Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №504/1670/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1670/26

Номер провадження 1-кп/504/520/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12026160000000397 від 10.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утримання 2-ох неповнолітніх дітей, проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді начальника групи реагування заступника начальника штабу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року N?64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N?2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв?язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до П. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, строк якого неодноразово продовжувався та який триває до теперішнього часу.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», військові частини, являючись структурним підрозділом Збройних Сил України, знаходяться у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади і військового управління Міністерства оборони України.

ОСОБА_4 , наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 08.11.2019 N?318 призначено на посаду командира взводу радіоперешкод роти радіоперешкод ВЧ НОМЕР_2 та наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 19.11.2019 N?224 зараховано до списків особового складу ВЧ, наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 28.05.2022 N?79 призначено на посаду заступника начальника штабу ВЧ НОМЕР_3 та наказом командира В4 A0528 від 29.05.2022 N?132 зараховано до списків особового складу ВЧ (наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 16.08.2025 N?237 виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 на підставі витягу з наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 12.07.2025 N?292). Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 07.04.2025 N?130 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_2 та наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.05.2025 N?125 зараховано до списків особового складу військової частини підполковника ОСОБА_6 .

Відповідно до «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999 року N?548-XIV, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає, зокрема, у наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові одноособово приймати рішення, віддавати накази.

Відповідно до Розділу 2 «Загальні обов?язки командирів (начальників)» до повноважень та обов?язків командира військової частини входить, зокрема, обов?язок особисто відповідати перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини та особисто керувати кадровою роботою.

Згідно п. 110 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 N? 1153/2008 (далі - Положення), переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників, здійснюється на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення.

Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.

Відповідно до п. 12 Положення, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Рекомендаційний лист з військової частини (письмова згода або відношення) - це документ, на основі якого військовослужбовець може перевестися по службі з однієї частини до іншої, форма якого затверджена розпорядженням Головнокомандувача ЗСУ N?152656 від 17.11.2024. Рекомендаційний лист (письмову згоду) на проходження служби у конкретній військовій частині підписує особисто командир військової частини. Цей документ підтверджує готовність частини прийняти кандидата на певну посаду, що є підставою для зарахування.

Відповідно до п. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов?язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов?язків згідно із законодавством.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, суб?єктами цього закону є: військові посадові особи Збройних Сил України.

Відтак, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду командира в/ч НОМЕР_2 , був військовою посадовою особою Збройних сил України, а тому у розумінні ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

ОСОБА_4 , проходячи військову службу, обіймаючи посаду заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_3 усвідомлював порядок службової підпорядкованості та повноваження командира військової частини щодо вирішення питань, пов?язаних із проходженням військової служби, організацією діяльності підрозділів та прийняттям управлінських рішень.

Усвідомлюючи, що командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 є службовою особою та має реальні повноваження щодо складання і видачі рекомендаційних листів (письмових згод), ОСОБА_4 при невстановлених обставинах, у невстановлену дату, час та місці, сформував умисел на надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів з метою схилення до вчинення дій в інтересах третіх осіб з використанням службового становища.

Так, 13.06.2025 в невстановлений судом час, перебуваючи на території ВЧ НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , в ході бесіди з командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , повідомив, що здійснює надання послуг щодо безперешкодного працевлаштування військовослужбовців шляхом їх переведення з інших військових частин та працевлаштування цивільних осіб чоловічої статі до військової частини НОМЕР_3 за надання правомірної вигоди.

Далі, в ході розмови ОСОБА_4 , висловив командиру військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 , за вчинення вказаною службовою особою, в інтересах ОСОБА_4 , дій з використанням наданого йому службового становища, пропозицію прийняти участь у протиправній діяльності та прохання допомогти в реалізації працевлаштування військовослужбовців шляхом їх переведення з інших військових частин та працевлаштування цивільних осіб чоловічої статі до військової частини НОМЕР_2 за грошову винагороду з боку зацікавлених осіб шляхом проставлення підписів та видачі рекомендаційних листів для подальшого безперешкодного та спрощеного порядку оформлення до військової частини та запропонував грошову винагороду у вигляді грошових коштів.

В подальшому, ОСОБА_4 , 14.06.2025 біля 17 год. 06 хв., перебуваючи в службовому кабінеті командира військової частини НОМЕР_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 (повна адреса не зазначається у зв?язку з дією на території України воєнного стану), діючи з єдиним умислом направленим на надання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, надав службовій особі - командиру військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2025 становить 41 488 грн.), за вчинення ним дій, з використанням свого службового становища, під час проведення заходів з переведення та призначення на посади до ВЧ НОМЕР_3 , а саме - за підписання та надання рекомендаційних листів військовослужбовцям інших військових частин, анкетних відомостей яких не зазначав, з метою безперешкодного переведення та зарахування їх у військову частину НОМЕР_3 .

В подальшому, 18.06.2025 перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 (повна адреса не зазначається у зв?язку з дією на території України воєнного стану), ОСОБА_4 , в ході особистої бесіди з ОСОБА_6 зазначив, що 14.06.2025 грошові кошти командиру військової частини передав саме за переміщення та призначення з резервних батальйонів.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надав таку вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.

В судовому засіданні, обвинувачений свою вину у вчиненні вищевказаного діяння визнав повністю, щиро розкаявся, надав показання, які відповідають встановленим стороною обвинувачення та судом обставинам. Обвинувачений показав, що дійсно у нього виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди командиру військової частини ОСОБА_6 , за переведення до військової частини військовослужбовців по рекомендації командира. Такий умисел він реалізував 14.06.2025 року надавши командиру військової частини ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 1000,00 доларів. У вчиненому розкаюється, продовжує проходити військову службу, просить не застосовувати суворе покарання.

Оскільки обвинувачений визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту представника потерпілого та дослідження письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України.

При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України є нетяжким, корупційним кримінальним правопорушенням.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 є громадянином України, проходить військову службу, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до доповіді органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства. Суд враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу. Суд враховує, що обвинувачений вчинив корупційний злочин, будучи військовослужбовцем, посадовою особою - заступником начальника штабу. Злочин вчинено в умовах воєнного стану. При цьому, грошові кошти обвинувачений надав командиру військової частини за прийняття військовослужбовців до тилової частини ЗСУ, тобто за уникнення особами реального обов`язку проходження військової служби.

Ці обставини вказують на підвищену суспільну небезпеку вчиненого та підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого.

Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України та пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка передбачена ст. 67 КК України та яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість і характер вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючу обставину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за вчинений ним злочин, покарання у виді штрафу у максимальних межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України. Відповідно до ст. 96-1, ст.96-2 КК України до грошових коштів, що були предметом кримінального правопорушення, а саме 1000 (однієї тисячі) доларів США, які передані на відповідальне зберігання до ПАТ КБ «Приватбанк» у сейф пакеті RIC2001342 слід застосувати спецконфіскацію та конфіскувати в дохід держави.

Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Речові докази: грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, які передані на відповідальне зберігання до ПАТ КБ «Приватбанк» у сейф пакеті RIC2001342, згідно акту прийому передачі майна на зберігання від 10.11.2025 року відповідно до ст. 96-1, ст.96-2 КК України конфіскувати в дохід держави.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні стягненню не підлягають.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей визначених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1