Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №506/298/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/298/26

Провадження № 2/506/264/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Вказана позовна заява надійшла до суду 07 квітня 2026 року.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ухвалою від 17.04.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 08 травня 2021 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у подружжя народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Значний проміжок часу, зазначає позивач, вони з відповідачем не проживають разом як чоловік та дружина, вони не ведуть спільне господарство, тому шлюбні стосунки є фактично припиненими. Сторони підтримують спілкування виключно з питань ,які безпосередньо стосуються дітей. Позивач переконана, що вони остаточно втратили кохання та повагу один до одного.Упродовж останнього часу вони не ведуть спільного господарства, не мешкають як одна сім`я, будь-яких взаємовідносин між ними немає. За таких обставин збереження шлюбу суперечить її інтересам, оскільки є завадою для створення нової повної сім`ї. Тому для захисту своїх права та інтересів позивач звертається до суду із даною вимогою.

Позивач в судове засідання не з`явилась, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином /а.с.22/, однак від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її та її представника відсутність , на задоволенні позову наполягає /а.с.23/.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлена належним чином, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, проти задоволенні позовних вимог не заперечує /а.с.19/.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 08 травня 2021 року Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №79 /а.с.10/.

Від шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.11-12/.

Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом встановлено, що протягом часу сторони не проживають разом як подружжя, не ведуть спільного господарства та спілкуються між собою виключно з питань ,які безпосередньо стосуються дітей. На думку позивача, примирення та збереження сім`ї неможливе та суперечить її інтересам.

Відповідач позов визнав повністю .

Тому суд дійшов висновку, що збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та, згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.

При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При цьому, ч.1 ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач через АТ «ТАСКОМБАНК» за квитанцією № 7910-9075-6941-9096 від 31.03.2026 року сплатив судовий збір у сумі 1331,2 грн /а.с.1/.

Таким чином, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 665,6 грн. (50% від 1331,2 грн., сплаченого позивачем), а іншу частину судового збору у сумі 665,6 грн ., відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, ст.112 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 08 травня 2021 року Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №79, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 665,6 грн , сплачений через АТ «ТАСКОМБАНК» за квитанцією № 7910-9075-6941-9096 від 31.03.2026 року.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяО. Л. Чеботаренко