Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №183/4693/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4693/26

№ 1-кп/183/1843/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості по якому внесені 30 березня 2026 року за № 42026042110000016, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, однак:

- 17 квітня 2026 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., який не набрав законної сили, -

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2026 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 на своєму велосипеді марки «ARDIS HILAND» приїхав до свого знайомого

ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для ремонту вказаного велосипеду. Під час спілкування з приводу ремонту велосипеду, у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заволодіння велосипедом марки «ARDIS HILAND», який належить ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою, та останній погодився нібито відремонтувати велосипед, однак заздалегідь розумів, що повертати велосипед власнику не буде.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 06 березня 2026 року приблизно о 12 годині 05 хвилині перебуваючи у вищезазначеному місці, діючи умисно, із корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, шляхом зловживання довірою, заволодів велосипедом марки «ARDIS HILAND» вартістю 5607 гривень 23 копійок, який належить ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився вказаним велосипедом на власний розсуд, чим спричинив потерпілому

ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 5607 гривень 23 копійок.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

До суду надійшов обвинувальний акт з письмовою заявою ОСОБА_3 в якій він обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорює.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта відносно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (а.п. 9-10). А також до обвинувального акта долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 про те, що він не заперечує проти розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (а.п. 11).

Ухвалою суду від 27.04.2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, призначено судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорюються обвинуваченим та потерпілою, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання

ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, не виявив.

Обставинами, які пом`якшують покарання, визначеними ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття ОСОБА_3 .

Також суд враховує, що ОСОБА_3 на момент вчинення злочину не судимий, обвинувачується у вчиненні діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків, за місцем проживання характеризується позитивно.

Санкція ч. 1 ст. 190 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

З урахуванням обставин скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, його наслідків, а також обраної учасниками судового провадження позиції, викладеної у їх заявах, суд приходить до таких висновків що призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу не можливо, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про його офіційне працевлаштування, а покарання у виді пробаційного нагляду, визначеного ч. 1 ст. 190 КК України, буде належною мірою відповідати особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних проступків.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року – виконувати самостійно.

Речові докази:

- велосипедом марки «ARDIS HILAND» - залишити потерпілому

ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1