Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №420/18900/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18900/25

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025р. ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1155215320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1 441 541грн., в тому числі 1 347 965грн. податкових зобов`язань та 93 576грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1155915320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітні 9 місяців 2024р. на 1 521 145грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1155515320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 713 807грн., в тому числі 3 376 188грн. податкових зобов`язань та 337 619грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1156315320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області застосовано штраф у сумі 1 886 315грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №12605/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 345 270,63грн., в тому числі 1 124 033,85грн. податкових зобов`язань та 221 236,78грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №12607/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 112 096,88грн., в тому числі 93 660,48грн. податкових зобов`язань та 18 436,4грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №12608/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області яким застосовано штраф у сумі 1 020грн.;

- стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» сплачений судовий збір за звернення до суду із цим адміністративним позовом у розмірі 30 280грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ», за результатами якої було складено Акт від 19.02.2025р. за №6875/15-32-07-05-18, у висновках якого встановлено порушення податкового законодавства.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №1155215320705 від 18 березня 2025р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1 441 541грн., в тому числі 1 347 965грн. податкових зобов`язань та 93 576грн. штрафних санкцій;

- за №1155915320705 від 18 березня 2025р., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітні 9 місяців 2024р. на 1 521 145грн.;

- за №1155515320705 від 18 березня 2025р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 713 807грн., в тому числі 3 376 188грн. податкових зобов`язань та 337 619грн. штрафних санкцій;

- за №1156315320705 від 18 березня 2025р., яким застосовано штраф у сумі 1 886 315грн.;

- за №12605/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 345 270,63грн., в тому числі 1 124 033,85грн. податкових зобов`язань та 221 236,78грн. штрафних санкцій;

- за №12607/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 112 096,88грн., в тому числі 93 660,48грн. податкових зобов`язань та 18 436,4грн. штрафних санкцій;

- за №12608/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким застосовано штраф у сумі 1 020грн.

Позивач вважає вищезазначені рішення протиправними та такими, які підлягають скасуванню, посилаючись на те, що податковий орган, вважаючи, що позивачем не було надано документального підтвердження того, що надані послуги ТОВ «Клінкор Інвест», ТОВ «Артал Груп», ТОВ «Артал Ком» та ФОП Бондаренко були використані для отримання доходу, необґрунтовано прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №1155215320705 від 18 березня 2025р., №1155915320705 від 18 березня 2025р., №1155515320705 від 18 березня 2025р., №1156315320705 від 18 березня 2025р., №12605/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., №12607/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., №12608/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Хумана Південь» суму сплаченого судового збору в розмірі 30 280грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Представник податкового органу у судове засідання з`явився та надав відповідні пояснення по суті даної справи.

Представник ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надав відповідні пояснення по суті справи.

Також судовою колегією викликались у судове засіданні інспектора податкового органу, які проводили саме перевірку товариства та яким було складено Акт перевірки, у висновках якого встановлені спірні порушення законодавства. Проте, інспектора у судове засідання не з`явились та представник податкового органу подав клопотання про те, що вказані інспектора не можуть прибути у судове засідання та надати відповідні пояснення у зв`язку із знаходженням у даний період на документальній плановій виїзній перевірці іншого товариства.

На підставі вказаного, судова колегія вирішила розглядати дану справу за наявними документами в матеріалах справи.

Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий органу приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв протиправно та з порушенням норм законодавства, а тому в даному випадку наявні підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Проте, колегія суддів частково не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує в частині задоволених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705 та приймає в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні цих вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Так, колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалам справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до вимог податкового законодавства та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на І квартал 2025р., на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 7.01.2025р. за №117-п, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34737448) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 1.04.2018р. по 30.09.2024р.

Перевірка проводилась у період з 23.01.2025р. по 12.02.2025р.

Термін проведення перевірки було продовжено з 6.02.2025р. по 12.02.2025р. на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 31.01.2025р. за №979-п.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 19.02.2025р. за №6875/15-32-07-05-18 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34737448)».

ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34737448) подало до ГУ ДПС в Одеській області свої заперечення від 4.03.2025р. за №30-03 (вхідний ГУ ДПС в Одеській області №28508/6 від 4.03.2025р.) на акт планової документальної виїзної перевірки від 19.02.2025р. за №6875/15-32-07-05-18 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 1.04.2018р. по 30.09.2024р.

На підставі п.86.7. ст.86 ПК України ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» було належним чином та у передбачені терміни повідомлено про місце, час проведення такого розгляду листа від 6.03.2025р. за №3606/КПР/15-32-07-05-06.

Так, за результатом розгляду вказаних заперечень податковим органом задоволено частково та висновки за актом перевірки від 19.02.2025р. за №6875/15-32-07-05-18 викладено в наступній редакції:

«Перевіркою пунктів №1-3.1.2.1, 3.1.2.4-3.3 плану перевірки порушень не встановлено.

Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191, п. 74.3 ст. 74 і п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою та комісією з питань розгляду заперечень платників податків та пояснень до актів перевірок Головного управління ДПС в Одеській області встановлено порушення ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» в частині не підтвердження формування показників витрат належним чином оформленими первинним документами, встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з реалізацією товарів нижче ціни придбання, встановлено не реєстрацію податкових накладних.

В ході перевірки встановлені достатні факти та обставини, які підтверджують що ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» мало можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), проте не вжило достатніх заходів для їх дотримання.

Вимогами Податкового кодексу України, зокрема нормами ст.16, ст.36 встановлений обов`язок для платника податків щодо дотримання норм чинного податкового законодавства, в тому числі обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. В ході перевірки не встановлені обставини, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» (пункт 112.8 статті 112 Кодексу).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ»:

1. п.п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.11, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, абз.2 п.2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого Постановою КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 з урахуванням змін та доповнень, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1347965 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: - 2018 р. на суму 170779 грн.; - 2019 р. на суму 215809 грн.; - 2020 р. на суму 198645 грн.; - 2021 р. на суму 213564 грн.; - 2022 р. на суму 241039 грн.; - 2023 р. на суму 308129 грн.;

2. п.п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.11, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, абз.2 п.2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого Постановою КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 з урахуванням змін та доповнень, внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1521145 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: - 9 місяців 2024 р. на суму 1521145 грн.;

3. п.188.1 ст.188, п.189.1, ст. 189, абз. «г» п.198.5. ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 3 690 610 грн. в наступних податкових періодах: - жовтень 2018 на суму ПДВ 314423 грн.; - листопад 2018 на суму ПДВ 436402 грн.; - грудень 2018 на суму ПДВ 511788 грн.; - січень 2019 на суму ПДВ 232052 грн.; - лютий 2019 на суму ПДВ 58 грн.; - березень 2019 на суму ПДВ 107548 грн.; - квітень 2019 на суму ПДВ 193360 грн.; - травень 2019 на суму ПДВ 108044 грн.; - червень 2019 на суму ПДВ 145927 грн.; - липень 2019 на суму ПДВ 92659 грн.; - серпень 2019 на суму ПДВ 305638 грн.; - вересень 2019 на суму ПДВ 236270 грн.; - жовтень 2019 на суму ПДВ 40700 грн.; - листопад 2019 на суму ПДВ 231630 грн.. - грудень 2019 на суму 239788 грн.; - грудень 2020 на суму 220717 грн.; - грудень 2021 на суму 237294 грн.; - грудень 2022 на суму 36313 грн.;

4. абз. 4) п. 120 1.2. ст. 120 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних у сумі ПДВ 890 422 грн. в тому числі в наступних податкових періодах: грудень 2018 на суму 156311,35 грн.; грудень 2019 на суму 239787,80 грн.; грудень 2020 на суму 220716,65 грн.; грудень 2021 на суму 237293,75 грн., грудень 2022 на суму 36312,50 грн.;

5. абз. 1) п. 120 1.2. ст. 120 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних у сумі ПДВ 3 765 829 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: 2018 рік на суму 2 071 942 грн., 2019 рік на суму 1 693 887 грн.;

6. ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.521 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок надання податкових розрахунків з недостовірними відомостями або з помилками за період ІІ квартал 2024 року – ІІІ квартал 2024 року;

7. п.п. «є» п.п.14.1.54, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.2, п.п.162.1.3. п. 162.1 ст. 162, п.п.163.1.1. п.163.1 ст.163, п.п.164.2.20, п.164.2, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV» із змінами та доповненнями перевіркою встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб з доходу нарахованого та виплаченого на користь фізичних осіб у вигляді компенсації комунальних послуг у сумі 1 124 033,85 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 77 286,90 грн, за 2019 рік в сумі 119 756,96грн , за 2020 рік в сумі 95 216,46грн, за 2021 рік в сумі 120 439,98грн, за 2022 рік в сумі 210 270,72грн, за 2023 рік в сумі 235 456,00 грн, за 2024 рік у сумі 265 606,81 грн.;

8. п.п. «є» п.п.14.1.54 п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1 п.п.162.1.2. п.п.162.1.3. п. 162.1 ст. 162, п.п.163.1.1. п.163.1 ст.163, п.п.164.2.20, п.164.2., п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз.»а» п.176.2 ст.176, п.п.1.2, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ІV»(із змінами) занижені податкові зобов`язання з військового збору з доходу нарахованого та виплаченого на користь фізичних осіб у вигляді компенсації комунальних послуг у сумі 93 669,48 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 6 440,58 грн, за 2019 рік в сумі 9 979,75 грн, за 2020 рік в сумі 7 934,70грн, за 2021 рік в сумі 10 036,66 грн, за 2022 рік в сумі 17 522,56 грн, за 2023 рік в сумі 19 621,33 грн, за 2024 рік у сумі 22 133,90 грн.».

На підставі встановлених порушень податкового законодавства, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення – рішення:

- за №1155215320705 від 18 березня 2025р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1 441 541грн., в тому числі 1 347 965грн. податкових зобов`язань та 93 576грн. штрафних санкцій;

- за №1155915320705 від 18 березня 2025р., яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітні 9 місяців 2024р. на 1 521 145грн.;

- за №1155515320705 від 18 березня 2025р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 713 807грн., в тому числі 3 376 188грн. податкових зобов`язань та 337 619грн. штрафних санкцій;

- за №1156315320705 від 18 березня 2025р., яким позивачу застосовано штраф у сумі 1 886 315грн.;

- за №12605/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 345 270,63грн., в тому числі 1 124 033,85грн. податкових зобов`язань та 221 236,78грн. штрафних санкцій;

- за №12607/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 112 096,88грн., в тому числі 93 660,48грн. податкових зобов`язань та 18 436,4грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення №12608/15-32-24-06-20 від 21 березня 2025р., яким до позивача застосовано штраф у сумі 1 020грн..

Не погодившись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» надало до ДПС України скаргу (вх. ДПС №14847/6 від 2.04.2025р.) на податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2025р. №1155215320705, №1155515320705, №1156315320705, №1155915320705, від 21 березня 2025р. №126071532240620, №126081532240620, прийнятих на підставі встановлених порушень в акті планової документальної виїзної перевірки від 19.02.2025р. за №6875/15-32-07-05-18.

Проте, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2025р. №15003/6/99- 00-06-01-01-06 вказані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 18 березня 2025р. №1155215320705, №1155515320705, №1156315320705, №1155915320705, від 21 березня 2025р. №126071532240620, №126081532240620 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність прийняття податковим органом оскаржуваних рішень, з урахуванням підстав, за якими позивач просить їх визнати протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України, ст.94 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За правилами пп.44.1, 44.2 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як вбачається із матеріалів справи, що підстави прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705 стало те, що позивачем не було надано документального підтвердження того, що надані послуги ТОВ «Клінкор Інвест», ТОВ «Артал Груп», ТОВ «Артал Ком» та ФОП Бондаренко були використані для отримання доходу, а тому податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем в частині віднесення до складу витрат, що не підтверджені відповідними первинними документами та в частині не використання послуг в господарській діяльності, на підставі чого прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем було укладено з ТОВ «АРТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39527888) та надано під час перевірки договір №040116-14 від 4.01.2016р., предметом цього договору (п.1.1 договору №040116-14 від 4.01.2016, викладений в Акті) є надання ТОВ «АРТАЛ ГРУП» послуг з транспортного оброблення вантажів, навантажувально-розвантажувальних послуг, інших послуг, пов`язаних з підготовкою вантажів ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до транспортування.

