Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №352/844/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/844/26

Провадження № 3/352/247/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 26 березня 2026 року о 14 год 11 хв в с. Липівка по вул. Шевченка, 59, керувала транспортним засобом Вольксваген Пассат н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна зображення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась в присутності свідка, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 всудовому засіданні свою провину не визнала та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Свою позицію мотивувала тим, що, згідно з поясненнями свідка ОСОБА_2 , останній не був випадковим очевидцем події, а самостійно здійснював переслідування її автомобіля, у зв`язку з чим, на її думку, є заінтересованою особою. Крім того, звернула увагу на невідповідність місця події, зазначеного у протоколі та рапорті працівників поліції, а саме: с. Липівка, вул. Шевченка, 59, координатам, відображеним на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, які, за її твердженням, знаходяться на відстані близько 1,5 км від вказаної адреси. Також зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні належні та конкретні докази перебування її у стані алкогольного сп`яніння, а наведені ознаки, зокрема «запах алкоголю з порожнини рота» та «зміна кольору шкірного покриву обличчя», є шаблонними та спростовуються відеозаписами. Окрім цього, вказала на порушення працівниками поліції її процесуальних прав, оскільки, на її думку, їй не було належним чином роз`яснено права. З огляду на наведене просила провадження у справі закрити.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться такими доказами:

- протоколом серії ЕПР1 № 624754 від 26 березня 2026 року про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 від надання пояснень відмовилася;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 26 березня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовилася;

- зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 №624754 від 26 березня 2026 року;

- рапортом працівника поліції;

- витягом П/В;

- довідкою інспектора відділу АП старшого лейтенанта поліції І. Мазуранчик про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 видано посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 , категорії В1, В, С1, С, терміном дії з 17.08.2010 року;

- відеоматеріалом (диск з відеозаписом міститься на а.с.10), на якому зафіксовано, як поліцейські зупинили автомобіль Вольксваген Пассат під керуванням ОСОБА_1 ; встановлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 і пропозицію пройти огляд на місці зупинки або в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», на що ОСОБА_1 відмовилася.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водіїв знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок.

Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624754 від 26 березня 2026 року (а.с.1), ОСОБА_1 , 26 березня 2026 року о 14 год 11 хв в с. Липівка по вул. Шевченка, 59, керувала транспортним засобом Вольксваген Пассат н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна зображення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась в присутності свідка, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором УПП в Івано-Франківській області Ілемським В.І. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису відмовилась.

Факт роз`яснення ОСОБА_1 прав передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом.

Отже, підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП не здобуто.

За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП ПОКЦПЗ ІФОР, складеного 26 березня 2026 року о 14 год. 18 хв. (а.с. 3), водій ОСОБА_1 , в якої виявлені ознаки сп`яніння, направлялася для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичний заклад. Огляд в закладі охорони здоров`я не проводився через те, що останній відмовився.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки такі спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які є послідовними, безперервними, узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи.

Так, із дослідженого судом відеозапису чітко вбачається факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його подальша зупинка працівниками поліції, спілкування поліцейських із водієм, а також фіксується порядок проведення процесуальних дій після зупинки транспортного засобу. На відеозаписі також об`єктивно зафіксовано наявність у працівників поліції підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останній було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовилась.

На думку суду, відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, оскільки містить безперервну фіксацію події, відображає фактичні обставини зупинки транспортного засобу та поведінку особи після зупинки, а тому має високий ступінь достовірності та об`єктивності. Будь-яких даних, які б свідчили про монтаж відеозапису, його переривання, спотворення змісту чи інше втручання у відеофіксацію, судом не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на те, що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння є «шаблонними», суд оцінює критично, оскільки сам по собі такий довід не спростовує факту законної вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння та факту її відмови від такого огляду, що безпосередньо зафіксовано на відеозаписі.

Також суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо нібито заінтересованості свідка ОСОБА_2 , оскільки обставини, викладені у матеріалах справи, підтверджуються насамперед об`єктивною відеофіксацією події, яка є самостійним та достатнім доказом у справі.

Суд відкидає також посилання ОСОБА_1 на розбіжності у зазначенні місця події, оскільки такі обставини не спростовують факту керування транспортним засобом, законності його зупинки працівниками поліції та відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, що достовірно підтверджується дослідженим відеозаписом.

Крім того, із відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 суть виявленого правопорушення, пропонували пройти огляд та здійснювали подальші процесуальні дії у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому доводи про не роз`яснення їй прав є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд звертає увагу, що ст. 130 КУпАП містить декілька альтернативних складів, а ОСОБА_1 у провину ставиться саме відмова від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено судом ОСОБА_1 допустила порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи ОСОБА_3 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю спростовані доказами, дослідженими в ході судового розгляду.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, належним чином проаналізованими і оціненими у їх сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1,283,284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 2 ст.308 КУпАП в разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Максим ОЛІЙНИК