Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №178/900/26 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/900/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Гриценко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за заявою ОСОБА_1 , третя особа: Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті, -

У С Т А Н О В И В :

Заявниця звернулася до суду з цією заявою, і суду пояснила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доводиться їй матір`ю, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 жовтня 1974 року, актовий запис № 46. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області, внаслідок «інфаркту мозку, внаслідок неуточненої закупорки або стенозу церебральних артерій при гіпертонічній хворобі», померла ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про причину смерті № 207100007 від 03 січня 2026 року. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Тому заявниця звернулась до суду з проханням встановити факт смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги заявниці у відповідності із ст. 317,319 ЦПК України мають бути задоволені, бо від встановлення факту смерті ОСОБА_3 залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав її доньки - ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 жовтня 1974 року, актовий запис № 46.

Зміна належного прізвища заявниці « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 30 квітня 1994 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 147.

У судовому засіданні встановлено, що згідно наданих заявницею копії довідки про причину смерті № 207100007 від 03 січня 2026 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 13 січня 2026 року, а також фотознімків з місця поховання, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області.

Судом встановлено, що м. Горлівка Донецької області станом на час розгляду справи є тимчасово окупованою рф територією України. Такий статус підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Зазначений Перелік є офіційним нормативним актом, який систематично актуалізується уповноваженим органом державної влади, а територія Горлівської міської територіальної громади Донецької області включена до розділу тимчасово окупованих територій України.

Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України (далі Реєстр). Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, можливість встановлення опіки над його дітьми, що залишились без батьківського піклування та інші правові наслідки.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Тобто Україна не визнає такі акти, але як виключення враховує документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території для державної реєстрації акту цивільного стану і таке врахування не є визнанням окупаційної влади. Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ (справи Cyprus v. Turkey, Loizidou v. Turkey), Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії від 21 червня 1971 року, а також судовій практиці України.

Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог заявника.

А задоволення вимог заявниці згідно за правилами ст. 317 ЦПК України, обумовлює допущення рішення до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263-265, 317, 319 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка народилась в с. Красностав Володимир-Волинського району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: В. В. Лісняк

р