Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №607/1760/26
Суддя: Дзюбич В. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.03.2026 Справа №607/1760/26 Провадження №2-а/607/137/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карапетян Едуард Томікович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В :
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карапетян Едуард Томікович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №6/598/1 від 21.10.2025 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що оскаржувану постанову він вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного виклику з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК він не отримував. Крім того, будь-якого повідомлення з пошти про наявність поштового відправлення на його ім`я він не отримував також.
Вважає, що коли повістка ТЦК повертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з`ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Натомість, у цій справі відповідач застосував формальний підхід до цього питання.
Також, постанова № 6/598/1 від 21 жовтня 2025 року не була йому вручена у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 285 КУпАП, копія постанови про накладення адміністративного стягнення протягом трьох днів з дня її винесення має бути вручена або надіслана особі, щодо якої її винесено. Проте,жодної копії постанови він не отримував, а також не був обізнаний про існування такої
Крім того, ОСОБА_1 17.10.2025 року ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_3 пройшов (Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовий квиток). Разом з тим, з витягу Резерв+ сформованого на 13.01.2026 року ОСОБА_1 в розшуку не перебуває.
З врахуванням вищенаведеного, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
17.02.2026 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього, оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. На час звернення та на даний час продовжено.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
В ході розгляду адмінматеріалів було встановлено, що 17 жовтня 2025 року о 14 год. 20 хв. військовозобов`язаний ОСОБА_2 був доставлений представником Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_3 відомо, що даний військовозобов`язаний не прибув вчасно за повісткою для проходження військово-лікарської комісії, тому було сформоване звернення до органів Національної поліції України №E3739366 від 10.10.2025 року.
Цього ж дня, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
21.10.2025 відбувся розгляд матеріалів адміністративної справи та т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №6/598/1 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зв ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням мінімального штрафу в розмірі 17000 грн.
Частиною 2 ст. 26 Закону України “ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних л резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, позивач здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-УІІ що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 року № 49, та порушив вимоги ч.10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 - 1 КУпАП.
Відтак, відповідач заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, проте у поданому ним відзиві на позов, просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує таке.
Відповідно до положень ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Разом з тим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду є поважними, а тому заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню, оскільки суд погоджується із твердженням представника позивача, що він 20.01.2026 отримав відповідь на адвокатський про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79935477 від 07.01.2026, а з позовом звернувся 24.01.2026.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Установлено, що оскаржуваною постановою № 6/598/1 від 21 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Позивач визнаний винним у тому, що «17 жовтня 2025 року о 14 год. 20 хв. військовозобов`язаний ОСОБА_2 був доставлений представником Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення військово-облікових даних.
Під час звіряння військово-облікових даних в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_3 відомо, що даний військовозобов`язаний не прибув вчасно за повісткою для проходження військово-лікарської комісії, тому було сформоване звернення до органів Національної поліції України №E3739366 від 10.10.2025 року.
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 здійснив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від. 17.03.2014 року №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим порушив вимоги ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст.17 Закону України «Про оборони України».
Таким чином ОСОБА_2 винен по ч. 3 ст. 210-1, бо не з`явився за повісткою вчасно.»
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з такого.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.
Підставою притягнення позивача до відповідальності вказано факт неприбуття до ТЦК та СП без поважних причин за повісткою для проходження військово-лікарської комісії.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Жодних пояснень чи спростувань причин виклику ОСОБА_1 до ТЦК та СП відповідач не обґрунтував.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві на позов просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника. Крім того, відповідачем до відзиву на позов не надано доказів направлення позивачу повістки з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії, а також не подано доказів отримання чи не отримання позивачем повістки, та з яких причин.
Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не довів наявність події та складу правопорушення вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2025, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також, в силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,
У Х В А Л И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з вказаним адміністративним позовом до суду.
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карапетян Едуард Томікович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №6/598/1 від 21.10.2025 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень – скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua