Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №404/1436/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/1436/26

Номер провадження 2/404/585/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кро пивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у лютому 2026 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дати подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, та стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років. Позов мотивований тим, що позивач та відповідач мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Зазначила, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку надавати відмовляється, а відтак позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, та на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с.18).

В свою чергу відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 15338 від 01.04.2026 року), в якому останній не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення аліментів на дитину та в частині стягнення аліментів на дружину просить відмовити. Вказав, що після припинення спільного проживання з позивачем, відповідач не припиняв участі у фінансовому забезпеченні дитини, добровільно, систематично та у розумних обсягах надавав матеріальну допомогу щомісячно. Зазначає, що позивач є працездатною особою, яка має можливість самостійно забезпечувати свої життєві потреби, зокрема позивач офіційно працевлаштована та отримує дохід, при цьому позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо потреби у матеріальній допомозі. Відповідачу також відомо про те, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з позивачем не проживає. Покладення на відповідача додаткового грошового зобов`язання, а саме аліментів на утримання дружини, створить надмірний фінансовий тягар та призведе до зниження рівня його платоспроможності. Це, у свою чергу, фактично призведе до того, що значна частина заробітку відповідача буде відчужена на користь дорослої працездатної особи, що може опосередковано призвести до неспроможності виконання аліментних зобов`язань для достатнього і належного забезпечення дитини. Стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів (а.с. 33-55).

Позивач подала до суду відповідь на відзив (вх. № 15571 від 01.04.2026 року), в якій просить задовольнити позов в повному обсязі. Просила врахувати, що відповідач є особою працездатного віку, на його утриманні не перебувають інші особи, має регулярний дохід, що підтверджується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву, також не надаються будь-яких доказів неспроможності утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років, тому позивач має право на утримання від свого чоловіка, а відповідач має змогу надавати таке утримання матері його дитини до досягнення дитиною трьох років (а.с. 56-60).

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення (вх. № 15858 від 03.04.2026 року), в яких вказує, що за час спільного проживання сторін на забезпечення спільних сімейних потреб було використано кредитний ліміт банківської картки відповідача у розмірі 75000,00 грн, який на даний час не погашений та підлягає поверненню саме відповідачем. Крім того, під час спільного проживання відповідачем також отримано кредит готівкою у розмірі 40000,00 грн, який також використовувався на спільні потреби сім`ї. На даний час, фактичне місце проживання відповідача, місто Канів, Черкаської області, де він винаймає житло в оренду. На відміну від позивача, яка забезпечена власним житлом та не несе витрат у вигляді орендної плати, відповідач щомісячно несе значні витрати, пов`язані з орендою житла. Отже, наявність у відповідача доходу не свідчить про реальну можливість додатково утримувати позивача, оскільки при визначенні такої можливості суд повинен враховувати сукупність обставин, зокрема фактичні витрати відповідача, наявність боргових зобов`язань та загальний майновий стан сторін. Позивач не перебувала у тривалій відпустці по догляду за дитиною, а вже через три місяці після народження дитини вийшла на роботу та продовжує працювати на теперішній час, а тому позивач не лише не втратила можливість реалізації у громадському житті, а навпаки безперервно її реалізовує. Наразі позивач є офіційно працевлаштованою особою, має стабільне джерело доходу, що не заперечується у відповіді на відзив та в свою чергу свідчить про фінансову самостійність та відсутність об`єктивної необхідності у додатковому утриманні. Розмір доходу відповідача підтверджується довідкою форми ОК-5, яка додається, та свідчить про відсутність у нього фінансового ресурсу утримувати дружину, оскільки це перевищить рівень фінансових можливостей. (а.с. 61-78).

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву (вх. № 22113 від 07.05.2026 року) про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 84).

Представ відповідача запречувала проти стягнння аліментів на утримання дружини, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов. В судове засідання відповідач ата його представник не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 22671 від 11.05.2026 року) про розгляд справи без його участі (а.с. 85).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року виданого Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Таким чином, сторони мають спільну малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 4).

За статтею 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Одним із способів захисту прав малолітньої або неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов`язку її утримувати є законодавчо передбачена можливість судового стягнення коштів на їх утримання.

Так, відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частини перша – третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню. Також судом враховано визнання позову відповідачем в цій частині.

Крім того, частиною другою статті 91 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої – четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно частини другої, четвертої статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Сукупність перерахованих принципів регулювання сімейних відносин вказує про обов`язок дотримання прав позивача на утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень статті 84 Сімейного Кодексу України, роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В силу частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів, судом враховано, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність регулярного доходу, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а надані відповідачем не можуть впливати на визначення розміру аліментів, суд приходить до висновку, що позивач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини.

Водночас, зважаючи на розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини, суд враховуючи те, що відповідач частково визнав позовні вимоги та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, можливостей відповідача, його майнового стану, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.

Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до вимог частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 84, 91, 181-183, 191, 430, Сімейного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 76-81, 128, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 11 лютого 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, починаючи з 11 лютого 2026 року і до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 14.05.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка