Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №120/5216/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5216/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

13 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року позовні вимоги задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 березня 2024 року виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум. Даним рішенням також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 березня 2025 року виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

15.10.2025 року позивачем подано заяву, в якій він просив ухвалити додаткове рішення в частині вимог, які стосуються доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, які втратили працездатність, а також доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у сумі 40,00 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 29 жовтня 2025 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду задовольнив частково. Ухвалив додаткове рішення у справі №120/5216/25, яким зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 04.05.2023 року по 29.02.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, які втратили працездатність, одночасно зі зміною розміру такого прожиткового мінімуму та доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 40,00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити, оскільки така доплату позивачу виплачується.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, частиною 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не є сталим.

Прожитковий мінімум - це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров`я людини і забезпечення її життєдіяльності. Чільні положення, що визначають порядок формування споживчого кошика і використання прожиткового мінімуму, встановлені Законом "Про прожитковий мінімум"

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 41 Бюджетного кодексу до набрання чинності Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період прожитковий мінімум застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на поточний бюджетний період.

Приписами статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» №1603-ІV від 16.03.2004 встановлено починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: інвалідам війни І групи у розмірі 70 гривень; інвалідам війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Виплата цільової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія (стаття 2 вказаного Закону).

Як слідує з матеріалів справи, окрім задоволених позовних вимог, позивачем також заявлялися вимоги щодо перерахунку та виплати йому доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, які втратили працездатність, а також доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у сумі 40,00 грн.

В ході судового розгляду було встановлено та зазначено судом першої інстанції, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням підвищення в розмірі 25% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також Закону України від 16.03.2004 № 1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» в частині виплати цільової грошової допомоги на прожиття задоволенню не підлягають, оскільки, як слідує з листа відповідача від 01.04.2025, позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням відповідних складових, а підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, відсутні.

В той же час, як слідує з вищезазначеного листа, останній містить інформацію щодо спірних виплат за період з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, оскільки позивачем було заявлено вимоги щодо виплати йому вказаних складових з 04.05.2023, суд першої інстанції обґрунтовано вважав ухвалити в цій частині додаткове рішення та зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.05.2023 позивач отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був здійснювати нарахування підвищення до пенсії позивачу як учаснику бойових дій з 04.05.2023.

Матеріали справи місять копію перерахунку по пенсійній справі позивача станом на 01.03.2024 та 01.03.2025 (лист відповідача від 01.04.2025, а.с.21) з встановленням до розміру пенсії позивача доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, доказів нарахування та виплати позивачу відповідної доплати за період з 04.05.2023 по 29.02.2024 року відповідачем надано не було.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 04.05.2023 року по 29.02.2024 року доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, які втратили працездатність, з урахуванням змін розміру такого прожиткового мінімуму.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був здійснювати нарахування доплати до розміру пенсія позивача, як учасника бойових дій у розмірі 40,00 грн з 04.05.2023 року.

Матеріали справи місять копію перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 та 01.03.2025 (лист відповідача від 01.04.2025 року а.с.21) з встановленням до розміру пенсії доплати до розміру пенсія позивача, як учасника бойових дій у розмірі 40,00 грн.

Разом з тим, доказів нарахування та виплати позивачу відповідної доплати за період з 04.05.2023 по 29.02.2024 відповідачем надано не було.

Як наслідок, суд першої інстанції обгрунтовано зобов`язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 04.05.2023 по 29.02.2024 доплати до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, у розмірі 40,00 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.