колгоспного двору) спадщину на частину житлового будинку прийняв його син ОСОБА_6 , однак не оформив спадкові права. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину на 2/4 частини житлового будинку прийняв ОСОБА_7 , який також не встиг оформити спадкові права.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 спадщину на частини житлового будинку прийняла його дружина - позивач ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 спадщину на частину житлового будинку прийняла її рідна сестра – позивач ОСОБА_2 .

Оформити право власності на житловий будинок в нотаріальному порядку позивачі не можуть через належність до колгоспного типу двору, за життя власника не переоформлений на робочий тип двору, в зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 30.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

В судовому засіданні позивачі, кожен окремо, підтримали позовні вимоги, просять задовольнити, оскільки вирішити питання в позасудовому порядку не можливо.

Представник відповідача Чуприна Н.М. надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.

З урахуванням вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В свідоцтві про право приватної власності на житловий ьудинок від 12.09.1989, виданого виконкомом Сидоренківської сільради на підставі рішення № 248 ВІД 23.08.1989, житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 , зареєстрований в Книзі гроБТІ №1 за реєстровим № 93.

З довідки Валківської міської ради, станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору, яккі не втратили право на частку в житловому будинку АДРЕСА_1 були: ОСОБА_4 голова двору, ОСОБА_8 дружина голови двору та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - сини голови двору, по частині кожний.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.04.2019 № 227/02-31, приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. 25.07.2018 заведено спадкову справу № 51/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Син спадкодавця ОСОБА_6 спадщину прийняв, оскільки на день смерті проживав разом із ним. Дружина ОСОБА_8 та син ОСОБА_7 від спадщини відмовилися. Інших спадкоємців, передбачених ст.1266 ЦК України, немає.

25.07.2018 цим же нотаріусрм заведено спадкову справу 52/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , за заявою дружини рідного брата спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , що зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за 2018 рік за № 139. Мати спадкодавця ОСОБА_8 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_7 .

З інформації приватного нотаріусу Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемової Л.Я. від 16.01.2026 № 15/01-16, від 11.12.2025 № 635/02-14, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 відкрита спадкова справа № 98/2020 за заявою дружини спадкодавця ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем померлого.

Згідно Витягу № 82450553 від 08.09.2025, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. 08.09.2025 відкрито спадкову справу № 70/2025 за заявою ОСОБА_2 .

Отже, позивач ОСОБА_1 має право на оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_4 (1/4), ОСОБА_6 (1/4), ОСОБА_7 (1/4), всього на 3/4 частини, а позивач ОСОБА_2 після смерті рідної сестри ОСОБА_5 на частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , але оформити спадкові права в нотаріальному порядку не можуть відсутність державної реєстрації.

Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

В п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст.318 ЦК України встановлює, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені у ст.2 ЦК України.

За ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об`єктом відносин спадкування виступають права та обов`язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно із ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст.1299 ЦК України передбачено обов`язок спадкоємця зареєструвати право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Правовідносини щодо майна колгоспного двору регулювалися ст.120-126 ЦК в редакції 18.07.1963, які втратили чинність на підставі ЗУ №3718-12 від 16.12.1993. Внесені зміни до чинного на той час законодавства не передбачали правонаступництва прав та обов`язків щодо майна колгоспного двору іншими суб`єктами цивільних відносин, зокрема фізичною особою.

Ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, тобто право власності на збудоване до набрання чинності Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, і не виникає виключно у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченого даним Законом.

За положеннями ст.120,123 ЦК (в редакції 18.07.1963), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (ст.534 ЦК в редакції 1963 року).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК в редакції 18.07.1963).

За ст.549 ЦК в редакції 18.07.1963, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

З роз`яснень Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. В цьому випадку звернутися з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за померлою особою мають право її спадкоємці.

Аналізуючи наведені правові норми, суд доходить висновку, що спадкодавці, як голова та члени колгоспного двору, станом на 15.04.1991 не втратили право власності на спірний будинок. Інші члени колгоспного двору відсутні.

З урахуванням вимог ст.534 ЦК в редакції 18.07.1963 та Прикінцевих і перехідних положень ЦК України позивачі є спадкоємцями щодо майна померлих за законом. Спадщину фактично прийняли, так як розпоряджались майном спадкодавців та мають правовстановлюючі документи на майно, що відповідає положенням ст.549 ЦК в редакції 18.07.1963.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивачів, які є єдиним спадкоємцем за законом, маать встановлене законом право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, але через відсутність правовстановлюючого документа, чинного на час розгляду справи, не можуть оформити спадкові права в нотаріальній конторі.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 . право власності на частиниу житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова