Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №360/2075/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року справа №360/2075/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі №360/2075/25 (головуючий І інстанції К.О. Пляшкова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 16 жовтня 2025 року №045750033693 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» з 25.10.1993 по 31.12.1997; зарахувати до загального стажу період навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 101 з 01.09.1990 по 22.06.1993 та здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення до відповідача з 09 жовтня 2025 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16 жовтня 2025 року №045750033693 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 09 жовтня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1990 по 22.06.1993 та до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.1994 по 31.12.1997.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що для зарахування пільгового стажу за період 25.10.1993-31.12.1997 по списку №1 особою жодних документів, передбачених п.п.5 пункту 2.1. Порядку, для зарахування даного періоду до пільгового стажу долучено не було. В матеріалах електронної пенсійної справи міститься лише трудова книжка НОМЕР_1 від 22.03.1995, що є недостатнім.

Не враховано дані довідки №249 від 12.09.2025 про період навчання у Сєвєродонєцкому ПТУ №101, оскільки дана довідка не містить повних даних про періоди навчання, підстав для зарахування на навчання та присвоєння кваліфікації. Запис про навчання у вищевказаній трудовій книжці немає можливості врахувати, оскільки відсутні повні реквізити диплома (відсутня дата видачі).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , з 12 липня 2025 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV. Страховий стаж складає 39 років 5 місяців 2 дні, у тому числі робота за списком № 1 – 16 років 5 місяців 11 днів.

Як слідує з розрахунку форми РС-право до страхового стажу позивача зараховані такі періоди: з 25.10.1993 по 01.02.1994 (0 років 3 місяці 7 днів); з 02.02.1994 по 31.12.1997 (3 роки 11 місяців 0 днів); з 01.01.1998 по 31.12.2003 Список № 1 (6 років 0 місяців 0 днів); з 01.01.2004 по 31.12.2004 Список № 1 (1 рік 0 місяців 0 днів); з 01.01.2005 по 11.06.2014 Список № 1 (9 років 5 місяців 11 днів); з 12.06.2014 по 06.03.2017 (2 роки 8 місяців 25 днів); з 01.04.2019 по 02.04.2019 (0 років 0 місяців 2 дні), всього 23 роки 4 місяці 15 днів, у тому числі робота за Списком № 1 – 16 років 5 місяців 11 днів.

Позивач звернувся із заявою від 09 жовтня 2025 року про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до його загального страхового стажу період навчання з 01.09.1990 по 22.06.1993 та до пільгового страхового стажу період роботи з 25.10.1993 по 31.12.1997. Згідно із розпискою-повідомленням від 09 жовтня 2025 року позивачем разом із заявою надано паспорт та довідку про навчання № 249.

Заяву позивача про перерахунок пенсії від 09 жовтня 2025 року разом з доданими до неї документами за принципом екстериторіальності розглянуто ГУПФУ у Вінницькій області та прийнято рішення від 16 жовтня 2025 року №045750033693 про відмову у перерахунку пенсії, в якому вказано, що для зарахування пільгового стажу за період 25.10.1993-31.12.1997 по списку №1 особою жодних документів, передбачених підпунктом 5 пункту 2.1. Порядку, для зарахування даного періоду до пільгового стажу не долучено. В матеріалах електронної пенсійної справи міститься лише трудова книжка від 22.03.1995 серії НОМЕР_1 , що є недостатнім. Не враховано дані довідки від 12.09.2025 № 249 про період навчання у Сєвєродонєцкому ПТУ № 101, оскільки дана довідка не містить повних даних про періоди навчання, підстав для зарахування на навчання та присвоєння кваліфікації. Запис про навчання у вищевказаній трудовій книжці немає можливості врахувати, оскільки відсутні повні реквізити диплома (відсутня дата видачі).

Згідно із довідкою форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) від 22 серпня 2025 року в Реєстрі наявні відомості про роботу позивача та нараховану йому заробітну плату з січня 1998 року по 06 березня 2017 року по страхувальникам Сєвєродонецьке Державне виробниче підприємство «Об`єднання Азот» (код страхувальника 05761672), ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») (код страхувальника 33270581).

Також в Реєстрі наявні відомості по спеціальному стажу позивача за період з 01 січня 1998 року по 11 червня 2014 року за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1 (згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб, який є додатком до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, в редакції наказу Мінфіну від 15.05.2018 № 511, має назву «Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам») по страхувальникам Сєвєродонецьке Державне виробниче підприємство «Об`єднання Азот» (код страхувальника 05761672), ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») (код страхувальника 33270581).

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.

Щодо доводів апелянта, що для зарахування пільгового стажу за період 25.10.1993-31.12.1997 по списку №1 особою жодних документів, передбачених п.п.5 пункту 2.1. Порядку, для зарахування даного періоду до пільгового стажу долучено не було, суд зазначає наступне.

Дослідженням записів у трудовій книжці від 22 березня 1995 року серії НОМЕР_1 встановлено, що в ній наявні такі записи про спірні періоди роботи ОСОБА_1 :

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот» (Сєвєродонецьке Державне виробниче підприємство «Об`єднання Азот»)

з 25.10.1993 по 31.01.1994 – працював апаратником піролізу цеху ацетилену (наказ від 26.10.1993 ВК № 83к) (запис № 2);

з 01.02.1994 по 30.06.1998 – працював апаратником абсорбції цеху ацетилену (розпорядження від 28.01.1994 № 22) (запис № 3);

згідно з наказом від 31.10.1994 № 124 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

З наведених положень статті 24 Закону № 1058-IV слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що його робота за професією апаратник абсорбції за результатами проведеної атестації робочих місць на відповідність умовам праці, дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

При цьому трудова книжка не містить такого запису про роботу позивача за професією апаратник піролізу.

За назвою внесеної до трудової книжки позивача професією «апаратник піролізу» судом установлено відсутність такої професії у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, яка була чинною у вказаному періоді роботи позивача.

Отже, зважаючи, що трудова книжка позивача не містить записів про пільговий характер роботи позивача в період з 25.10.1993 по 31.01.1994, а позивачем не надано відповідачу уточнюючу пільговий характер цієї роботи довідку, то цей період роботи позивача правомірно зарахований до його загального страхового стажу.

Пільговий характер роботи позивача з 01.02.1994 по 31.12.1997 за професією «апаратник абсорбції», підтверджений записами у трудовій книжці, вона дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана професії включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Крім того, суд зауважує, що за вказаною професією позивач продовжував працювати і після 31 грудня 1997 року та пропрацював до 30 червня 1998 року до поки з 01 липня 1998 року не був переведений апаратником абсорбції 5 розряду цеху ацетилену виробництва «Оргсинтез».

При цьому, починаючи з січня 1998 року в Реєстрі застрахованих осіб вже наявні відомості про спеціальний стаж позивача за кодом обліку спецстажу ЗПЗ013А1.

Згідно з вище наведеними положеннями статті 62 Закону № 1788-XII та Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Оскільки записи у трудовій книжці позивача за період його роботи з 01.02.1994 по 31.12.1997 у повній мірі підтверджують пільговий характер роботи позивача, то ГУПФУ у Вінницькій області безпідставно вимагало підтвердження цього стажу уточнюючими довідками.

Щодо доводів апелянта, що не враховано дані довідки №249 від 12.09.2025 про період навчання у Сєвєродонєцкому ПТУ №101, оскільки дана довідка не містить повних даних про періоди навчання, підстав для зарахування на навчання та присвоєння кваліфікації, суд зазначає наступне.

Згідно записів трудової книжки від 22 березня 1995 року серії НОМЕР_1 : з 01.09.1990 по 22.06.1993 - навчання в СПТУ № 101 м.Сєвєродонецьк (диплом НОМЕР_2 ) (запис № 1).

Згідно з довідкою Державного навчального закладу «Сєвєродонецьке вище професійне училище» від 12 вересня 2025 року № 249, її видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому, що він дійсно навчався у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 101 та у зв`язку із закінченням терміну навчання отримав диплом серії НОМЕР_2 . Інформація підтверджується записом у трудовій книжці. Книги наказів про зарахування та відрахування здобувачів освіти знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Сєвєродонецьку, Луганської області, у зв`язку з чим підвередити точний період навчання не є можливим. Довідка оформлена у Державному навчальному закладі «Сєвєродонецьке вище професійне училище» у зв`язку з реорганізацією з 21.08.2009 Сєвєродонецького ВПУ у ДНЗ «Сєвєродонецьке ВПУ» згідно з наказом МОН України від 21.08.2009 № 774; об`єднанням Сєвєродонецького вищого професійного училища з Сєвєродонецьким хіміко-технологічним ліцеєм за наказом МОН України від 30.06.2009 № 606; перейменуванням Сєвєродонецького професійно-технічного училища № 1 на Сєвєродонецький професійний хіміко-технологічний ліцей за наказом Департаменту освіти та науки Луганської облдержадміністрації від 10.01.2004 № 6; об`єднанням Сєвєродонецького професійно-технічного училища № 101 з Сєвєродонецьким професійно-технічним училищем № 1 згідно з наказом МОН України від 29.05.1997 № 526.

Згідно з підпунктом «б» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Стаття 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», пов`язує можливість зарахування часу навчання у професійно-технічному навчальному закладі, зокрема, до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, з зарахуванням особи на роботу за набутою професією упродовж не більш як трьох місяців з дня закінчення навчання.

За даними трудової книжки від 22 березня 1995 року серії НОМЕР_1 після закінчення навчання в СПТУ № 101 позивач з 25 жовтня 1993 року був працевлаштований у Сєвєродонецьке ВО «Азот» апаратником піролізу цеху ацетилену за 4 розрядом.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників кваліфікаційною вимогою для апаратника піролізу 4 розряду є професійно-технічна освіта.

Зважаючи на інформацію, що вказана у трудовій книжці позивача та довідці навчального закладу про навчання, суд не погоджується з відмовою відповідача у зарахуванні періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1990 по 22.06.1993 до його страхового стажу, оскільки цими документами у повній мірі підтверджено, що позивач у вказаному періоді навчався у СПТУ № 101 та за наслідками закінчення навчання отримав відповідний диплом.

У свою чергу відсутність у трудовій книжці позивача дати видачі диплому, на думку суду, не може позбавляти позивача на зарахування цього періоду до його страхового стажу, оскільки відповідальність за правильність та повноту ведення трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання, а не на працівника.

Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року в справі №677/277/17 висловлено правову позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд також ураховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а.

Отже, оскільки записом у трудовій книжці позивача у повній мірі підтверджено факт навчання позивача в СПТУ № 101 та період навчання, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні цього періоду до страхового стажу.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 09 жовтня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1990 по 22.06.1993 та до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.1994 по 31.12.1997.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі №360/2075/25 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі №360/2075/25 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 14 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко