Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №120/3449/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3449/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

14 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачці грошового забезпечення та компенсаційних виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошових компенсацій за невикористані дні відпустки) без врахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки, з урахуванням при їх обчисленні індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та підлягає врахуванню при обчисленні відповідних видів грошового забезпечення. Відтак дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення без урахування індексації є протиправними.

II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати таке рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2026 залишити без змін.

III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 у період з 17.04.2016 по 03.02.2021 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.02.2021 №22 позивача виключено з 03.02.2021 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Через порушення права позивача на розрахунок усіх видів грошового забезпечення на момент звільнення зі служби, вона оскаржила дії військової частини НОМЕР_1 у суді.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі № 120/ 9842/22 зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 до 01.03.2018 включно.

В подальшому, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 120/15877/23 зобов`язано здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в справі 120/17027/24 від 13.03.2025 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" за період з 01.03.2018 р. по 03.02.2021 р., виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

На виконання вищевказаних рішень відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Розрахунок грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошових компенсацій за невикористані дні відпустки було здійснено виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування індексації.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та обґрунтованість аргументів сторін, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація є державною соціальною гарантією, яка є обов`язковою для всіх державних органів незалежно від наявності бюджетних асигнувань чи внутрішніх роз`яснень міністерств.

Судом встановлено, що позивачка у період з 17.04.2016 по 03.02.2021 проходила військову службу та отримувала відповідні виплати (допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу, компенсацію за відпустку), проте при їх розрахунку відповідач не включив суми індексації. Колегія суддів зазначає, що оскільки індексація має систематичний (щомісячний) характер і спрямована на підтримання купівельної спроможності грошового забезпечення, вона повинна враховуватися при обчисленні одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Неврахування індексації призводить до виплати допомоги із "знеціненого" доходу, що порушує право особи на соціальний захист. Ця позиція відповідає сталій практиці Верховного Суду, зокрема у справах № 820/3423/18, № 240/10130/19, № 820/5286/17 та № 620/3346/19.

Аргументи апелянта про складну фінансово-економічну ситуацію в державі, дію особливого періоду та відсутність бюджетних ресурсів для виплати сум індексації за минулі періоди колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Суд наголошує, що органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені законом (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 19 Закону № 2017-III, індексація є державною соціальною гарантією, обов`язковою для виконання всіма державними органами. Брак коштів у розпорядника бюджетних асигнувань або внутрішні роз`яснення міністерств не можуть бути правовою підставою для обмеження прав особи на отримання належних їй виплат, гарантованих законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до наказу № 3-РС від 03.02.2021 вислуга років ОСОБА_1 становить 4 роки 10 місяців 5 діб. Оскільки статтею 15 Закону № 2011-XII передбачено право на отримання відповідної допомоги лише за наявності вислуги 10 років і більше, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.