Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №210/2020/26
Суддя: Чайкіна О. В.
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 210/2020/26
Провадження № 3/210/551/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
12 травня 2026 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадження судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшли два протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 ,які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за частиною 2 статті 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року та в порушенні п.2.1а ПДР України, яке кваліфіковане за частиною 5 статті 126 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення 08 квітня 2026 року, 12 травня 2026 року ОСОБА_1 до суду не з`явився, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений був обов`язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою якої будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Враховуючи те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов`язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Відповідно до обставин, встановлених в судовому засіданні, 09.03.2026 року о 09:21 год. в м. Кривий Ріг, вул. Залізорудна, 170, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Мітсубіші ДНЗ НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ або в спеціалізованому закладі охорони здоров`я КП КБЛПД ДОР гр. ОСОБА_1 відмовився. Правопорушення вчинено потворно протягом рогу. Зафіксовано на БК 475118, 475143. Порушив п. 2.5 ПДР.
Тобто, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, встановлено, що 09.03.2026 року о 09:21 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, вулиця Залізорудна, біля буд. 170, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року. БК 475143, 475118. Порушив п. 2.1а ПДР.
Тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться два протоколи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 вважаю, що розгляд справи в одному провадженні буде доцільним.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610091 від 09.03.2026 року підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- рапортом капрала поліції поліцейського взводу 3 роти 2 батальйону 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, з якого вбачається, що патрулюючи 09.03.2026 року було зупинено транспортний засіб Мітсубіші, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці або в закладі охорони здоров`я гр. ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП за порушення п.п. 2.5 ПДР України;
- роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2026 року, результат відсутній у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026 року, з ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови;
- відеозаписами з відеореєстратора та нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , так само й те, що він ознайомлений зі змістом протоколу та правами й обов`язками. Інспектори на місці зупинки оголосили водію ознаки його сп`яніння а також всі обставини зазначені в протоколі;
- довідкою інспектора відділення адміністративної практики відповідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Крім того, зазначено, що наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення;
- довідкою адмінпрактики з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.06.2025 року, накладено штраф з позбавленням права керування;
- карткою обліку адміністративного правопорушення;
- довідкою про додаткову інформацію складена капралом поліції поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області.
Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610107 від 09.03.2026 року, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- рапортом капрала поліції поліцейського взводу 3 роти 2 батальйону 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, з якого вбачається, що патрулюючи 09.03.2026 року по вулиці Залізорудна, біля буд. 170 було зупинено транспортний засіб Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 .. Під час перевірки документів за наявними базами ІПНП АРМОР було встановлено, що гр. ОСОБА_1 позбавлений права керування. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол за порушення п.п. 2.1 а ПДР України;
- роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом;
- відеозаписом відеореєстратора та нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , роз`яснення причини зупинки транспортного засобу, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оголошення суті протоколу, часу та місця його розгляду.
- довідкою інспектора відділення адміністративної практики відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Крім того, зазначено, що наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення;
- довідкою адмінпрактики з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, винесено постанову 24.10.2025 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, штраф 20400 грн;
- карткою обліку адміністративного правопорушення;
- довідкою про додаткову інформацію складена капралом поліції поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області.
Норми права, що підлягають застосуванню
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП, ст.126 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі Порядок).
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме: «відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме «повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП».
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - за частиною 5 статті 126 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
Санкція ст. 130 ч.2 КУпАП передбачає покарання для водіїв у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Крім того, санкція статті 126 частини 5 КУпАП України передбачає покарання для водіїв у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно наявних довідок, гр. ОСОБА_1 отримував водійське посвідчення.
Суд враховує підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах санкції статей із застосуванням ст. 36 КУпАП.
Крім того, санкція ч.5 ст.126 передбачає додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно статті 314 КУпАП, виконання постанови про конфіскацію предмета здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
Згідно протоколів транспортний засіб Mitsubishi grandis д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .
Відтак наявні підстави для застосування додаткового стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та з оплатним вилучення транспортного засобу Mitsubishi grandis д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 665,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП суддя, –
ПОСТАНОВИЛА:
Об`єднати справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №210/2020/26, провадження №3/210/551/26 за ч. 5 ст.126 КУпАП та за №210/2021/26, провадження №3/210/552/26 ч. 2 ст. 130 КУпАП у одне провадження та присвоїти єдиний номер №210/2020/26, провадження №3/210/551/26.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами стоком на 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу.
У відповідності до статті 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та з оплатним вилученням транспортного засобу.
Транспортний засіб марки Mitsubishi grandis д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 к. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Строк пред`явлення до виконання три місяці.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_2 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: О. В. Чайкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua