Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №509/433/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №509/433/26

Суддя: Спічак В. О.

Справа № 509/433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року с-ще.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю:

секретаря судового засідання Лисенко Ольги Дмитрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання незаконною та скасування постанови №805 від 16.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

10 грудня 2025 року уповноваженою посадовою особою тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 у передбачений законом строк не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби до 05 червня 2025 року, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В даній постанові відповідач посилається на те що, порушник військового обліку ОСОБА_1 є обмежено придатною особою до військової служби у воєнний стан.

Постанову від 16 грудня 2025 року позивач вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки ним було подано заяву про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з проханням надати матеріали адміністративної справи для ознайомлення шляхом направлення сканованих копій на електронну пошту або забезпечення можливості особистого ознайомлення з матеріалами справи. Проте відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 на зазначену заяву позивач не отримав.

У зв`язку з цим позивач додатково звернувся із заявою щодо надання інформації про стан розгляду адміністративної справи стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У заяві також містилося прохання повідомити про дату наступного розгляду справи електронною поштою або, у разі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, направити її копію для ознайомлення. Однак жодної відповіді ні від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ні від його Третього відділу позивач не отримав.

З метою отримання копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою про проведення перевірки щодо можливого вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення у зв`язку з ненаданням сканованих копій матеріалів адміністративної справи.

Лише після подання вказаних заяв, 16 січня 2026 року, від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист №3/63 разом із постановою №805 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, датованою 16 грудня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 таке порушення було виявлено ще в серпні 2025 року, а тому на момент складання протоколу оскаржувальної постанови минуло більше трьох місяців.

За вказаних обставин Позивач вважає незаконним притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явивився, відзив на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до Військово-облікового документа, сформованого 09.12.2025 о 22:20 у Резерв+ військовозобов`язаний солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), має відстрочку (бронювання) до 08.01.2026 року, не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК 23.08.2025 року.

Відповідно до Протоколу № 805 про адміністративне правопорушення від «10» грудня 2025 року, складеного офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суть адміністративного правопорушення: порушення військового обліку з 23.08.2025р. Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії особою, яка є обмежено придатною до військової служби у воєнний час, до 05.06.2025p. (п.2 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечения прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), що має ознаки адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

Постановою № 805 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 грудня 2025 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правпорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , місце роботи та посада: ТОВ «М.В.КАРГО», інженер-енергетик, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Южненським МВ ГУМВС України в Одеській області 15.11.2007 р., установив, що ОСОБА_1 , є порушником військвого обліку з 23.08.2025 р. У постанові зазначено, що згідно облікових даних, 01.09.2023 р. позивач був визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час. До 05.06.2025 р. не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких злочинів України щодо забезпечення прав військокслужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок). Оскаржувану постанову винесено на підставі вказаного протоколу 10 грудня 2025 року без участі позивача.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В силу статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено з 24 лютого 2024 року ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Отже, станом з 22 січня 2025 року, тобто на період вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.

За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбаченихзаконом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів (абзац третій).

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення було виявлено відповідачем 23 .08. 2025 року оскільки саме в цей час він звернувся до Національної поліції через не проходження позивачем ВЛК, що підтверджується копією вйськьово-облікового документа сформованого в додатку Резерв+ (а.с.7). В свою чергу складання протоколу саме по собі не визначає момент виявлення правопорушення. Виявлення правопорушення пов`язується з моментом, коли уповноважений орган встановив факт невиконання особою покладеного на неї обов`язку та ідентифікував порушника, що у даному випадку відбулось 23 .08. 2025 року.

Отже, тримісячний строк, передбачений частиною дев`ятою статті 38 КУпАП, підлягав обчисленню з 05 червня 2025 року та сплив 06 вересня 2025 року. Оскаржувану ж постанову № 805 винесено 16 грудня 2025 року, тобто після закінчення встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент її розгляду строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно ч.4 ст. 159 КАС України Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З приводу клопотання сторони позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимоги поданого клопотання, позивач вказує на те, що оскаржувана Постанова № 805 була винесена 16.12.2025, а відправлена відповідачем скан-копією супровідного листа 16.01.2026 року з порушенням строків для її надсилання.

Суд зазначає, що вказана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи скан-копією супровідного листа.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на те, що позивачу копія оскаржуваної постанови була направлена з порушенням строків, суд доходить висновку, що слід поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до статті 132 КАС Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 гривень.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, сплачений судовий збір стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241, 246, 255, 268, 269, 286, 293,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити

Скасувати постанову №805 від 16 грудня 2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 гривень.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спічак В.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua