Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №520/25581/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 р. Справа № 520/25581/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.02.26 по справі № 520/25581/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової академії (м.Одеса)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Військової академії м. Одеса, Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

3. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 28.08.2019;

4. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 28.08.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;

5. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024;

6. зобов`язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;

7. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року;

8. зобов`язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

9. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року;

10. зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

11. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 22.02.2023 по 14.05.2024;

12. зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;

13. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення;

14. зобов`язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

15. при прийнятті судового рішення по справі вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме, стягнути солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Військової академії м. Одеса та Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 по справі №520/24349/25 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 роз`єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені по справі № 520/24349/25. Вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024; зобов`язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року; зобов`язання Військової академії м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов`язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум - виділено в окреме провадження і передано до відповідного структурного підрозділу апарату Харківського окружного адміністративного суду для організації виконання положень ст. 31 КАС України.

Ухвалою суду від 26.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №520/25581/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії м. Одеса про визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024; зобов`язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року; зобов`язання Військової академії м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов`язання Військової академії м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 14.01.2026 позовну заяву в частині позовного періоду з 19.07.2022 по 20.12.2024 залишено без розгляду.

В частині позовного періоду з 28.08.2019 по 19.07.2022, а саме за позовними вимогами: про визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 19.07.2022; зобов`язання Військової академії м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 19.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов`язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум - продовжено розгляд справи №520/25581/25.

В обґрунтування позовних вимог (в межах даної справи, з урахуванням ухвали суду від 14.01.2026) позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому в повному розмірі щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 19.07.2022; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022.

Зобов`язано Військову академію м. Одеса нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової академії м. Одеса (код ЄДРПОУ 24983020) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в межах даної справи, з урахуванням картки особового рахунку позивача та довідок у справі, питання нарахування й виплати позивачу поточної індексації за вказаний ним календарний період не може бути спірним - поточна індексація сплачена відповідачем у повному обсязі згідно чинного на момент спірних правовідносин законодавства з 28.08.2019 по 19.07.2022.

Аналіз абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави вважати, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовців, відповідачу належало б вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації - різниці. Отже, березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 березня 2018 року. Також, у цьому контексті, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу

Разом з тим, згідно матеріалів справи, у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача та на основі правил Порядку № 1078 Військовою частиною НОМЕР_1 , де як стверджує у позовній заяві позивач, він проходив військову службу, не було вирішено питання щодо наявності чи відсутності у військовослужбовця права на отримання "індексації-різниці" у період з 01.03.2018 по 27.08.2019 включно .

Однак, в межах цієї адміністративної справи Військовою частиною НОМЕР_1 не визначено конкретну суму "індексації-різниці" у відповідності до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, яка має щомісячний фіксований характер та виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), до якої також додається "поточна індексація". Відтак, оскільки на момент підвищення доходу позивача, тобто у березні 2018 року, питання щодо наявності чи відсутності у нього права на отримання щомісяця "індексації-різниці" у фіксованому розмірі вирішено не було, то це, на думку відповідача, позбавило Військову академію (м.Одеса) обов`язку у нарахуванні й виплаті щомісяця "індексації-різниці" у фіксованому розмірі, що гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Також судом першої інстанції не враховано правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 24 вересня 2025 року у справі № 120/2235/22-а, де суд зазначив, що "Суди першої й апеляційної інстанції, зобов`язавши Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації позивачу за період з 01 березня 2018 року по 05 березня 2019 року, фактично, указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, оскільки без з`ясування питання чи розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, неможливо вирішити питання про наявність/відсутність порушеного відповідачем права позивача на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 05 березня 2019 року".

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу:

- з 11.08.2016 по 28.08.2019 у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 );

- з 28.08.2019 по 22.02.2023 у Військовій академії м. Одеса;

- з 22.02.2023 по 14.05.2024 у Військовій частині НОМЕР_2 ;

- з 14.05.2024 по 20.12.2024 у Військовій академії м. Одеса.

Як зазначає позивач, у спірному періоді нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення проведено у неналежному розмірі, тобто без урахування вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Окрім того, згідно з витягом із наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 20.12.2024 №379 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу по звільненню у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 календарних років служби у сумі 136515,60 грн.

Водночас, під час розрахунку одноразової грошової допомоги по звільненню Військовою академією м. Одеса не враховано індексацію грошового забезпечення, яка має систематичний (щомісячний) характер та є невід`ємною складовою частиною сум щомісячного грошового забезпечення.

