Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №459/818/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/818/26 Провадження № 3/459/267/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Жураковський А.І., з участю секретаря Ганас К.В., прокурора Прокуди Н., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Іванова О.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миколаївка, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, працюючої заступником директора КНП «Центральна міська лікарня ШМР», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 25.02.2026 № 280 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як інша особа, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», суб`єкт відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 цього Закону публічно не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник 16.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за кандидата на посаду директора ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні якого вона була, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 25.02.2026 № 281 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як інша особа, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», суб`єкт відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 цього Закону 16.01.2026 прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за кандидата на посаду директора ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні якого вона була, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 25.02.2026 № 282 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як інша особа, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», суб`єкт відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 цього Закону публічно не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник 26.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за призначення кандидата на посаду директора ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні якого вона була, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 25.02.2026 № 283 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як інша особа, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», суб`єкт відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 цього Закону 26.01.2026 прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за призначення кандидата на посаду директора ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні якого вона була, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні вказала про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

У письмовому поясненні захисник Іванов О.О. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, на обгрунтування чого послався на відсутність приватного інтересу у ОСОБА_1 , оскільки згідно із наказом № 359 від 01.12.2025 «Про зміну підпорядкувння працівників КНП ЦМЛ ШМР з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» на час голосування службова залежність та пряме підпорядкування у неї стосовно в.о. директора були юридично та фактично відсутні, а наявність приватного інтересу є лише припущенням. Окрім того вказав, що протоколи не містять трискладової структури конфлікту інтересів: наявність службових повноважень, наявність приватного інтересу та наявність суперечності між ними. Вважає, що в протоколах не зазначено у чому полягав приватний інтерес на момент вчинення дій і як він вплинув на рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень заперечила та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вона пояснила, що у ОСОБА_2 закінчився контракт в середині листопада 2025 року. Від колективу вона була обрана делегатом до конкурсної комісії по вибору керівника закладу, яка мала працювати при комісії ШМР з 01.12.2025 року. Усвідомлюючи можливий конфлікт інтересів, вона заявила про це публічно. Нікому не було відомо, що ОСОБА_2 піде на конкурс, на зборах він не висловлювався та роздумував. За результатами зборів її було обрано делегатом, а також ОСОБА_3 — члена профспілки. Щодо зміни підпорядкування вона повідомила у письмовій формі. Керівник видав наказ, відповідно до якого її роботу було підпорядковано іншій особі — завідувачу поліклініки, яка не підпорядковується ОСОБА_4 , а підпорядковується ОСОБА_5 . Вона зазначила, що установа є єдиною, з одним керівником і двома заступниками: їй підпорядковується завідувач стаціонарного підрозділу (Панчишин), а Лугова — завідувач поліклініки — підпорядковується Панчишину напряму. Лугова є її дублером вже 5 років і знає всю роботу. На засіданні 16.01. членом комісії був юрист громадської організації, який, коли постало питання щодо права голосу, зазначив, що такі особи мають право голосувати як представники комісії. Зазначила, що її голос на комісії особливого значення не відігравав, а вплив в.о. директора на неї був відсутній.????????????????

Захисник у судовому засіданні зазначив, що конфлікт інтересів у ОСОБА_1 відсутній. У протоколі не відображено, у чому полягає приватний інтерес. Йдеться виключно про потенційний, а не реальний конфлікт інтересів, без конкретних фактичних обставин. На момент вчинення інкримінованих дій існував наказ, яким приватний інтерес ОСОБА_6 було усунуто. Полигач була рекомендована до комісії, після чого подала відповідну заяву. Захисник оголосив зміст цієї заяви, наголосивши, що ОСОБА_6 вжила заходів для власного перестрахування, а отже конфлікт інтересів був усунутий. З огляду на викладене, захисник просив закрити справу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Так, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до копії Наказу №401 від 07.09.2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора КП «ЦМЛ ЧМР» з медичної частини адміністративно-управлінського персоналу з 07.09.2018 року.

Як видно із копій розпорядження міського голови №57-а від 13.11.2018, контракту від 13.11.2018, додаткової угоди №3 до контракту від 12.09.2022, розпорядження міського голови №17-п від 17.11.2025, станом на січень 2026 року (16.01.2026 та 26.01.2026) в. о. директора КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» був ОСОБА_2 .

Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету ШМР №321 від 09.12.2025 «Про затвердження складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», затверджено склад конкурсної комісії, до якої включено, зокрема, ОСОБА_1 — заступника директора з медичної частини КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» — як членкиню Комісії.

Отже, ОСОБА_1 , будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», являлася згідно з пунктом «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширювалася дія цього Закону, та на яку у зв`язку з цим покладено обов`язок щодо запобігання конфлікту інтересів.

Так, відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобіганні корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП адміністративно - караним є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративно - караним є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналогічне визначення терміну «реальний конфлікт інтересів» міститься у примітці до ст. 172-7 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення, склад якого наведений в статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом та вчиняється з корисливих спонукань, тобто особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Як зазначалось вище, статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї як потенційного, так і реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.

У роз`ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

З викладеного слідує, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові/представницькі повноваження можуть і не суперечити один одному.

Отже, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, яка входить до складу конкурсної комісії, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення цих фактів в обов`язковому порядку має бути відображено в протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

Так, в матеріалах справи містяться відповідні протоколи засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» від 16.01.2026 та від 26.01.2026, які були досліджені під час розгляду даної справи.

Суд, надаючи оцінку доводам про перебування ОСОБА_1 у прямому підпорядкуванні в. о. директора ОСОБА_2 під час роботи конкурсної комісії, виходить з наступного.

Із посадової інструкції заступника директора з медичної частини ОСОБА_1 вбачається, що вона призначається та звільняється з посади наказом директора КП «ЦМЛ ЧМР» з дотриманням вимог чинного законодавства про працю. Вона у своїй діяльності підпорядковується безпосередньо директору КП «ЦМЛ ЧМР».

Наказом в. о. директора Ігоря Грондзаля № 359 від 01.12.2025 «Про зміну підпорядкування працівників КНП «ЦМЛ ШМР» з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що з 02.12.2025 та до закінчення роботи в складі конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» змінено безпосереднє підпорядкування наступних працівників КНП «ЦМЛ ШМР», зокрема, заступника директора з медичної частини ОСОБА_1 – завідувачу поліклініки ОСОБА_7 .

Згідно копії додатку №1 до посадової інструкції заступника директора з медичної частини від 03.01.2024 ОСОБА_1 , були внесені зміни до такої, відповідно до яких в своїй діяльності заступник директора з медичної частини підпорядковується безпосередньо завідувачу поліклініки, який і оцінює її роботу. Зміна підпорядкування не тягне за собою зміни посадових обов`язків, умов оплати праці та режиму роботи. Інші положення посадової інструкції залишилися без змін та продовжили діяти в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про корупцію» пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Отже, оскільки питання призначення та звільнення ОСОБА_1 залишилось у компетенції в. о. директора Ігоря Грондзаля (кандидата на посаду), тому суд вважає, що під час роботи конкурсної комісії вона перебувала у прямому підпорядкуванні в. о. директора ОСОБА_2 .

Разом з цим, для встановлення наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП суду необхідно встановити чи мала ОСОБА_1 приватний інтерес і в чому саме він полягав, чи мав місце факт суперечності між приватним інтересом і її службовими повноваженнями, і в чому виявлялася така суперечність, чи мала вона повноваження на прийняття рішень, а також чи реально впливала така суперечність на об`єктивність або неупередженість рішення.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

У вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією від 25.02.2026, що складені відносно ОСОБА_1 , не відображено всю сукупність юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: не зазначено у чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , на задоволення якого вона діяла; у чому саме полягала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями та яким чином суперечність вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зазначення у протоколах про те, що приватний інтерес ОСОБА_1 був зумовлений спільною роботою, у тому числі, прямим підпорядкуванням в. о. КНП «ЦМЛ ШМР» директору ОСОБА_2 , абсолютно не розкриває суті в чому саме він полягав, тобто на задоволення якого саме інтересу (корисливого чи якогось іншого особистого інтересу, спрямованого на задоволення особистих матеріальних чи нематеріальних благ) вона діяла.

Протоколи, що були складені, не можна вважати достатніми та безсумнівними доказами того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Додані до протоколів матеріали також не підтверджують, що ОСОБА_1 здійснювала будь-які дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено існування реального конфлікту інтересів, оскільки не встановлено який у ОСОБА_1 був приватний інтерес, в чому полягала суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливала на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, що унеможливлює кваліфікацію її дій за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Давши оцінку усім зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні останньою адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.

З урахуванням наведеного, виходячи з презумпції невинуватості, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП).

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 172-7, п. 1 ч.1 ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. І. Жураковський