Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №240/13445/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13445/23

Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

14 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови притягнення до адміністративної відповідальності

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Водночас апелянтом подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року вказане клопотання було задоволено, оскільки скаржником доведена поважність причин пропуску строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 22.02.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л.М. винесено постанову серії АА №00005625, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за результатами автоматичної фіксації порушення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 12).

Зі змісту оскаржуваної постанови серії АА №00005625 вбачається, що підставою для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення стало те, що 27.01.2023 о 08:43 за адресою М-21, км 148+972, Житомирська обл, автоматичним пунктом фіксації на ділянці автомобільної дороги було зафіксовано рух спеціалізованого сідлового тягача Volvo FH 540, державний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,788% (3,515 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до частини сьомої статті 41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Суб`єкт відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП визначається відповідно до статті 14-3 КУпАП.

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами 2 і 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, — особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

При цьому, пункт 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 (надалі — Порядок 1145), визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі — належний користувач).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач — фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи — лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи — лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно зі статтею 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Судом встановлено, що низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

У відповідності до пункту 3 Порядку № 1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1145.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, призводить до автоматичного визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб, або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

До того ж, відповідно до пункту 5 Порядку № 1145, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі — сервісні центри МВС); 2) вебдодаток, розміщений на офіційному вебсайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Так, згідно з пунктами 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі — Порядок № 1388), вбачається, що: — всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; — за бажанням власника транспортного засобу — фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон стягнення за результатами автоматичної фіксації порушення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Отже, у разі якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС із відповідною заявою згідно з Порядком № 1145, особа, за якою зареєстрований транспортний засіб, або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через вебдодаток, розміщений на офіційному вебсайті Головного сервісного центру МВС, або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено Порядком № 1145.

Зазначене свідчить про те, що уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті вірно визначено належного суб`єкта адміністративного правопорушення, а саме: Болейко Д.О., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Зі змісту договору оренди транспортних засобів № 01-23/02ОР від 17.01.2023, Специфікації та актів приймання-передачі, доданих позивачем до матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб Volvo FH 540, державний номер НОМЕР_1 , був переданий у тимчасове оплатне користування ТОВ «Ренесанс Опт Торг".

Колегія суддів зазначає, що передача транспортного засобу в користування іншій особі не є самостійною підставою для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу за відсутності на те відповідної заяви уповноваженого суб`єкта.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1145.

Зазначена позиція також підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2005 № 3-119/2023 (223/23, 277/23, 250/24): «6. Конституційний Суд України зауважує, що унормування суспільних відносин у сфері безпеки на автомобільному транспорті спрямоване на захист прав усіх учасників дорожнього руху. Особливість нормативного регулювання сфери безпеки на автомобільному транспорті полягає в наділенні учасників дорожнього руху правами та обов`язками, реалізація й виконання яких покликана індивідуалізувати юридичну відповідальність.

Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами, установлено, що "власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії"; "власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб" (пункт 2.2).

Конституційний Суд України враховує й те, що у випадку передання транспортного засобу іншій особі власник транспортного засобу має право внести відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі — Реєстр) для автоматизованого обліку.

Процедура внесення відомостей про належного користувача визначена Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Реєстру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 1145 зі змінами (далі — Порядок № 1145).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1145 відомості щодо належного користувача до Реєстру вносять через територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, електронний кабінет водія, портал Дія.

Пунктом 6 Порядку № 1145 визначено, що "за внесення до Реєстру відомостей про належного користувача плата не справляється".

Із наведеного випливає, що наявний обсяг правомочностей у сфері безпеки на автомобільному транспорті дає можливість власникам транспортних засобів вчиняти активні дії щодо відображення актуальних відомостей про фактичного користувача транспортного засобу, який безпосередньо нестиме відповідальність за адміністративні правопорушення у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Конституційний Суд України зауважує, що наразі створено належні правові можливості для власників транспортних засобів вносити інформацію про фактичних водіїв до Реєстру. Бездіяльність власників транспортних засобів щодо невнесення актуальних відомостей про належних користувачів або ж ігнорування потреби в актуалізації даних щодо належних користувачів не повинні залишатись без належного реагування з боку уповноважених органів державної влади».

Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Суд зауважує, що докази — це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 КУпАП та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до сформованої постанови показання технічних приладів та засобів, що працюють в автоматичному режимі і мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису.

Колегія суддів звертає увагу, що на тому, що посадові особи Укртрансбезпеки мають право використовувати інформацію технічного запису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення, а зафіксована технічним засобом інформація може розцінюватися як доказ в розумінні статті 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Досліджуючи обставини справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до матеріалів справи надано належні докази, які свідчать про правомірність винесення спірної постанови, а саме : 1) фотознімки транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення тощо.

Фотознімки руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові.

Із доказів, які надані відповідачем вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Вказані відомості містяться в інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувались відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

Таким чином, у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Колегія суддів звертає увагу, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до матеріалів справи відповідачем надано копії відповідних документів.

3 огляду на викладене. оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що Державна служба України з безпеки на транспорті, при винесенні спірної постанови, діяла відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в з задоволенні позовних вимог

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.