Позивач через свого представника звернувся до Військової академії м. Одеса із адвокатськими запитами від 15.07.2025, у якому просив надати довідки про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення помісячно, а у разі ненарахування та невиплати індексації - надати інформацію про підстави ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення.

Військовою академією м. Одеса надані довідки від 23.07.2025 № 6/65/1090 та від 23.07.2025 №6/65/1091 щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, згідно з якими з 01.01.2023 позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, а при обчисленні індексації з 14.05.2024 застосовано базовий місяць - грудень 2023 року.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачено йому у повному обсязі щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022, а також одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022 та зобов`язання Військової академії м. Одеса нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII).

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок №1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Щодо фіксованої суми індексації, суд враховує, що Верховний Суд сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у подібних правовідносинах, викладений у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21.

Колегія суддів зазначає, що поняття "фіксованої" суми індексації, у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Аналізуючи положення пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації різниці, а якщо так, то в якій сумі.

З огляду на абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

З метою повного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів ухвалою від 14 квітня 2026 року витребувала у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) належним чином завірену копію довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року та березні 2018 року.

На виконання ухвали суду військовою частиною НОМЕР_1 надано довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 .

Так, з вказаної довідки встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року складав 7657,92 грн, за березень 2018 року - 8038,89 грн.

Отже, арифметичне значення показника підвищення грошового доходу позивача за рахунок всіх складових грошового доходу, які не мають разового характеру, дорівнює: 8038,89 грн. - 7657,92 грн. = 380,97 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762.00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін становить 253.30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядок № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, тобто, 1 762.00 грн. х 253.30 % : 100 = 4463.15 грн.

Отже, позивач набув право на отримання індексації грошового забезпечення після 01.03.2018 у фіксованому розмірі, обчисленому як 4463.15 грн за вирахуванням суми підвищення грошового забезпечення березня 2018 року порівняно із грошовим забезпеченням лютого 2018 року: 4463.15 грн - 380,97 грн = 4082,18 грн, за періоди з 28.08.2019 по 19.07.2022.

Викладена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 28.05.2024 по справі № 160/14683/23, від 29.12.2025 у справі № 560/12915/23.

Під час розгляду справи встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплату відповідачем суми індексації-різниці за спірний період.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби цивільного захисту.

Доказів нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за спірний період матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів також не надано.

Таким чином, доводи відповідача про не вирішення питання щодо наявності чи відсутності у військовослужбовця, ОСОБА_1 права на отримання індексації - різниці, спростовуються вищезазначеним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022 та зобов`язання Військової академії м. Одеса нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 28.08.2019 по 19.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Стосовно вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (враховуючи ухвалу суду від 24.09.2025), колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.1 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-5 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З урахуванням викладеного суд вправі оцінювати відповідність витратам на правову допомогу їх розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 10.07.2025 з Адвокатським бюро "Острицький", в особі керуючого Острицького Андрія Олеговича (далі - Бюро), відповідно до умов якого Клієнт доручає Бюро надати йому професійну правничу допомогу у справі щодо невиплати Клієнту індексації грошового забезпечення військовослужбовця та одноразової грошової допомоги при звільненнні з урахуванням індексації в належному розмірі, представляти інтереси Клієнта у всіх судових інстанціях, організаціях, установах, вчиняти усі без винятку дії без будь-яких обмежень для виконання повноважень за цим договором. Стороні погодили вартість надання правової допомоги в межах дії договору про надання правової допомоги. Вартість представлення інтересів клієнта (надання правової допомоги) у відповідності до предмету договору справи становить за надання правничої допомоги в суді першої інстанції - 6000 (п`ять тисяч) гривень.

Згідно акту виконаних робіт від 11.09.2025 Адвокат виконав, а Клієнт прийняв роботи, щодо надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції; загальна вартість виконаних робіт складає 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Оплата наданих послуг підтверджується платіжною інструкцією від 11.07.2025 №1.211620599.1 на суму 6000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 1000,00 грн. (з урахуванням ухвали суду від 24.09.2025 про роз`єднання позовних вимог).

Вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.

Колегія суддів враховує, що відповідач не подавав до суду першої інстанції заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу та не зазначав про неспівмірність визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг з правової допомоги.

Разом з тим, Військовою академією (м. Одеса) жодних доводів стосовно неспівмірності розміру правничої допомоги, що підлягає стягненню на користь позивача, в апеляційній скарзі не зазначено.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Водночас, колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог відповідачем не оскаржується, а тому згідно приписів статті 308 КАС України не являється предметом апеляційної перевірки.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 по справі № 520/25581/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова