Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №227/2709/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 227/2709/24

(2/199/439/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Воробйов О.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Соловйовой С.С., він є спадкоємцем майна ОСОБА_2 ; спадщина складається із земельної ділянки площею 5,7007 га, яка знаходиться на території Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області. Кадастровий номер 1422082200:01:000:0159. Дана земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №б/н від 14.08.2017 та акту прийому - передачі земельної ділянки перебуває в оренді у ТОВ «Перспектива». Листом від 20 липня 2024 р. ОСОБА_1 в особі представника адвоката Іванісова В.С. повідомив ТОВ «Перспектива» про спадкування ним земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 та про власне бажання самостійно розпоряджатись земельною ділянкою, маючи можливість її оброблювати відповідно до цільового призначення, у зв`язку з чим він бажає розірвати договір оренди землі № б/н від 14 серпня 2017 р., втім, відповідач відмови в задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що згідно листа від 31.07.2024 вих. №311, ТОВ «Перспектива» відмовило в достроковому розірванні договору, в обґрунтування відмови посилаючись на те, що повідомлені позивачем підстави для розірвання договору не передбачені ст.ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» (а.с. 17 – 18).

Посилаючись у позові на те, що відповідач систематично порушує обов`язок сплати орендної плати на користь позивача, позивач просив суд розірвати зазначений вище договір оренди.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Суд ухвалює рішення на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.2024 р. відкрито проводжання у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2025 р. прийнято до розгляду;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08.05.2026 р. закрито підготовче засідання, призначено до розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Соловйовою С.С., ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину.

До складу спадщини входить земельна ділянка площею 5,7007 га, кадастровий номер якої 1422082200:01:000:0159, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Згідно з державним актом серії ЯЕ №204819, виданим Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 12 жовтня 2007 р., власником зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_2 .

14 серпня 2017 р. між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ «Перспектива», як орендарем, було укладено договір оренди землі № б/н, відповідно до якого орендодавець передала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Добропільської сільської ради.

Право оренди на земельну ділянку було зареєстровано 15.09.2017 р., що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 22420157 від 15.09.2015 року.

Відповідно до договору оренди землі № б/н від 14.08.2017 та акту приймання-передачі земельної ділянки, земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ «Перспектива».

Листом від 20 липня 2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника, адвоката Іванісова В.С., повідомив ТОВ «Перспектива» про те, що успадкував земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , має намір самостійно розпоряджатися земельною ділянкою та обробляти її відповідно до цільового призначення, у зв`язку з чим просив розірвати Договір оренди землі № б/н від 14 серпня 2017 року.

Згідно листа від 31.07.2024 вих. №311, ТОВ «Перспектива» відмовило в достроковому розірванні договору, в обґрунтування відмови посилаючись на те, що повідомлені позивачем підстави для розірвання договору не передбачені ст.ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» (а.с. 17 – 18).

Відповідно до пунктів 9, 11 договору оренди землі від 14.08.2017, орендна плата вноситься у формі та розмірі, що складає 5% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у грошовій формі - 10481,15 грн., або за замовленням орендодавця у натуральній формі за наявності у орендаря замовленої продукції у достатній кількості та відповідності грошового еквіваленту вартості товарів ринковим цінам на дату внесення орендної плати. Орендна плата вноситься у строк з 01.01 по 31.12 кожного року. Відповідачем були порушені умови договору оренди землі, а саме не була сплачена орендна плата за користування земельною ділянкою.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Правова позиція Верховного суду з даного приводу викладена в постанові від 25.04.2018 року по справі № 378/556/16-ц, в якій зазначено, що системний аналіз зазначених положень законодавства та порядок врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема положень ЦК України, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У зобов`язанні з виплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою позивач є кредитором, відповідач є боржником. З огляду на це в частині виконання цього зобов`язання саме відповідач був зобов`язаний довести його належне виконання, вчинене вчасно та у повному обсязі. Доказів цього суду не надано, такі обставини не встановлено. В оцінці поведінки цієї сторони Верховним Судом має бути враховано, взявши до уваги, що таке зобов`язання є грошовим, що боржник не використав альтернативний спосіб виконання свого зобов`язання шляхом внесення суми боргу в депозит нотаріуса, що мало ним бути застосовано за правилами статті 537 ЦК України.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Крім того, пунктом 38 укладеного між сторонами договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

ТОВ «Перспектива» не скористалося процесуальними правами, зокрема, передбаченими ст.ст. 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України; жодних доказів на спростування факту несплати на користь позивачу орендної плати за вищезазначеним договором оренди землі суду не надано.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, якими підтверджується належність земельної ділянки позивачу, враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту виплати орендної плати, суд погоджується зі слушністю доводів позивача та задовольняє поданий позов.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн.; оскільки позов задоволено повністю, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 76 - 81, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264-265, ст.ст. 273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі №б/н від 14.08.2017 р., укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (ЄДРПОУ 300074506, Донецька область, Добропільський район, с. Добропілля, вул. Світла, буд. 31) щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,7007 га, яка розташована на території Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області (кадастровий номер 1422082200:01:000:0159).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (ЄДРПОУ 300074506, Донецька область, Добропільський район, с. Добропілля, вул. Світла, буд. 31) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Дата складення повного судового рішення 14.05.2026 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї