Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №404/11281/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/11281/25

Номер провадження 2/404/4220/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73921991 у розмірі 35 058,30 грн. та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що 05 січня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит № 73921991 у вигляді електронного документу шляхом підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27 березня 2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 4 від 23 квітня 2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 35 058,30 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення наявної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 73921991 у розмірі 35 058,30 грн., з яких 19 100,50 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 997,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 12 460,30 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2 500 грн. – комісія за надання кредиту.

Ухвалою судді від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

12 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача. Вказано, що заперечує проти позову в частині розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Вказано, що позивач просить стягнути 35 058,30 грн. заборгованості та 3 028,00 грн. судового збору. Разом з тим, сам по собі підсумковий розрахунок без належної деталізації не може вважатися достатнім доказом. Позивач повинен надати повний і зрозумілий розрахунок із зазначенням: суми тіла кредиту, усіх здійснених оплат, окремо процентів, комісій, штрафів, пені, періодів нарахування та правової підстави для кожного елемента вимог. За відсутності такого розрахунку вимоги в частині додаткових нарахувань не можуть вважатися доведеними.

Не погоджується із нарахованими процентами, комісіями, штрафами, пенею та іншими додатковими платежами в повному обсязі, оскільки їх розмір, порядок нарахування та правова підстава мають бути доведені позивачем належними і допустимими доказами. Якщо такі докази відсутні, неповні або суперечливі, підстав для їх стягнення немає.

Також позивач зобов`язаний довести належність йому права вимоги саме щодо того кредитного зобов`язання, яке заявлено у цій справі. Для цього недостатньо загального посилання на перехід права вимоги без належної ідентифікації конкретного договору, суми та складу боргу.

Вважає, що позов не підлягає задоволенню в частині процентів, комісій, штрафів, пені та інших додаткових нарахувань, а в разі якщо суд дійде висновку про наявність непогашеного основного зобов`язання, до стягнення може бути визначена лише фактично отримана та неповернута сума тіла кредиту, без недоведених додаткових нарахувань.

Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 05 січня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит № 73921991 у вигляді електронного документу шляхом підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор зобов`язувався передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 25 000 грн. строком на 14 днів на умовах її повернення зі сплатою відсотків в розмірі 0,285 % за кожен день користування позикою (денна процентна ставка) та комісії за надання кредиту 10% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2 500 грн. Строк повернення позики, сплати відсотків за її користування та комісії 18 січня 2025 року.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що перед його підписанням позичальник ознайомилась з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, у тому числі на сайті кредитодавця: з інформацією, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персовнальних даних».

У додатку № 1 до договору міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит.

Відповідно до розрахунку, складеного первинним кредитором, розмір заборгованості позичальника складає 35 058,30 грн., з яких: 19 100,50 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 997,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 12 460,30 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2 500 грн. – комісія за надання кредиту.

27 березня 2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 4 від 23 квітня 2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 35 058,30 грн.

Позивач стверджує, що відповідач не здійснював ніяких платежів на виконання зобов`язань ані на користь первісного кредитора, ані на користь позивача. Оскільки до теперішнього часу відповідач не виконує своїх грошових зобов`язань за таким договором, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та процентів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Пунктом 2.2.4 кредитного договору сторони визначили, що комісія за надання кредиту у грошовому виразі складає 2 500 грн., а з таблиці обчислення загальної вартості кредиту видно, що така комісіє сплачується одноразово.

Отже, передбачена кредитним договором комісія за надання кредиту не суперечить положенням ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а її нарахування обумовлено домовленістю між сторонами договору про оплату послуг кредитодавця, якими супроводжується процедура кредитування позичальника.

Тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Аналіз змісту умов договору свідчить, що таким договором визначено строк його дії (строк позики) 14 днів. Також договором передбачено два види процентної ставки, за якою нараховуються проценти за кожен день користування кредитом: денна процентна ставка (0,285%); процентна ставка за понадстрокове користування позикою (4%).

Здійснюючи тлумачення відповідних умов кредитування суд звертає увагу, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Варто звернути увагу, що поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно), де зазначила:

«Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Таким чином, тлумачення умов договору з урахуванням засад розумності свідчить, що передбачена таким договором процентна ставка за понадстрокове користування позикою за своєю правовою природою визначає розмір процентів, які регулюються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки застосовується виключно до періоду користування кредитними коштами позичальником поза межами «строку користування кредитом», передбаченим договором.

Таким чином позовна вимога про стягнення процентів за понадстрокове користування позикою в розмірі 12 460,30 грн. є процентами, що нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання її грошового зобов`язання, а відтак є процентами, передбаченими ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, загальновідомою є та обставина, що з 24 лютого 2022р. і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Прийняття такої законодавчої зміни обумовлено складністю фінансово-економічної ситуації в Україні, що зумовлена військовою агресією. Відповідне регулювання цивільних правовідносин має тимчасовий характер і узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже введене законодавче обмеження прав кредитора на отримання штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання боржника під час дії режиму воєнного стану направлене на забезпечення реалізації засад справедливості, добросовісності і розумності у цивільних правовідносинах.

Судом встановлено, що сума позики разом з відсотками за користування позикою мали бути повернуті 18 січня 2025 року, а відтак порушення відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем почалося з 10 січня 2025 року, тобто після введення режиму воєнного стану на території України.

За таких обставин покладання на відповідача обов`язку зі сплати позивачу додаткових нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суперечить діючому тимчасовому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача таких компенсаційних санкцій (проценти за понадстрокове користування позикою) не підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 3 028 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1951,55 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 73921991 у розмірі 22 598 грн. та 1951,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 14.05.2026 року

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова