Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №676/8210/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/8210/25

Номер провадження 2/676/1112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 травня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Соха В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кам`янець-Подільського, Хмельницької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Соха В.В. звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ; ще при житті, остання склала заповіт яким своє майно, а саме житловий будинок, прилеглі господарські будівлі, земельну частку (пай), майновий пай, грошові вклади заповіла – ОСОБА_1 . Про існування заповіту позивачу стало відомо випадково лише на початку вересня 2025 року, від працівників Подільської сільської ради. Відповідно до довідки №38 від 16.01.2024 року виданої старостою Подільського Старостинського округу Староушицької селищної ради, спадкодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 спадкоємців у неї першої черги немає. Отже позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2 за заповітом, який уповноважив свою матір ОСОБА_3 звернутися із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Однак листом від 01.10.2025 року приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Тимофєєва Г.В. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадкове майно за заповітом у зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини.

Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мукша Китайгородська, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Ухвалою судді від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився; його представник адвокат Соха В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 ; при цьому про складений заповіт вона позивачу не повідомляла. ОСОБА_2 була сусідкою позивача, який нею опікувався, допомагав по господарству, у родинних відносинах вони не перебували. У 2021 році позивач виїхав за кордон, ОСОБА_2 опікувалася його матір ОСОБА_3 , яка її і поховала. Про те, що ОСОБА_2 був складений заповіт позивач дізнався від своєї матері в кінці 2024 року, яка в свою чергу дізналася від представника Подільської селищної ради в яких і перебував на зберіганні оригінал заповіту.

Представник відповідача Староушицької селищної ради в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, через систему електронний суд.

Відзив на позов матеріали справи не містять.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 липня 2023 року, виданого виконавчим комітетом Староушицької селищної ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії заповіту посвідченого 01 лютого 2016 року секретарем Подільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області слідує, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого житловий будинок, прилеглі господарські будівлі, земельну частку (пай), майновий пай, грошові вклади заповіла – ОСОБА_1 .

З довідки Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 16 січня 2024 року №8 вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 . До дня смерті і на момент смерті ОСОБА_2 проживала одна.

Із копії державного акту на право приватної власності на землю від 14 лютого 2003 року слідує, що ОСОБА_2 на підставі ХІІ сесієї ХХІІІ скликання Подільської сільської ради народних депутатів від 23 червня 2001 року №10 є власником земельної ділянки, площею 3,3945 га., яка розташована на території Подільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії закордонного паспорту ОСОБА_1 , останній 06.09.2021 року виїхав до території Польщі.

07 листопада 2025 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Тимофєєвої Г.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Тимофєєвої Г.В. від 07 листопада 2025 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3945 га., що розташована на території Подільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із тим, що спадщина ним не прийнята, і вказане спадкове майно не охоплено заповітом.

Із копії витягу із спадкового реєстру від 07.11.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що станом на 2016 рік вона виконувала повноваження селищного голови Подільської сільської ради, а на даний час працює у Староушицькій територіальній громаді начальником фінансового відділу, тому їй достовірно відомо, що померла ОСОБА_2 дійсно приходила до селищної ради та складала заповіт на свого сусіда ОСОБА_1 , один екземпляр заповіту зберігався у селищній раді. На даний час в її повноваження входить перевіряти земельні справи, і нею було виявлено, що земельна ділянка, яка належала ОСОБА_2 не була успадкована, після її смерті, а тому приблизно в кінці 2024 року, вона подзвонила спочатку позивачу, а потім його матері ОСОБА_3 і повідомила, що померла ОСОБА_2 склала заповіт, а тому їм треба оформити спадкові права.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона є матір`ю позивача. Померла ОСОБА_2 була її сусідкою, проживала сама, родичів не мала, а тому вони із сином до моменту її смерті опікувалися нею, допомагали по господарству; про те, що ОСОБА_2 склала заповіт у 2016 році на її сина їм відомо не було, оскільки вона про ці обставини нікому не повідомляла. В кінці 2024 року їй подзвонила працівник Подільської селищної ради ОСОБА_4 та повідомила про те, що після смерті ОСОБА_2 залишилося земельна ділянка, яку слід оформити, оскільки усе своє мано згідно заповіту вона заповіла її сину ОСОБА_1 . Після цього, вона пішла до селищної ради і там на підставі доручення отримала оригінал заповіту, з якого стало відомо, що ОСОБА_5 у 2016 році заповіла своє майно її сину. У зв`язку із чим, вона звернулася до приватного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, однак нотаріусом було відмовлено у зв`язки із пропуском строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21), від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18 (провадження № 61-14756св23).

Разом із тим у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18 (провадження № 61-10481св19) Верховний Суд врахував, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначив, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, оскільки він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я ОСОБА_2 , а тому не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 був сусідом померлої ОСОБА_2 в родинних відносинах вони не перебували. На час смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач перебував за межами України, що підтверджується копією закордонного паспорту. Позивач ОСОБА_1 не проживав, разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на момент смерті за однією адресою, що підтверджується довідкою виданою Староушицькою селищною радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 16 січня 2024 року №8, згідно якої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 . До дня смерті і на момент смерті ОСОБА_2 проживала одна. ОСОБА_2 дійсно було складено заповіт 01 лютого 2016 року, який посвідчено секретарем Подільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, згідно якого вона заповіла житловий будинок, прилеглі господарські будівлі, земельну частку (пай), майновий пай, грошові вклади позивачу ОСОБА_1 ; останній не був обізнаний про існування заповіту спадкодавця, про ці обставини він дізналася лише наприкінці 2024 року від працівників Подільської сільської ради, вже після спливу шестимісячного строку для звернення із заявою при прийняття спадщини, що підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які надані в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки він не був обізнаний про існування заповіту, а тому наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк три місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного, керуючись 2, 5, 7, 10-13, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 315, 319 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мукша Китайгородська, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.О. Пилипенко