Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №348/251/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/251/26

Провадження № 1-кп/348/194/26

14 травня 2026 року м. Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 12026091200000001 від 02.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перерісль Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 02.06.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн, штраф сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

У с т а н о в и в :

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.05.2024 у справі № 348/545/24 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років. Постановою Івано-Франківського міського суду від 27.06.2024 у справі № 344/10595/24 ОСОБА_4 знову визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. У відповідності до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов`язковими до виконання. ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що вищевказаними постановами суду його позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 5 років, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи реальну можливість виконати вищевказані постанови суду, однак не бажаючи їх виконувати, 18.12.2025, близько 09:28 год., керував транспортним засобом мотоциклом марки "Kovi" без реєстраційного номеру в с. Цуцилів по вулиці Братів Бойчуків Надвірнянського району Івано-Франківській області, де і був зупинений працівниками Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Пояснив, що, не зважаючи на рішення суду, яким його позбавлено права керування, та вже розпочате кримінальне провадження, він продовжував керувати транспортними засобами: то автомобілем, то мотоциклом до 9 квітня 2026 року, воли він потрапив у ДТП та сам постраждав. Також в результаті ДТП його мотоцикл зазнав механічних ушкоджень і ремонту не підлягає. Тепер йому ні на чому їздити та в нього є певний страх сідати за кермо будь-якого транспортного засобу. У скоєному розкаявся, обіцяв, що більше таке не повториться. Просив суворо не карати. Зазначив, що штраф, призначений йому Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі про адміністративне правопорушення № 348/545/24 ним не сплачено.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування провадження, які не були об`єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної у ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному, характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, конфліктує із сусідами та жителями села Перерісль, причетний до крадіжок, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, раніше судимий.

Як вбачається з досудової доповіді, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий з огляду на те, що у обвинуваченого немає постійної роботи або інших стабільних джерел доходів. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає за доцільне, крім обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітнього та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду.

Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому, орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_4 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення такого висновку не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому суд виключає з переліку пом`якшуючих покарання обставин щире каяття, оскільки воно не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на ті покази, які надав обвинувачений в судовому засіданні, що, навіть, після пред`явлення йому підозри у даному кримінальному провадженні, він продовжував керувати транспортними засобами, і тільки ДТП, учасником якої він став, його зупинила від продовження вчинення протиправних дій.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі та із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначення покарання у виді штрафу суд вважає недієвим з огляду на те, що обвинуваченим ще не сплачено штраф у справі про адміністративне правопорушення, призначеного йому судом 07.05.2024.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази: DVD-R диск із маркувальними позначеннями "Alerus" із відеозаписами з нагрудних камер та реєстратора службового автомобіля працівників поліції Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, який долучено до матеріалів кримінального провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки Samsung модель Galaxy A05S, який належить ОСОБА_4 та який переданий йому на відповідальне зберігання, слід залишити останньому.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 100, 349, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

У відповідності з п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітнього та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази: DVD-R диск із маркувальними позначеннями "Alerus" із відеозаписами з нагрудних камер та реєстратора службового автомобіля працівників поліції Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, який долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки Samsung модель Galaxy A05S, який належить ОСОБА_4 та який переданий йому на відповідальне зберігання, залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1