Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №202/4400/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/4400/26

1-кп/202/1360/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі: головуючої – судді ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026047210000153 від 01.05.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Яворницьке (Іларіонова) Синельниковського району Дніпропетровської області, громадянки України, українки, раніше не судимої, заміжньої, із базовою середньою освітою, яка не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштована, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.04.2026, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у магазині «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка» за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 90, де в цей час перебувала раніше знайома ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи за вказаною адресою між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 на ґрунті раптових неприязних відносин, виник умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілеснихушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, штовхнула ОСОБА_4 двома руками в спину, після чого, стоячи зліва ззаду ОСОБА_3 , схопила однією рукою ОСОБА_4 за волосся зліва, ближче до вуха, та після того як ОСОБА_4 вирвалась, нанесла два удари кулаком своєї руки по голові в потилицю зліва ОСОБА_4 .

У результаті умисних дій ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-шкіряного крововиливу потиличної області зліва, що відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 виразилися в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст. 302 КПК України обвинуваченій ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 добровільно надала письмову заяву, в якій беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилася з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Від потерпілої ОСОБА_4 також наявна заява з проханням проводити розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 382 КПК України, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, повністю знайшли своє підтвердження наданими до суду письмовими доказами по матеріалам досудового розслідування: протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2026 року з фото таблицею до нього за участі потерпілої ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.05.2026 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1407е від 06.05.2026 року, виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження - внутрішньо-шкіряного крововиливу в потиличній області зліва.

Виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряного крововиливу в потиличній області зліва - не відображає на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким було нанесено, можливо лише вказати, що воно спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови зліва, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого у неї тілесного ушкодження, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до звернення за медичною допомогою в КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР», тобто і в термін на який вказувала обстежена та вказано дізнавачем у постанові.

За своїм характером виявлене у неї тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки.

За даними наданої медичної документації у неї був клінічно встановлений діагноз: «закрита черепно-мозкова травма. Струсу головного мозку», однак на момент проведення судово-медичної експертизи даних за подальше звернення за проходження лікування у лікаря невропатолога не надано, тому вищевказаний діагноз підтвердженню та оцінці по ступеню тяжкості не підлягає.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що воно могло бути спричинено і від 1-ї механічної дії.

Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлене у неї тілесне ушкодження знаходиться в анатомічній ділянці доступній для нанесення власною рукою.

За своїм характером виявлене у неї тілесне ушкодження не є небезпечним для життя, так як останнє не спричинило загрозливих для життя явищ в момент заподіяння.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого у неї тілесного ушкодження (локальне розташування) та відсутність інших тілесних ушкоджень на виступаючих частинах, вважаю не характерним спричинення його при падінні з висоти власного зросту.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого у неї тілесного ушкодження, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до звернення за медичною допомогою в КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР», тобто і в термін на який вказувала обстежена та вказано дізнавачем у постанові.

Локалізація та характер виявленого у неї тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за її участі.

Таким чином, суд вважає, що надані докази отримані в передбаченому кримінально - процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченої знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також особу обвинуваченої, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Індустріальний районний суд м.Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: ОСОБА_1