Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №560/15374/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15374/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

14 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 - з 21.09.2007 зареєстрованй суб`єктом підприємницької діяльності, номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі – 26600000000001521.

Позивача 24.09.2007 поставлено на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, Красилівською ДПІ (м. Красилів) за № 3132.

ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності – 3 група ставка 5%, згідно із поданою заявою від 11.03.2014 № 1422105100791 та обрано види діяльності згідно Класифiкацiї видiв економiчної дiяльностi ДК 009:2010 (далi - КВЕД-2010): _61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку».

Згідно поданої ФОП ОСОБА_1 податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за півріччя 2024 від 22.07.2024 № 9203338624, вказано КВЕД: _61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку», обсяг доходу склав 3833509,00 грн

Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області в приміщенні ГУ ДПС в Хмельницької області проведено перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог підпункту 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, за результатом якої складено акт від 01.10.2024 року № 21239/22-01-24-11.

У ході вказаної перевірки податковим органом встановлено, що реєстрація платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 підлягає анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

На підставі висновків вказаного акту, ГУ ДПС в Хмельницькій області від 02.10.2024 року № 14802/6/22-01-24-11 прийняло рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

01.01.2022 набрав чинності Закону України "Про електронні комунікації", який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також, права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначення термінів, що вживаються у законі:

мережа Інтернет (інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих, електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами (пункт 54 частини 1 статті 2 Закону);

послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80 частини 1 статті 2 Закону);

оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами (пункт 70 частини 1 статті 2 Закону).

Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК).

Відповідно до положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №30 від 20.04.2022 року, затверджений Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

Зокрема, передбачено, що суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до НКЕК Повідомлення.

Крім цього, наведеною вище постановою затверджений орієнтований перелік видів електронних комунікаційних послуг, у тому числі, типи послуг, визначені як окремі:

послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги ІА.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.

послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги 0S. S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

З огляду на викладене, діяльність у сфері телекомунікацій, зокрема, надання послуг з доступу до Інтернету, може здійснюватися оператором електронних комунікацій, який внесений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Згідно з приписами підпункту 291.2, 291.3 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже, обмеження перебування на Єдиному податку згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у ПК України: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Водночас, слід зазначити щодо різниці між технічним обслуговуванням власних (чи отриманих у оренду) мереж та наданням послуг з технічного обслуговування мереж.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (зараз Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій) у своєму листі №01-7119/111 від 29.12.2021 на запити Народного депутату України ОСОБА_2 та Асоціації правовласників та постачальників контенту, прямо зазначається що діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, зазначена в абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України передбачає діяльність з надання послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а не обслуговування власної телекомунікаційної мережі.

З огляду на викладене, навіть у разі наявності у позивача власної телекомунікаційної мережі та її технічного обслуговування, така діяльність ні у якому разі не може бути наданням послуг із технічної експлуатації телекомунікаційної мережі, а відтак, не може бути підставою для застосування обмеження, передбаченого в абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

При цьому, обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у Податковому кодексі України, зокрема: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Відповідно до відомостей Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, позивачка включена до зазначеного реєстру за №3093 та надає послуги з видом діяльності: ІА.S1 "Послуга доступу до мережі Інтернет" (послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі: фіксованого зв`язку).

Отже, суд виходить з того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надає послуги доступу до мережі Інтернет, без включення до такої послуги технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж на користь інших осіб.

Суд зазначає, що діяльність із надання доступу до мережі Інтернет не передбачає надання абоненту послуг із технічного обслуговування та експлуатації електронної комунікаційної мережі Абонента, який до того ж і не є постачальником мереж.

Наявність виду діяльності за кодом КВЕД , 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку.

Відтак, Головне управління ДПС в Хмельницькій області в рішенні від 02.10.2024 року № 14802/6/22-01-24-11 підставою для анулювання реєстрації визначив здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до абзацу 5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст. 298 Кодексу.

Водночас, податковий орган належними та допустимими доказами не довів, що здійснювана позивачкою діяльність віднесена до видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування,

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку позивача.

Відтак, рішення Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 02.10.2024 року № 14802/6/22-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з пунктами 19-3.1 статті 19-3 ПК України, до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За пунктами 299.13 статті 299 ПК України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на те, що оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, а отже, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2024 та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачкою, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача, шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 02.10.2024 року № 14804/6/22-01-24-11 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 30 вересня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.