Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №602/448/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/448/26

Провадження № 3/602/186/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

19 квітня 2026 року об 11 годині 57 хвилин ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , керував транспортним засобом марки Volkswagen н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікувальному закладі в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додано докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув та не повідомив суд про причини неприбуття, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, а тому суд вважає за можливе розгля нути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України (далі ПДР України).

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Оцінивши зібрані по справі докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення від 19.04.2026 серії ЕПР1 № 644718 (а.с.2); рапортом поліцейського ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області офіцера громади Котульського В.В. від 19.04.2026 (а.с.3); розпискою ОСОБА_2 від 19.04.2026 (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 19.04.2026 о 12 год 14 хв направлено до КНП «Лановецька міська лікарня» (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7052659 від 19.04.2026 (а.с.7); копією постанови судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.12.2025, яким ОСОБА_1 визнано винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.8), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 20 січня 2027 року (а.с.9); відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску (а.с.15).

Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Постановою судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.12.2025 у справі № 602/1200/25 встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 06.12.2025, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив аналогічне правопорушення повторно протягом року.

Відтак, оцінивши наявні у справі докази, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, є встановленою.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує те, що у матеріалах розглядуваної справи про адміністративне правопорушення відсутні докази про належність транспортного засобу на праві власності особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому немає підстав для застосування такого виду стягнення, як оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суддя вважає, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, поваги до правил співжиття й запобіганню вчиненню нових правопорушень, до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 40-1, 130 ч. 2, 276, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (68 000 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК