Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №212/839/21 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/839/21

1-кп/212/64/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 року приблизно о 20:55 годин по сухому асфальтному покриттю вул. Ватутіна з боку вул. Конституційна в напрямку кільця 129 кварталу в Покровському районі м. Кривого Рогу, рухався мотоцикл “Suzuki GSR600”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_3 , який перевищив максимальну дозволену швидкість у населеному пункті, чим порушив вимоги п. 12.4, 12.9 б) та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких: п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п.12.9 Водієві забороняється: б) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки у відповідності з підпунктом “и” пункту 30.3 даних правил.

В цей же час, пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи поблизу будинку №28, перетинала проїзну частину вул. Ватутіна, у невстановленому для переходу місці, справа наліво відносно напрямку руху мотоцикл “Suzuki GSR600”.

В ході подальшого руху ОСОБА_3 проявив неуважність до зміни дорожньої обстановки, не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу, таким чином порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими: п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Внаслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_3 , керуючи мотоциклом “Suzuki GSR600”, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка в наслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, у вигляді: тупа поєднана травма тіла – забійна рана лобової області, перелом кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, основної кістки), субдуральна гематома ліворуч, забій головного мозку, перелом кісток носа, розрив шкіри та барабанної перетинки правого слухового ходу, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки, закритий перелом правої великогомілкової кістки, забій лівої легені, травматичний шок, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.«б,в,л,м,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Таким чином ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав частково. Пояснив, що він рухався зі сторони кільця 44 кварталу у напрямку мікрорайону 129, у другій смузі руху. Перед зупинкою «Універмаг» зупинився перед пішохідним переходом та пропустив пішоходів, після чого продовжив рух. Звернув увагу, що вздовж дороги було припарковано три транспортні засоби, а перед в`їздом на паркінг, стояв автомобіль «Sprinter». Продовжував рух у другій смузі. У подальшому на проїзну частину раптово вибігла жінка, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. Після ДТП мотоцикл продовжив рух, у зв`язку з чим він побіг за ним. Зазначив, що рухався на мотоциклі з дозволеною швидкістю в межах населеного пункту та не перевищував її. Також вказав, що перед цим пропустив пішоходів, і відстань від пішохідного переходу до місця ДТП становила приблизно 100 метрів. На перехресті горів червоний сигнал світлофора. Після зіткнення він впав з мотоцикла та побачив, що транспортний засіб продовжив рух у некерованому стані. Згодом повернувся на місце ДТП. Наразі місце перебування Польща, м. Гдиня.

Доповнив, що частково відшкодовував шкоду потерпілій: під час її перебування в лікарні вийшов на зв`язок із її чоловіком та перерахував 15 000 грн на лікування. Також йому відомо, що потерпілій допомагали волонтери. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Під час проходження служби отримував поранення та контузії. Був звільнений зі служби у 2023 році за станом здоров`я. Нагород не має, інвалідність не встановлена. Обставини ДТП чітко не усвідомив, оскільки все відбулося дуже швидко. У момент удару не зрозумів, що здійснив наїзд на людину, перебував у шоковому стані. Після падіння, підвівшись, побачив лише, що мотоцикл продовжив рух. Вважає, що з його боку порушень Правил дорожнього руху не було.

Так потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, щодо подій ДТП нічого не пам`ятає. Йшла через дорогу, дорогу переходила у невстановленому місці, що було на дорозі не пам`ятає, транспортний засіб який здійснив наїзд не пам`ятає. Отримала ушкодження у вигляді переломів, пролежала у комі 2 місяці, на лікуванні перебувала 3 місяці і наразі також проходить лікування. Обвинувачений сплатив тільки вартість однієї титанової пластини. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 суду доповіла, що події ДТП бачила із балкону квартири, вона викликала швидку допомогу. Події чітко не пам`ятає, при допиті слідчому та при проведенні свідчого експерименту детально усе розповідала. Пам`ятає, що жінку хтось покликав та вона бігала через дорогу. Перед наїздом на пішохода, водій мотоцикла швидкість та напрямок руху не змінював.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він приїхав по виклику, як співробітник поліції. Події ДТП відбувалися напроти АТБ на 20 кварталі, біля правого узбіччя, він не пам`ятає які стояли транспортні засоби, приїхав коли потерпілу погрузили у карету швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_9 суду доповів, що ходив уввечері в АТБ, стояв з пакетом біля сходів та чув як зі сторони 44 кварталу їхав мотоцикл зі швидкістю приблизно 60-70 км/год, потім відволікся, почув звук гальмування самого моменту наїзду на потерпілу не бачив. Вона намагалася перейти дорогу не по пішохідному переходу.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з обвинуваченим особисто не знайомий. Пояснив, що перебігав дорогу біля зупинки «Універмаг», почув, як позаду хтось кличе. Вибіг на проїзну частину, повернувся та побачив, що бігла його сестра. У цей момент він побачив наїзд мотоцикла на неї. Наїзд стався в момент, коли сестра вибігала на дорогу. Мотоцикл рухався праворуч від нього, у напрямку від зупинки «Універмаг» до магазину «АТБ». Зазначив, що під час проведення слідчого експерименту після ДТП він показував обставини події безпосередньо на місці. На місці, звідки виходила сестра, транспортних засобів не було. Після наїзду він перебіг назад до неї. Від удару сестру відкинуло приблизно на 10 метрів. Мотоцикл після зіткнення продовжив рух на невеликій швидкості у напрямку вулиці Уфімської. Водія мотоцикла після наїзду особисто не бачив, однак зі слів товариша знає, що той підходив до місця події. Поліція прибула приблизно через 10 хвилин, швидка медична допомога — раніше. Сестра переходила дорогу в місці технічного виїзду з магазину «АТБ», де закінчується паркан і є вихід на проїзну частину. Навпроти цього виїзду вона намагалася перебігти дорогу. Пішохідний перехід у цьому місці відсутній. Відстань до найближчого пішохідного переходу становить приблизно 30 метрів. Пояснив, що коли повернувся на поклик сестри, вона вже починала рух. Чи були біля неї транспортні засоби в той момент — не бачив. Зазначив, що з боку, звідки рухався мотоцикл, уже сутеніло, однак було видно світло фар. Під час проведення слідчого експерименту для визначення швидкості мотоцикл проїжджав повз місце події чотири рази. Також пояснив, що в день події сестра була одягнена у світлий одяг.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується дослідженими судом доказами, зібраними по справі на підтвердження обставин скоєного обвинуваченим злочину, які учасниками процесу не оспорювалися:

- протоколом місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.08.2019 року за участі понятих по вул. вул. Ватутіна з боку вул. Конституційна в напрямку кільця 129 кварталу в Покровському районі м. Кривого Рогу, виявлено зіткнення мотоцикла “Suzuki GSR600”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_3 із пішоходом, схемою до протоколу огляду та фото таблицями;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2019 року, за участю свідка ОСОБА_9 який попередньо розказав та на місця показав як відбувалися події, де були встановлені обмеження швидкості руху на ділянці дороги, де сталась подія ДТП, а також відстань для проведення експертного дослідження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2019 року, за участю свідка ОСОБА_10 який попередньо розказав та на місця показав як розташування мотоциклу та пішохода, яка бігла по проїзній частині, де була встановлена траєкторія руху учасників ДТП, а також відстань для проведення експертного дослідження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2019 року, за участю свідка ОСОБА_3 який попередньо розказав та на місця показав як відбувалися події ДТП, де були встановлені дані для проведення експертного дослідження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2019 року,за участю свідка ОСОБА_11 яка попередньо розказала та на місця показала події наїзду на пішохода.

До кожного протоколу слідчого експерименту складалися схеми за показами свідків та фототаблиці. В судовому засіданні з приводу даних показів та схем учасники запереч не мали.

Постановами слідчого визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання.

За висновками судової транспортно-трасологічної експертизи №32/10.4/211 від 09.09.2019 встановлено місце наїзду на пішохода .

За висновком експерта № №32/10.2/208 від 06.09.2019 року, за яким на момент огляду мотоциклу “Suzuki GSR600”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рульове керування знаходилась в працездатному стані;

За висновком судової криміналістичної експертизи №28/4.2/1107 від 12.09.2019 року, слідів пошкоджень на сандалях потерпілої ОСОБА_5 – не виявлено.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1335 від 12.09.2019 року ОСОБА_5 , наслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, у вигляді: тупа поєднана травма тіла – забійна рана лобової області, перелом кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, основної кістки), субдуральна гематома ліворуч, забій головного мозку, перелом кісток носа, розрив шкіри та барабанної перетинки правого слухового ходу, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки, закритий перелом правої великогомілкової кістки, забій лівої легені, травматичний шок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.3.«б,в,л,м,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № №32/10.1/214 від 16.09.2019 в діях водія ОСОБА_3 по керуванню мотоциклом “Suzuki GSR600” вбачаються невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №32/10.1/314 від 14.11.2019 проведеної за показами свідка ОСОБА_11 , вказано що водій ОСОБА_3 у заданій дорожній ситуації мав діяти відповідно до пункту 12.3Правил дорожнього руху України та май технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_12 . Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Судом досліджені судова психологічна експертиза №912/913/20-27 від 20.03.2020 року свідка ОСОБА_3 та судова психологічна експертиза №2880/2881/20-27 від 05.08.2020 свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вказані висновки ні підтверджують та не спростовують обставини події ДТП.

Таким чином у судовому засіданні було повною мірою та поза розумним сумнівом підтверджено вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК є тяжким злочином, ступінь його вини, яка є необережною, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Також суд зазначає, що обвинувачений раніше не судимий, під час спричинення ДТП був тверезий, є одруженим, а також позитивно характеризується за місцем свого проживання, з урахуванням відсутні данні про проходження служби в ЗСУ та про майновий стан, стан здоров`я.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином при призначенні обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК, в суду наявні підстави для застосування до ОСОБА_3 який свою провину визнав частково, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, враховуючи негативні наслідки, що настали від його злочинних дій, тобто спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілій особі.

Суд при цьому вказує, що дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, відповідно до якої якщо суд враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про можливість застосування цих положень, суд врахував, що обвинувачений вчинив злочин, який належить до категорії тяжких, внаслідок чого потерпілій було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, однак за формою вини вчинений злочин є необережним.

Враховуючи висновки досудової доповіді, думки потерпілої суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства та звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком з покладенням на нього низки обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 26 травня 2020 року по справі № 523/12810/15-к та від 31 січня 2023 року по справі № 535/171/20.

Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на чому наполягав прокурор, що на думку суду буде відповідати достатній мірі покарання за скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення та виправлення обвинуваченого.

Витрати на проведення судових експертиз по справі на загальну суму 23 123,84 грн. підлягають стягненню на користь держави з винної особи.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК. Цивільний позов не заявлений, запобіжний захід – не обирався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суддя -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно із ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки щодо періодичної явки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 23 123,84 грн. – перевірити з обвинувальним актом

Речові докази: мотоцикл “Suzuki GSR600”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ; взуття потерпілої, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Покровського ВП ГУПН в Дніпропетровської області – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1