Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №120/12395/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12395/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

14 травня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, позивач отримав відмову у здійсненні відповідного перерахунку пенсії з посиланням на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262, не приймалось.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ53792 від 29.07.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ53792 від 29.07.2025, виходячи із 74% від відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування з 01.03.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025 року .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 №1.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок пенсії з 01.02.2023 виникло у позивача на підставі оновленої довідки №ХЛ53792 у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму, що відповідає сталій практиці Верховного Суду; відсоткове значення пенсії має становити 74% грошового забезпечення, оскільки цей розмір був встановлений попереднім рішенням суду і не може бути зменшений при перерахунку; обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів у 2025 році (згідно з Постановою №1) є протиправними, оскільки норми спеціального Закону № 2262-XII мають пріоритет над законом про Державний бюджет, а обмеження військових пенсій визнані неконституційними; вимоги на майбутнє щодо виплати пенсії без обмежень у подальшому не підлягають задоволенню, оскільки суд захищає лише вже порушені права особи, а не ті, що можуть виникнути в майбутньому.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник наголошує на відсутності законних підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки № ХЛ53792 від 29.07.2025, оскільки Кабінет Міністрів України не ухвалював відповідного рішення про зміну розміру грошового забезпечення для цієї категорії осіб.

Також відповідач обґрунтовує правомірність обмеження виплат у 2025 році вимогами статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ № 1 від 03.01.2025, вказуючи, що в умовах воєнного стану держава має право на гнучке регулювання соціальних видатків задля забезпечення економічної безпеки.

Окремо скаржник зазначає, що вимоги щодо виплат без обмежень у майбутньому є передчасними, оскільки судовому захисту підлягає лише вже порушене право.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії, з урахуванням нових довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 за №ХЛ53792 від 29.07.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення із посиланням на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262, не приймалось.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Умови та порядок пенсійного забезпечення визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). За частиною третьою статті 43 цього Закону пенсія обчислюється з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено обов`язковість перерахунку пенсій у разі підвищення грошового забезпечення. Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок здійснюється з дати виникнення права, а у разі непроведення з вини державних органів — без обмеження строком.

Порядок такого перерахунку визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно з яким підставою для перерахунку є зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення, а сам перерахунок здійснюється після надходження відповідної довідки.

Склад та порядок визначення грошового забезпечення встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704). У первинній редакції пункту 4 цієї постанови передбачено визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму на відповідний тарифний коефіцієнт. Після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 відновлено дію цієї норми у первісній редакції.

Разом з тим застосування пункту 4 Постанови № 704 має здійснюватися з урахуванням актів вищої юридичної сили. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) визначає прожитковий мінімум базовим державним стандартом, який щороку змінюється законом про Державний бюджет України.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, зокрема у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22, відповідно до яких збільшення прожиткового мінімуму є підставою для видачі нових довідок про грошове забезпечення та перерахунку пенсії.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки є безпідставними, оскільки така довідка містять необхідні складові грошового забезпечення. Спосіб їх отримання, у тому числі на виконання судового рішення, не впливає на обов`язок органу Пенсійного фонду України врахувати їх при вирішенні питання про перерахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача станом на 01.02.2023 збільшилось внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду, згідно з якою з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Стосовно встановлення відсоткового значення розміру пенсії на рівні 74% грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування саме такого показника.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 120/4160/18-а дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 74% до 70% вже визнавалися протиправними, а тому повторне обмеження цього показника при новому перерахунку є неприпустимим.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2023 та з 01.03.2025 року, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, з огляду на таке.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022.

Вказаними рішеннями положення законодавства щодо обмеження військових пенсій максимальним розміром визнані неконституційними, оскільки такі обмеження порушують сутність конституційних гарантій щодо соціального захисту осіб, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо законності застосування у 2025 році понижуючих коефіцієнтів та обмежень, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою КМУ № 1 від 03.01.2025.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Закон про Державний бюджет України не може змінювати чи зупиняти дію спеціальних законів, а у разі суперечності між ними пріоритет мають норми спеціального закону — у даному випадку Закону № 2262-XII.

Оскільки спеціальне законодавство не передбачає застосування понижуючих коефіцієнтів або обмеження виплати пенсії максимальним розміром для цієї категорії осіб, дії відповідача щодо їх застосування з 01.03.2025 року є протиправними.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а підстав для його скасування немає.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.