Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №686/13458/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13458/25

Провадження № 2/686/97/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Ковальчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого вказала, що перебувала із відповідачем у шлюбі, від якого народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не займається вихованням дитини, не цікавиться його життям, не сплачує аліменти на утримання дитини, у зв`язку з чим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача, позивач в судовому засіданні, позов підтримали та просили задовольнити, проти заочного розгляду не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не подав.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні щодо розв`язання спору покладається на думку суду, висновок органу опіки та піклування підтримує.

За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_3 є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 справа № 149/2941/14 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірваний.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 05.10.2018, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_2 .

Встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру Хмельницької територіальної громади № 2023/008736817 від 27.10.2023, № 2024/000039113 від 02.01.2024.

Згідно характеристики КЗ ЗСО «Гімназія № 22 імені ОСОБА_8 міської ради» від 03.03.2025 № 44/01-42, ОСОБА_4 є ученим школи, навчається в 7-Б класі, також зазначено, що мати бере активну участь у навчанні та вихованні сина, постійно відвідує батьківські збори, приймає участь у позакласних заходах, цікавиться успіхами сина.

В першому відділі ДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МЮ (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 73725577 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 01.03.2025 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина становить 55 224 грн. 50 коп.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради від 29.08.2025 року, орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування як з недостатньо обґрунтованим з огляну на наступне.

Судом встановлено, що згідно висновку Хмельницького міського центра соціальних служб від 07.04.2025 «постать батька у житті дитини відсутня», також висновок містить висновок, що психоемоційний стан ОСОБА_9 в межах норми, він відчуває емоційну близькість з матір`ю, сестрою та вітчимом.

Згідно довідок Дитячо-юнацького футбольного клубу «Поділля» від 18.04.2025 зазначено на тренування ОСОБА_3 приводить мати або вітчим, батька в колективі ніколи не бачили.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є вчителем ОСОБА_3 , з батьком дитини ніколи не спілкувалась, дитиною опікується мати.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що вчителем та тренером ОСОБА_3 , з питань виховання контактував з матір`ю, батька дитини ніколи не бачив.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Опитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_12 пояснив, що проживає з матір`ю, сестрою та вітчимом. Також суду пояснив, що цікавився у бабусі щодо відмінності його прізвища від прізвища його сестри, та питав де його батько, на що йому відповіли що батько поїхав на заробітки та скоро повернеться, проте до цього часу батько так і не з`явився, батька не знає і ніколи з ним не спілкувався.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Судом встановлено, що після розлучення батьків із 2014 року дитина постійно проживала з матір`ю у спочатку у м. Хмільник, а потім в м. Хмельницький.

Так в рішенні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2014 справа № 149/2941/14 зазначено, що ОСОБА_3 проживаючи в м. Сургут рф, надав нотаріально посвідчену заяву про згоду на розірвання шлюбу.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 23.01.2026 № 19.5.1/5271-26вих інформації щодо перетину кордону ОСОБА_3 не виявлено.

Таким чином відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України,

З моменту розірвання шлюбу з ОСОБА_7 у 2014 році відповідач не проживав із сином однією сім`єю, проживає за межами України, та, відповідно, з вказаного часу не брав та не бере участі у вихованні дитини, не піклується про нього, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач в повному обсязі ухилився та ухиляється від обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не піклувалася про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, що достовірно встановлено в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав відповідача в судовому порядку в даному випадку скасовує лише правовий зв`язок між ним та його дитиною, підтвердивши відсутність фактичного духовного зв`язку між батьком та дитиною.

Враховуючи вищевикладене, позові вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, ст.ст. 19,155,164 Сімейного кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, прож. АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконком Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 04060772, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.

Дата складення повного тексту рішення суду: 14.05.2026.

Суддя: