Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №947/212/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/212/26

Провадження № 3/947/71/26

13.05.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 504650 від 05.11.2025 року; Технічні засоби відеозапису: 473682, 475773 ) –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 504650 від 05.11.2025 року вбачається, що 05.11.2026 року о 22:27 год., за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 16-Б, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував електричним самокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «Dragger Alcotester 7510», відповідно до якого, у останнього виявлено 0.54 %о (проміле) алкоголю.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності, на думку працівників поліції порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.9(а) «Правил дорожнього руху» України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Проценко О.М., у поданому до суду клопотанні просила визнати відеозапис на DVD-диску/носії, наданий до матеріалів справи разом із листом Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області від 03.04.2026 № 7023/41/13/13/01-26, неналежним та недопустимим доказом, виключити вказаний відеозапис із переліку доказів, на підставі яких приймається рішення у справі, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначила, що вказаний відеозапис не був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення під час його складання, не містився серед додатків до протоколу та був наданий до суду окремо листом органу поліції, що, на думку сторони захисту, свідчить про порушення процедури фіксації та долучення доказів у справі. Окремо захисник зазначала, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», суд у справах про адміністративні правопорушення не вправі самостійно перебирати на себе функцію сторони обвинувачення та відшуковувати докази винуватості особи, оскільки це суперечить принципам безсторонності суду та вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, сторона захисту посилалась на положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У зв`язку із викладеним захисник вважала, що наданий після складення протоколу відеозапис не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, а інших належних та достатніх доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять. Також у поданому клопотанні захисник просила суд здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та за відсутності його захисника адвоката Проценко О.М., зазначивши, що позиція сторони захисту викладена у письмовому клопотанні в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного переконання.

Вирішуючи питання щодо належності та допустимості відеозапису, наданого до матеріалів справи окремо після складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що такий доказ не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», відповідно до якої суд зобов`язаний залишатись безстороннім арбітром та не вправі самостійно усувати недоліки сторони обвинувачення чи перебирати на себе її процесуальні функції.

Крім того, відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наведені конституційні гарантії підлягають застосуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, з огляду на їх публічно-правовий та каральний характер.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції відеозапису.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.2, 3 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння поліцейськими застосовуються технічні засоби відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, обов`язковому встановленню підлягає факт безпосереднього керування особою транспортним засобом.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 електричним самокатом саме у стані алкогольного сп`яніння.

Надані до матеріалів справи технічні засоби відеозапису № 473682 та № 475773 не містять належної та безперервної фіксації факту руху електричного самокату під керуванням ОСОБА_1 , а також безпосереднього процесу керування транспортним засобом.

Із досліджених судом відеозаписів неможливо достовірно встановити момент початку руху транспортного засобу, сам факт його експлуатації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також об`єктивно підтвердити, що саме ОСОБА_1 здійснював керування електричним самокатом у розумінні положень Правил дорожнього руху України та диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.

Сам по собі факт перебування особи поряд із електричним самокатом, а також наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння чи результату огляду на стан сп`яніння не є безумовним та достатнім доказом керування транспортним засобом.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення не може розцінюватися судом як беззаперечний доказ вини особи, оскільки такий документ лише фіксує позицію працівника поліції щодо обставин події та підлягає перевірці у сукупності з іншими належними і допустимими доказами.

Будь-яких інших об`єктивних та належних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи відсутність належних та достатніх доказів факту керування транспортним засобом, а також те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до ст.62 Конституції України тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.