Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №511/1626/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1626/26

Номер провадження: 1-кп/511/224/26

14 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику учасників кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026166390000038, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.03.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Роздільна Одеської області, розлученого, маючого неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України(надалі КК України), -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачення, визнане судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи батьком малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаючи про зобов`язання передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання, розвиток та утримання дитини і батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання; створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, умисно ухилився від виконання покладених на нього перелічених обов`язків.

Так, ОСОБА_3 , відповідно до судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2022 року у справі №511/2492/22, зобов?язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 , на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, відповідного віку щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до 02.06.2039 року.

Однак, ОСОБА_3 , починаючи з 05.12.2022 року та по 06.05.2026 рік умисно утримався від виконання покладених на нього судом обов`язків і будучи фізично здоровим та працездатним, будучи попередженим про неообхідність сплати встановлених рішенням суду коштів на утриманння неповнолітньої дитини , на повідомлення про необхідність боргу не реагував, не доклав ніяких зусиль для допомоги на утримання неповнолітнього сина, в той же час отримував доходи та мав можливість сплачувати аліменти, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 92 116,80 гривень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відповідно до ч. 2 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України) суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , надав заяву від 11.05.2026 року щодо визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, будучи ознайомленим з обмеженням права на апеляційне оскарження та висловив згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Дана заява складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 .

Законний представник потерпілого - ОСОБА_5 надала суду письмову заяву, в якій зазначила свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження вироку згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні без її участі.

Враховуючи позицію сторін, суд визнає недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до частини 1 статті 382 КПК України за відсутності учасників судового провадження.

Висновки суду щодо кваліфікації дій.

На підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 міститься склад кримінального правопорушення (проступку), передбачений частиною 1 статті 164 КК України, диспозиція якої передбачає відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Висновки суду щодо призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

Також призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги тяжкість вчиненого ним правопорушення, а також особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше (а.с.82-83), характеризується задовільно за місцем проживання (а.с.88), є порушником військового обліку- перебуває в розшуку з 23.11.2025 року.(а.с.86)

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі та можливим звільнити його від відбування призначеного покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Обмежень, передбачених ч.3 ст.61 КК України, для призначення такого виду покарання судом не встановлено.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинувачених покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 судом не обирався. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.368, 369-371, 373-376, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1