Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №240/23947/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23947/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

14 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення Державної установи “Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” в особі експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4500 від 15.07.2025 про не встановлення йому з 27.01.2020 IІ (другої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач порушив процедуру перевірки обґрунтованості висновку МСЕК про встановлення групи інвалідності, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення такої перевірки. Звертає увагу, що відповідачем не надсилалось позивачу повідомлення в установленому порядку про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, не повідомлялось щодо засідання комісії, на якому прийнятий індивідуальний акт про невизнання позивача особою з інвалідністю, що є порушенням Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи "Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" в особі експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4500 від 15.07.2025 щодо ОСОБА_1 .

Стягнуто з Державної установи "Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , 04.10.2014 отримав у побуті важку травми голови (за результатами КТ від 17.10.2014 року — лінійний перелом луски скроневої кістки праворуч з переходом на основу черепа, геморагічний забій лівої скроневої долі, пневмоцефалія, травматичний неврит правого слухового нерва, ознаки формування посттравматичних рубцьово-гліозних змін у скроневій долі ліворуч).

У подальшому, за наслідками стаціонарного лікування та амбулаторного обстеження упродовж 2014-2015 років в Комунальній установі «Центральна міська лікарня №2 м. Житомира» та Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, 16.01.2015 за висновком Житомирської міської МСЕК №2 позивач отримав інвалідність ІІ групи на два роки по причині загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК №078941.

Як зазначає позивач, в послідуючому його фізіологічний стан значно погіршився (серед іншого, сформувалась глухота на обидва вуха та часткова атрофія зорових нервів обох очей із звуженням поля зору до 10%), через що він проходив стаціонарне лікування мінімум два рази на рік у вищевказаних лікувальних закладах (а також в КУ Центральна міська лікарня №1 м. Житомира), внаслідок чого даний діагноз та ІІ група інвалідності були тричі підтверджені Житомирською міською МСЕК №2 18.01.2017, 27.01.2020 та 20.02.2023 з датою чергового переогляду 20.02.2026, що підтверджується відповідними довідками МСЕК №901426, №549758 і №076667.

Зокрема, довідку МСЕК № 549758 було видано на підставі акту огляду МСЕК №138/8 від 27.01.2020. При цьому, за результатами огляду встановлено ІІ групу інвалідності з 24.01.2020 по 01.02.2023, причина інвалідності: загальне захворювання, дата чергового переогляду 27.01.2023.

Надалі, відповідачем було прийнято з рішення №ЦО-4500 від 15.07.2025, згідно якого на підставі розгляду наданої медичної документації експертна команда прийшла до висновку, що ступінь вираженості функціональних порушень з боку нервової та серцево-судинної систем обмежує життєдіяльність хворого в легкому ступені, що свідчить про відсутність даних для встановлення будь-якої групи інвалідності з 27.01.2020, тому рішення МСЕК №138/8 від 27.01.2020 не було підтверджено та скасовано.

Позивач, не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що предметом судового перегляду є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Щодо наявності у відповідача підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК суд першої інстанції зазначив, що в якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано: "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді".

Реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості зазначено: "лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024".

Відповідачем на запит суду надано лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, додатком до якого була постанова слідчого ДБР від 31.01.2025, якою постановлено залучити у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідно до п.2 даної ухвали спеціалістам для дослідження поставлено питання: Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам, далі перелік осіб, в тому числі під номером 2057 вказано ОСОБА_1 .

Оскільки постанова слідчого є документом, передбаченим Порядком оцінювання №1338, на підставі якого проводиться ініціювання перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, відповідач діяв правомірно при ініціюванні такої перевірки щодо прийнятого відносно позивача рішення.

Щодо необхідності повідомлення особи про перевірку рішення МСЕК суд першої інстанції зазначив, що під час проведення перевірки рішення МСЕК на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до загального Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, який не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж як за результатами проведення повторного оцінювання особи, без її виклику та повідомлення, тільки на підставі дослідження медичних документів.

Отже, скасовуючи рішення МСЕК про встановлення інвалідності, відповідач фактично здійснив повторне оцінювання функціонального стану особи, дійшовши висновку, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.

Проте таке оцінювання відбулось лише за медичними документами без дотримання встановленого порядку його проведення, зокрема без належного повідомлення позивача про таке оцінювання, без проведення повного медичного обстеження особи та необхідних досліджень, що суперечить нормам Порядку № 1338.

Отже, відповідач зобов`язаний був забезпечити участь особи у перевірці обґрунтованості рішення, раніше прийнятого медико-соціальною експертною комісією відносно даної особи, оскільки це рішення (в даному випадку про скасування рішення МСЕК про встановлення інвалідності) безпосередньо впливало на його права, свободи та законний інтерес.

Як зазначалось, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з`явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров`я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

Частини друга та третя статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури.

Щодо обґрунтованості прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачу вперше встановлено інвалідність ІІ групи 16.01.2015 за результатами огляду Житомирською міською МСЕК №2 (акт огляду № 129/5 від 16.01.2015) до 01.02.2017.

Надалі, 18.01.2017 за результатами огляду Житомирською міською МСЕК №2 позивачу підтверджено інвалідність ІІ групи до 01.02.2020 (акт огляду №114/3 від 18.01.2017).

В подальшому, 27.01.2020 за результатами огляду підтверджено ІІ групу інвалідності до 01.02.2023 (рішення МСЕК згідно акту №138/8 від 27.01.2020, яке було предметом перегляду відповідачем).

20.02.2023 за результатами огляду Житомирською міською МСЕК №2 позивачу підтверджено інвалідність ІІ групи до 01.03.2026 (акт огляду №864/9 від 20.02.2023).

Як зазначалось, у рішенні №ЦО-4500 від 15.07.2025 вказано, що на підставі розгляду наданої медичної документації експертна команда прийшла до висновку, що ступінь вираженості функціональних порушень з боку нервової та серцево-судинної систем обмежує життєдіяльність хворого в легкому ступені, що свідчить про відсутність даних для встановлення будь-якої групи інвалідності з 27.01.2020.

Тобто, як видно із змісту спірного рішення, відповідачем проведено перевірку обґрунтованості проміжного рішення МСЕК, на підставі якого позивачу підтверджено ІІ групу інвалідності до 01.02.2023 (акт №138/8 від 27.01.2020).

При цьому, у рішенні не наведено обґрунтування саме такого рішення, зокрема щодо перегляду рішення, яке вже вичерпало свою дію (згідно акту №138/8 від 27.01.2020) та не дослідження рішення МСЕК, яке є чинним (згідно акту огляду №864/9 від 20.02.2023), тому виникають обґрунтовані сумніви щодо дослідження відповідачем усієї медичної документації, яка має значення для правильного встановлення дійсного функціонального стану особи.

Суттєві зауваження викликає і зміст протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди від 15.07.2025. В протоколі відсутня аргументована позиція кожного члена експертної команди по усіх аспектах, які оцінювалися (п.10), що є порушенням вимог п.37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Крім того, серед членів експертної команди були відсутні окремі спеціалісти – ЛОР і окуліст, тоді як внаслідок отриманої травми у позивача сформувалась глухота на обидва вуха та часткова атрофія зорових нервів обох очей із звуженням поля зору до 10%. Цей діагноз тричі підтверджувався Житомирською міською МСЕК №2 при встановленні і підтверджені групи інвалідності. Дані обставини також свідчать про незабезпечення відповідачем прийняття обґрунтованого рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюване рішення не містить чітких та беззаперечних мотивів його прийняття, що є порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, відповідно до підп.5 п.3 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (набрав чинності 18.05.2024) доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року, введеного в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 12 вересня 2023 року №576/2023, щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп (крім тих, кому інвалідність II та III груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства).

Отже, вказаною нормою доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності особам чоловічої статі, віком від 25 до 50 років, яким інвалідність установлено після 24 лютого 2022 року.

Як зазначалось судом першої інстанції, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності вперше у 2015 році, тобто до 24.02.2022, а тому зважаючи на час встановлення інвалідності, наведена норма Закону №3633-IX не передбачає перегляду відповідного рішення МСЕК.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності всупереч підп.5 п.3 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", з порушенням Порядку №1338, без повідомлення особи про перевірку, здійснено всупереч принципу правової визначеності.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Державної установи “Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” в особі експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4500 від 15.07.2025 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Згідно з статтею 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзацах 4, 8 частини 1 статті 1 Закону № 2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації до 01.01.2025 визначалася Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі по тексту - Положення).

Згідно з пунктом 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення № 1317.

Відповідно до пункту 17 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У пункті 19 Положення № 1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення № 1317).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція № 561), яка була чинна на дату прийняття рішення про встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції № 561.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку наявності підстав прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері та не мають спеціалізованих знань, отже, оцінка висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Вищенаведене кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16.

Разом з цим, з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 (далі – Рішення РНБО від 22.10.2024).

Пунктом 1 Рішення РНБО від 22.10.2024 рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктами «б-ґ» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317».

В свою чергу, 26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісію, визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 установлено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":

Так, з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України № 1338 (далі - Порядок):

- у закладах охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 року визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров`я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;

- повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:

- встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

У разі, коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.

Відповідно до пункту 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

З наведеного слідує, що оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу групи інвалідності було прийнято до вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України № 1338, то перевірка обґрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України № 1338.

Відповідно до пункту 12 Порядку під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи експертною командою з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.

Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда.

Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи.

Згідно з пунктом 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

До повноважень робочих груп з моніторингу входить:

- здійснення моніторингу рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

- формування запитів до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, за наявності передбачених п. 51 Порядку підстав та за умови дотримання процедури повідомлення особи щодо обґрунтованості рішення якої проводиться перевірка.

За змістом пункту 40 Порядку у разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (додаток 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи в редакції, що діяв на час винесення спірного рішення) встановлено, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді (п. 2 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Таким чином, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або її представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Отже, експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Аналіз зазначених норм підзаконних актів дає підстави для висновку, що по - перше, за наявності підстав для проведення повторного оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи зобов`язаний повідомити про це особу, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). По-друге, оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження. По-третє, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з п. 8.1 Витягу дата проведення повторного оцінювання відсутня, а п. 8.3 оскаржуваного рішення "Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи" не містить жодних записів.

Аналогічні дані відсутні і в рішенні від 15.07.2025 №ЦО-4500 (а.с.66-67).

Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, що передбачено п. 51 Порядку.

Не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону № 2073-IХ).

Стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Частини 2,3 статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Отже, з урахуванням вищевикладеного позивач не був повідомлений про необхідність проведення повторного оцінювання у спосіб, визначений п. 51 Порядку, тобто шляхом направлення йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання із зазначенням дати, коли останньому необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень, а таке дослідження було проведено без участі позивача за відсутності належного повідомлення, що є порушенням Порядку.

Отже, така бездіяльність позбавила позивача права бути присутнім під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення, що знову ж таки свідчить про наявність процедурних порушень суб`єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, в протоколі (а.с.65) відсутня аргументована позиція кожного члена експертної команди по усіх аспектах, які оцінювалися (п.10), що є порушенням вимог п.37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Також, серед членів експертної команди були відсутні окремі спеціалісти – ЛОР і окуліст, тоді як внаслідок отриманої травми у позивача сформувалась глухота на обидва вуха та часткова атрофія зорових нервів обох очей із звуженням поля зору до 10%. Цей діагноз тричі підтверджувався Житомирською міською МСЕК №2 при встановленні і підтверджені групи інвалідності. Дані обставини також свідчать про незабезпечення відповідачем прийняття обґрунтованого рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Також, колегія суддів враховує ту обставину, що позивачу ІІ група інвалідності встановлювалась ще з 16.01.2015.

Крім того, протокол (а.с.65) не містить інформацію, яку саме медичну документацію переглядала комісія і чи при встановленні ІІ група інвалідності з 16.01.2015 позивач брав участь розглядах питання про встановлення групи інвалідності та переоглядах (був запрошений на засідання МСЕК).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, здійснено з порушенням встановленої процедури перевірки рішення МСЕК.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а вказав, що суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого документа, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 у справі № 500/26/22.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.