Відповідно на виконання п.4.1. Договору №040116-14 від 4.01.2016р., положеннями Додатку №1 від 4.01.2016р. до Договору №040116-14 від 4.01.2016р. визначено вартість послуг виходячи із їх видів, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів. Одиницею виміру надання послуг для встановлення їх вартості послуг є 1 година.

На підставі п.3.2. Договору №040116-14 від 4.01.2016р. сторони на підтвердження приймання-передачі послуг укладали акти приймання-передачі наданих послуг, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів, обсяг яких визначався у годинах, які наявні в матеріалах справи.

Також, позивачем було укладено з ТОВ «АРТАЛ КОМ» (код ЄДРПОУ 42152833) та надано до перевірки договір №200818-1 від 20.08.2018р., предметом якого відповідно до п.1.1 цього договору є надання ТОВ «АРТАЛ КОМ» послуг з транспортного оброблення вантажів, навантажувально-розвантажувальні послуги, інші послуги, пов`язані з підготовкою вантажів ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до транспортування (п.1.1 договору викладений в Акті).

Відповідно на виконання п.4.1. Договору №200818-1 від 20.08.2018р., положеннями Додатку №1 від 20.08.2018р. до Договору №200818-1 від 20.08.2018р. визначено вартість послуг виходячи із їх видів, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів. Розрахунковою одиницею для встановлення вартості послуг є 1 година.

Сторони на підтвердження приймання-передачі послуг укладали акти приймання-передачі наданих послуг, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів, обсяг яких визначався у годинах, які наявні в матеріалах справи.

Окрім того, позивачем було укладено з ТОВ «КЛІНКОР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42650180) та надано до перевірки договір №150219 від 15.02.2019р., предметом якого відповідно до п.1.1 цього договору є надання ТОВ «КЛІНКОР ІНВЕСТ» послуг з транспортного оброблення вантажів, навантажувально-розвантажувальні послуги, інші послуги, пов`язані з підготовкою вантажів ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до транспортування (п. 1.1 договору процитовано в Акті).

Відповідно на виконання п.4.1. Договору №150219 від 15.02.2019р., положеннями Додатку №1 від 15.02.2019р. до Договору №150219 від 15.02.2019р. визначено вартість послуг виходячи із їх видів, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів. Розрахунковою одиницею для встановлення вартості послуг є 1 година.

Сторони на підтвердження приймання-передачі послуг укладали акти приймання-передачі наданих послуг, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів, обсяг яких визначався у годинах, які наявні в матеріалах справи.

Також, позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та надано до перевірки договір №01042022-4 від 1.04.2022р., предметом якого відповідно до п.1.1 цього договору є надання ФОП ОСОБА_1 послуг з транспортного оброблення вантажів, навантажувально-розвантажувальні послуги, інші послуги, пов`язані з підготовкою вантажів ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до транспортування.

Відповідно на виконання п.4.1. Договору №01042022-4 від 1.04.2022р., положеннями Додатку №1 від 1.04.2022р. до Договору №01042022-4 від 1.04.2022р. визначено вартість послуг виходячи із їх видів, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів. Розрахунковою одиницею для встановлення вартості послуг є 1 людино-година.

Сторони на підтвердження приймання-передачі послуг укладали акти приймання-передачі наданих послуг, а саме навантажувально-розвантажувальних послуг та транспортного оброблення вантажів, обсяг яких визначався у годинах, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи, що до перевірки ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» було надано акти виконаних робіт з даними постачальниками, перевіркою яких встановлено найменування робіт та послуг (Навантажувально-розвантажувальні послуги, транспортне оброблення вантажів), кількість годин, ціну без ПДВ.

Судова колегія зазначає, що за номенклатурою зазначеною в наданих первинних документах не можливо встановити які саме навантажувальні – розвантажувальні послуги здійснювались (якого товару, в якій кількості, обсягах та відповідно кількість часу витраченого на дану послугу), відповідно в ході перевірки та розгляду даної справи у суді неможливо встановити які саме навантажувально-розвантажувальні послуги було отримано від даних постачальників.

Що стосується транспортного оброблення вантажу та витраченого часу на дану послугу – представник ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» у судових засідання в апеляційному суді пояснив, що вищевказані компанії здійснювали послуги перевезення ТМЦ в межах Товариства без оформлення ТТН згідно Положення про внутрішнє переміщення товару в межах ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» без оформлення товарно-транспортних накладних.

Представник вказав, що переміщення товарів здійснювалось в межах міста та між магазинами однієї юридичної особи. Вантажовласник, вантажоодержувач, замовник одна і та ж особа. Зміна власника товару не відбувалась.

Враховуючи те, що переміщення товару здійснювалось між господарськими одиницями ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ», зміна власника товару не відбувалась, то відповідно ТТН не оформлювались.

Тобто, судова колегія зазначає, що ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» не заперечує щодо факту перевезення товару та надає пояснення щодо послуги «транспортне оброблення вантажів».

Отже, під час апеляційного розгляду було встановлено відсутність первинних документів, в т.ч. товарно-транспортних накладних, підтверджуючих використання даних послуг з навантаження-розвантаження в діяльності підприємства, перевезення товару вищенаведеними постачальниками саме на адресу ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ», що є обов`язковим підтвердженням надання послуг перевізниками.

При цьому, відповідно за інформацією в наданих до перевірки первинних документах не підтверджено надання постачальниками навантажувально – розвантажувальних послуг, транспортного оброблення вантажів саме для ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ», оскільки не встановлено осіб, що були задіяні в здійсненні даної господарської операції, їх обсяг, відсутнє документальне підтвердження щодо виконання постачальниками зазначеної кількості годин (акти не містять інформацію щодо товару та власника товару), оскільки інформація щодо відстані перевезення та ваги товару в наданих первинних документах відсутня (в актах відсутня інформація щодо пунктів навантаження та пунктів розвантаження, не зазначено адреси крамниць, або інших місць зберігання/ знаходження товару, що є в користуванні ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ»).

Відтак, судова колегія вважає, що ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» не надано документального підтвердження використання даних послуг для отримання доходу підприємства.

Для визначення правильності нарахування податку на прибуток, платнику податків необхідно починаючи з 1.01.2015р. встановити, чи правильно було розраховано фінансовий результат до оподаткування за відповідний період та яким чином спірні операції повинні відображатись в бухгалтерському обліку платника податків.

Відповідно до розділу. I Загальні положення, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013р. за №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, із змінами і доповненнями, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Враховуючи положення п.7 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999р. №318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), «Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені».

Відповідно за інформацією в наданих до перевірки первинних документах не підтверджено надання постачальниками навантажувально – розвантажувальних послуг, транспортного оброблення вантажів саме для ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ», оскільки не встановлено осіб, що були задіяні в здійсненні даної господарської операції, їх обсяг, відсутнє документальне підтвердження щодо виконання постачальником зазначеної кількості годин (акти не містять інформацію щодо товару та власника товару), оскільки інформація щодо відстані перевезення та ваги товару в наданих первинних документах відсутня (в актах відсутня інформація щодо пунктів навантаження та пунктів розвантаження, не зазначено адреси крамниць, або інших місць зберігання/ знаходження товару, що є в користуванні ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ») у зв`язку з чим в ході перевірки та в ході розгляду даної справи, судова колегія погоджується із висновком податкового органу про те, що ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» не надано документального підтвердження використання даних послуг для отримання доходу підприємства.

При цьому судова колегія зазначає, що Верховний Суд своєю постановою від 23.08.2023р. у справі за №600/1407/22-а, щодо складання ТТН зазначив, що для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу), та згідно п. 1 Постанови від 25 лютого 2009р. №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» - використання ТТН для водіїв юридичних осіб або ФОП, що здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах автотранспортом у межах України є обов`язковим.

Судова колегія приймаючи дане рішення бере до уваги ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується питання заниження позивачем податку на додану вартість, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із Акту перевірки, що під час перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189 ПК України, а саме позивачем не здійснювалось нарахування податкових зобов`язань виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу на вартість товарів, які реалізовані нижче ціни придбання, в результаті чого занижені податкові зобов`язання по податковій Декларації з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3 765 830грн.

На сторінці 53 Акту перевірки зазначено перелік використаних документів, а саме: товарних звітів, актів розпакування, фіскальних звітів, та даних ЄРПН.

Згідно даних бухгалтерського обліку (рахунок 282), вартість придбання товарів по групах наведена в Табл. 1 – Узагальнена інформація щодо ціни придбання (без ПДВ) товарів по групах.

Тобто, описано алгоритм визначення ціни придбання та встановлення факту, що вказані товари реалізовані нижче ціни придбання.

Що стосується тверджень представника позивача про те, що Акт містить лише узагальнену інформацію щодо ціни придбання товарів по групам без порівняння ціни придбання товару з ціною продажу, та ревізорами не було встановлено та зазначено який саме товар, на їх думку продавався нижче ціни придбання, яка різниця між ціною придбання конкретного товару та ціною його продажу та як ця різниця розрахована, то судова колегія зазначає, що на сторінці 54 Акту в таб.1 Узагальнена інформація щодо ціни придбання (без ПДВ) товарів по групах - детально є ціна придбання товарів по групам (Одяг б/в, Взуття б/в, Текстиль б/в) в розрізі періодів. Інформацію щодо порівняння ціни реалізації з ціною придбання в тому числі з розбивкою по місяцям, по товарам, партіям отриманого і проданого товару тощо, зазначено в Додатку 17 до даного акту перевірки «Детальний перелік товарів, з розшифровкою періоду реалізації, кількості, ціни, та відхилення ціни придбання від ціни реалізації.

Даний додаток надано разом із Актом перевірки підприємству, про що свідчать підписи посадових осіб – генерального директора ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» – Тетяною МАРШАЛКОВСЬКОЮ та головного бухгалтера ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» – Тетяною НАЙКО. Відповідно, позиція ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» зазначена в даному пункті заперечень: «…Ревізори зазначили якісь суми з розбивкою по місяцям (а не по товарам, партіям отриманого і проданого товару тощо), на які, на думку ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» було занижено податкові зобов`язання з ПДВ, проте з наведеного Акту та додатків до нього неможливо встановити як саме ревізорами було підраховано ці суми...», то судова колегія вважає такі твердження представника товариства необґрунтованими, оскільки вони спростовується зазначеною в Акті перевірці інформацією.

Судова колегія вважає, що наведений ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» у позові та під час апеляційного розгляду приклад «одна куртка, одна футболка» є з першого погляду цілком логічним, однак ніяк не корелює з принципами та методами ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, а саме: з моменту розпакування мішку та перетворення кілограмів в штуки в бухгалтерському обліку ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» не обліковується окремо «куртка» та окремо «футболка», а обліковуються дві одиниці ТМЦ «Одяг б/в» однаковою вартістю. Ця специфіка ведення бухгалтерського обліку детально описана в акті із посиланням на облікову політику підприємства, його відповіді на запит контролюючого органу у вигляді пояснень та бухгалтерських проводок.

Також, судова колегія зазначає, що, незважаючи на те, що в ході перевірки, в наданих поясненнях на запит, в запереченнях та в скарзі ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» наполягало на застосуванні метода ФІФО, у періоді 2018-2019р. на підприємстві використовувався метод вибуття запасів за середньозваженою собівартістю, що підтверджується отриманою в ході перевірки завіреною копією наказу про облікову політику №1 від 3.01.2017р.

Отже, в ході розгляду даного питання, з урахуванням наданих пояснень сторін, судова колегія вважає, що позиція ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» щодо протиправності виписаного повідомлення-рішення від 18.03.2025р. №1155515320705 є необґрунтованою та безпідставною.

Що стосується застосування штрафної санкції за відсутність реєстрації податкових накладних, то судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судовою колегією, що позивач вважає, що податковим органом протиправно застосовано штрафні санкції із застосуванням норми, яка не може бути застосована до спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, що спірною перевіркою встановлено відсутність виписки ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» та реєстрації в ЄРПН податкових накладних (порушення детально описано в пп.2.2 розділу 3.1.2.1. Податкові зобов`язання) на суму ПДВ 3 765 830грн.

Так, відповідно до пп.120.1.2. абз.1 - Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Перевіркою було встановлено відсутність виписки ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» та реєстрації в ЄРПН податкових накладних (порушення детально описано в пп.2.1 розділу 3.1.2.1. Податкові зобов`язання даного акту перевірки) на суму ПДВ 890 422грн. в наступних податкових періодах: Згідно пп.120 1.2. абз.4 - У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Враховуючи вказане, судова колегія вважає необґрунтованими вищевказані твердження позивача про те, що податковим органом протиправно застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ».

Отже, з урахуванням вищевказаного, судова колегія вважає, що в даному випадку податковим органом правомірне та в межах податкового законодавства прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705, а тому вони не підлягають скасуванню.

Що стосується податкових повідомлень-рішень №12605/15-32-24-06-20, №12607/15-32-24-06-20 та №12608/15-32-24-06-20, які податковий органу прийняв у зв`язку із кваліфікацією необхідності утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми виплачених орендодавцям фізичним особам-підприємцям сум компенсації витрат на комунальні послуги, які були частиною орендної плати за користування майном, то судова колегія зазначає наступне.

Так, приписами ч.1 ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Положеннями ч.1 ст.760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

При цьому, ч.1 ст.762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Господарський кодекс України (надалі - ГК України) (діючий на момент виникнення спірних правовідносин) визначав подібне правове регулювання.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч.1 ст.284 ГК України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

При цьому, згідно ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, особа, яка згідно договору оренди надає в оренду певне майно, отримує за це орендну плату, яка, вочевидь є її доходом.

При цьому, відповідно до кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2010, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна є видом економічної діяльності за класом 68.20.

Цей клас включає:

- надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном: багатоквартирними будівлями та житлом; нежитловими будівлями, у т.ч. виставковими залами, складськими приміщеннями; земельними ділянками;

- надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.

Отже, суб`єкт господарювання, який надає в оренду власне або орендоване нежитлове приміщення здійснює економічну діяльність за класом 68.20. В результаті такої економічної діяльності такий суб`єкт господарювання отримує дохід у вигляді орендної плати.

Згідно з п.291.3 ст.291 ПК України, фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПК України.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України).

Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, визначені у пункті 291.5 статті 291 ПК України.

Згідно з пп.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання - фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900кв. метрів.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп передбачено ст.292 ПК України.

Відповідно до п.292.1 ст.292 ПК України доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Отже, доходом фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку від надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна є дохід у вигляді орендної плати, яка включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПК України.

Положеннями пп.2 п.297.1 ст.297 ПК України встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з таких податків і зборів: податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

Як вбачається із матеріалів справи, що ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» укладено ряд подібних за своїми умовами договорів оренди нежитлових приміщень із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , копії яких наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що відповідно до умов договорів (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар отримує в строкове платне користування нежитлове приміщення.

При цьому, згідно пункту 4.1. (3.1.) договорів, орендна плата за договором складається з щомісячної орендної ставки компенсації витрат по комунальним послугам.

Позивач сплачував, зокрема таку частину орендної плати, як компенсацію витрат по комунальним послугам згідно платіжних інструкцій (копії яких долучені до позовної заяви), в яких чітко відображено призначення платежу, яке відповідає визначеній у договорах частині орендної плати.

Отже, фізичні особи-підприємці, які в межах своєї економічної господарської діяльності, надавали позивачу нежитлові приміщення в оренду, отримували орендну плату, яка складалась з двох частин. Очевидно, що вся сума орендної плати, враховуючи обидві її складові частини, є доходом фізичної особи-підприємця від його господарської діяльності.

В будь-якому разі, дохід отриманий фізичною особою підприємцем платником єдиного податку першої - третьої груп, внаслідок відшкодування останньому комунальних платежів, у тому числі орендарем за умовами укладених договорів оренди належного йому нерухомого майна (нежитлових приміщень) окремо не визначено в переліку доходів, які не включаються до доходів фізичної особи підприємця встановленого нормою пп.1 п.292.1. статті 292 ПК України.

Відповідно, вся сума орендної плати, включаючи компенсацію витрат за комунальні послуги, включається до доходу фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку від провадження ними діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду) та не є об`єктом оподаткування ПДФО і військового збору.

Отже, судова колегія вважає, що позивач не є податковим агентом під час виплати орендодавцям фізичним особам-підприємцям орендної плати, включаючи обидві її складові частини, яка є доходом таких орендодавців, отриманим від провадження ними господарської діяльності.

Відповідно, на позивача не покладався обов`язок утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплаченої орендодавцям орендної плати, а висновки Акту перевірки є необґрунтованими та такими, що призвели до протиправного донарахування позивачу грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями №12605/15-32-24-06-20, №12607/15- 32-24-06-20 та №12608/15-32-24-06-20.

Контролюючі органи неодноразово висловлювали сталу та послідовну позицію, що «сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду)».

Тобто, достатньою умовою для включення до доходу платника податків було просто передбачення необхідності компенсації комунальних послуг за договором оренди, навіть без включення такої компенсації до складу орендної плати.

Судова колегія враховує доводи товариства відносно того, що таку позицію, контролюючі органи оприлюднювали зокрема в базі Загальнодоступного інформаційного ресурсу (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28109), в інформаційних повідомленнях контролюючих органів (https://lv.tax.gov.ua/media-ark/newsark/509709.html, https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/507790.html, https://zt.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-510708.html).

Контролюючі органи також наполягають на тому, що кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, з врахуванням вимог ст. 292 Податкового кодексу України (https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-460095.html, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39615).

Тобто, контролюючі органи наполягають на тому, що навіть кошти не від підприємницької діяльності, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.

При цьому, судова колегія бере до уваги те, що всі платежі, зокрема сплата частини орендної плати (компенсації витрат по комунальним послугам) сплачувались позивачем на рахунки, що відкриті для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується доданими до позовної заяви платіжними інструкціями. Тобто, за логікою вищенаведених роз`яснень такі кошти повинні визнаватись доходом фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до ст.1 та 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилки сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovaand Pine v. the CzechRepublic), заява № 36548/97, пункт 58, Гаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію щодо сумісності способу, у який тлумачиться і застосовується національне законодавство, з принципами Конвенції та практикою ЄСПЛ в світлі захисту прав, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у пунктах 50, 51, 56 рішення у цій справі від 14 жовтня 2010 року, Європейський суд зазначив: «перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним... Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Черкаської Республіки», № 26449/95, пункт 54, від 09 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейлер проти Італії» № 33202/96. пункт 109, ЄСПЛ 2000-1...».

Апеляційний суд вважає, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника».

У даній справі Суд постановив, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, у тому числі через те, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що донараховуючи позивачу грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, податковий орган порушив принцип юридичної визначеності та належного урядування, оскільки без наявних на те підстав (змін до законодавства) почав трактувати закон у новий спосіб.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705, а тому воно підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволені вимог ТОВ «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до ГУ ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2025р. №1155915320705, №1155915320705, №1155515320705, №1156315320705.

При цьому, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2025р. №12605/15-32-24-06-20, №12607/15-32-24-06-20 та №12608/15-32-24-06-20 правомірним та законним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025р. – скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень:

- за №1155215320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1 441 541грн., в тому числі 1 347 965грн. податкових зобов`язань та 93 576грн. штрафних санкцій;

- за №1155915320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітні 9 місяців 2024р. на 1 521 145грн.;

- за №1155515320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 713 807грн., в тому числі 3 376 188грн. податкових зобов`язань та 337 619грн. штрафних санкцій;

- за №1156315320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області застосовано штраф у сумі 1 886 315грн..

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень:

- за №1155215320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1 441 541грн., в тому числі 1 347 965грн. податкових зобов`язань та 93 576грн. штрафних санкцій;

- за №1155915320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітні 9 місяців 2024р. на 1 521 145грн.;

- за №1155515320705 від 18 березня 2025р., яким Головним управлінням ДПС в Одеській області збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 713 807грн., в тому числі 3 376 188грн. податкових зобов`язань та 337 619грн. штрафних санкцій;

- за №1156315320705 від 18 березня 2025р., яким ГУ ДПС в Одеській області застосовано штраф у сумі 1 886 315грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХУМАНА ПІВДЕНЬ» суму сплаченого судового збору в розмірі 15 104грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 травня 2026р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко