Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №521/7821/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/7821/26

Пр. №2-о/521/315/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Жулего М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною заявою, згідно якої просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у

м. Мелітополь, Запорізька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця зазначила, що її чоловік - ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території у м. Мелітополь, Запорізької області, Україна - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що факт настання смерті чоловіка на тимчасово окупованій території

підтверджується наступними доказами:

- медичним свідоцтвом про смерть від 09 лютого 2026 року серія НОМЕР_1 , що видане медичним органом окупаційної влади.

- Довідкою про смерть №С-00816 від 10 лютого 2026 року, видана органом окупаційної влади.

- свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 10.02.2026 року, що також видано органом окупаційної влади.

- фото поховання.

Зазначала, що в даний час вона позбавлена можливості реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС, оскільки видані документи про смерть є недійсним з тих підстав, що вони видані на тимчасово окупованій території і не мають ніякої юридичної сили.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне їй для державної реєстрації смерті чоловіка та видачі свідоцтва про смерть.

Посилаючись на дані обставини, заявниця просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Столбци, Мінської області, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 61 рік, місце смерті: м. Мелітополь, Запорізької області, Україна.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Заявниця та її представник діюча на підставі ордеру від 06 травня 2026 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, надала через канцелярію суду заяву, згідно якої підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та розглянути заяву за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 01 вересня 2012 року.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 08 вересня 2001 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України - м. Мелітополь, Запорізька область, Україна, помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 09 лютого 2026 року (далі мовою оригіналу) «Государственным бюджетным ужреждением здравоохранения Запорожской области «Областное бюро судебно-медицинской экспертизы».

Крім того, на підтвердження смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниці на тимчасово окупованій території (далі мовою оригіналу) «Территориальным отделом ЗАГС города Мелитополь и Мелитопольского района Управления ЗАГС Запорожской области» було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Отже, заявниця позбавлена можливості реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС, оскільки видане їй на тимчасово окупованій території свідоцтво про смерть її чоловіка та інші документи є такими, що не відповідають умовам діючого законодавства України і не мають ніякої юридичної сили.

Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Не надаючи оцінки легітимності документам, виданим на тимчасово окупованій території, оскільки за законом такі документи є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створюють правових наслідків, тому що видані органами та/або особами, передбаченими частиною другою ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд має виходити із самого факту смерті особи.

Будь-які докази, які свідчать про протилежне, у суду відсутні. Іншого способу захистити свої права заявниця не має.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Встановлення факту смерті має для заявниці юридичне значення, оскільки потрібно їй для державної реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть.

Докази, що містяться у справі, зокрема, копія свідоцтва про смерть, медичного свідоцтва про смерть, виданих на тимчасово окупованій території, фото поховання, підтверджують факт смерті ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м. Столбци, Мінської області, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 61 рік, місце смерті: м. Мелітополь, Запорізької області, Україна.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 ЦПК України дане рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м. Столбци, Мінської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 08 вересня 2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 61 рік, місце смерті: м. Мелітополь, Запорізької області, Україна.

Вказане рішення є підставою для Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м. Столбци, Мінської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 08 вересня 2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 61 рік, місце смерті: м. Мелітополь, Запорізької області, Україна, та видачі свідоцтва про смерть.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: О.М. Сегеда