Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 13 травня 2026 р.
Справа: №932/530/26
Суддя: Семененко Я.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 травня 2026 року м. Дніпросправа № 932/530/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),ї
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 лютого 2026 року (суддя Салькова В.С.) у справі №932/530/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ЕНА №6374743 від 19.12.2025;
- закрити провадження у справі відносно позивача за відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.
Підставами позову визначено необгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач вказував, що жодного правопорушення не вчиняв, а відповідачем, без доведеності будь-яких обставин, безпідставно кваліфіковано дії позивача за ч.1 ст.127 КУпАП.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 лютого 2026 року у справі №932/530/26 задоволено:
постанову серії ЕНА №6374743 від 19.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КпАП України – скасовано;
закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КпАП України.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 19.12.2025 о 13-55 та 19.12.2025 о 13-50 біля будинку №58 по проспекту Дмитра Яворницького в м. Дніпрі пішохід ОСОБА_1 зупинився на проїзній частині та заблокував проїзд автомобілю БМВ, д/н НОМЕР_1 , з причини, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив п.4.14ґ ПДР.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, порушень вимог Правил дорожнього руху України, а відтак не доведено й правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалити рішення про визнання неправомірними дій відповідача, які
виразилися у винесені відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що він звернувся до суду з позовом, в якому було заявлено вимоги не лише про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, а і з вимогами про визнання неправомірними дій відповідача. Вказує, що поліцейськими Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області не було дотримано вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися під час виконання службових обов`язків. Обгрунтовуючи таку позицію позивач посилається на обставини, які передували притягненню його до адміністративної відповідальності та які полягали в такому. Позивач є особою з обмеженими можливостями, інвалідом внаслідок війни, у власності має гараж. 19.12.2025 позивач виявив, що в`їзд до його гаражу заблоковано автомобілем БМВ, д/н НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивач викликав поліцію. Натомість, поліцейські, замість того, щоб притягнути до відповідальності водія автомобіля БМВ, д/н НОМЕР_1 , притягнули до відповідальності позивача.
Відповідач, у поданому відзиві, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивач є особою з інвалідністю першої групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Постановою ЕНА №6374743 від 19.12.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн.
Цією постановою позивачеві інкриміноване порушення вимог п.4.14ґ Правил дорожнього руху через те, що 19.12.2025 о 13-55 та 13-50 біля будинку №58 по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі він як пішохід зупинився на проїзній частині та заблокував проїзд автомобіля БМВ, д/ НОМЕР_2 , з причин, не пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено з підстав не ухвалення судом рішення про визнання неправомірними дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Надаючи оцінку аргументам позивача, наведеним в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст та обсяг заявлених позивачем у позові вимог. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався виключно на необгрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим просив визнати протиправними дій відповідача, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження в адміністративній справі.
Тобто, предмет спору у цій справі стосується виключно притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.3 ст.286 КАС України, в частині встановлено способу судового захисту.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що юридично значимим для позивача, у справах про притягнення до адміністративної діяльності, є саме постанова у справі про адміністративне правопорушення, а не дії відповідача по притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки особа притягується до адміністративної відповідальності на підставі постанови уповноваженого органу чи посадової особи, а не на підставі дій цієї посадової особи.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позов, в частині заявлених вимог про визнання дій неправомірними, не мав іншого обгрунтування, зокрема, на яке посилався позивач в апеляційній скарзі, ніж необгрунтованості притягнення до адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 лютого 2026 року у справі №932/530/26 – без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 14.05.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua