Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №333/7210/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 333/7210/25

Провадження № 2-а/331/36/2026

РІШЕННЯ

іменем України

14.05.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

07.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28 жовтня 2024 року, виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №822 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Про існування протоколу про притягненню адміністративної відповідальності, а також зазначеної постанови позивач не знав, дізнався про її існування із додатку «Дія», а копію постанови отримав 28.07.2025 року у відповідь на адвокатський запит Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Так, ОСОБА_1 зазначає, що у день нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме 23 жовтня 2024 року він перебував на лікуванні у лікаря стоматолога із 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., а тому і не міг порушити вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді не пред`явлення військового облікового документа за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідача наявний обов`язок під час перевірки документів здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також можливість використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпеченню доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів.

Так, саме відеозапис може підтвердити чи спростувати обставини події, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови.

З метою підтвердження обставин щодо того, що представники ІНФОРМАЦІЯ_4 не зупиняли Кубишкина О.В. для перевірки військово-облікових документів, представником позивача був скерований адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання копії матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення

Проте відповідь станом на дату звернення із позовом, так і не була отримана.

Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови № 822 від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності на підставі ч. 3 ст.210-1 КУпАП за непред`явлення військово-облікового документу.

Проте, Позивач має військово-обліковий документ з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+", з якого слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Вільнянськ) (звання солдат), що дані військово-зобов`язаний оновив вчасно (16 липня 2024 року), жодних порушень порядку обліку військовозобов`язаних ним не допущено.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушенення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову №822 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 28.10.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП. Просить поновити строк для звернення до суду із пред`явленим позовом, оскільки постанова була розглянута без участі позивача.

Ухвалою суду від 12.02.2026 рокупоновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження по справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали для надання відзиву.

27.03.2026 року до суду надійшов від відповідача відзив, зазначає, що 23.10.2024 року о 16 год. 40 хв. у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 при перевірці війського-облікових документів не мав при собі війського-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 23.10.2024 року. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2024 № 1068 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 28.10.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Від його підписання та отримання другого примірника протоколу відмовився, що було зафіксовано у присутності свідків. В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 23.10.2024 року.

Щодо наявності відеозапису зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відео фіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 532, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2024 року за № 1391/42736, строк зберігання на сервері фото та відеозаписів з портативних відео реєстраторів становить 30 днів завантаження відповідної інформації. В зв`язку з тим, що з дати вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - 23.10.2024 року, пройшло вже більше 30 днів (майже півтора року), фото- і відео фіксація процесу перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_1 23.10.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на сервері фото- та відеозаписів з портативних відео реєстраторів не збереглась.

До суду надав акт про відсутність військово-облікового документу від 23.10.2024 року.

Таким чином, вважають, що постанова № 822 від 28.10.2024 року винесено з додержанням вимог чинного законодавства України, тому позовна заява задоволенню не підлягає.

Просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1068 від 23.10.2024 року ОСОБА_1 23.10.2024 року о 16 год. 40 хв. на АДРЕСА_1 у період мобілізації не мав при собі та відмовився пред`явити військово- обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28 жовтня 2024 року, виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №822 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Позивач, вважаючи протиправною вказану постанову, звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У цьому випадку спірні правовідносини склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

Згідно ч.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особливий період, у розумінні ст. 1 Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Зокрема, бланкетна диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тому для встановлення елементів складу правопорушення, передбаченого цією статтею, застосовуються положення Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Нормами п.п.12, 13 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення №154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, саме на відповідача як органа, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст.278 КУпАП.

За змістом статті 268 КУпАП, при розгляді справ, передбачених ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП, участь належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи особи, яка притягається до відповідальності, не є обов`язковою.

За приписами ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, в цій статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .

На виконання приписів ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ своєю постановою №560 від 16.06.2024 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок 560).

Згідно з п. 25 Порядку 560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п. 49 Порядку 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Згідно з п. 52 Порядку 560 під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що у разі оскарження позивачем факту непред`явлення за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу, належним підтвердженням подій щодо пред`явлення військово-облікового документу має бути відповідний відеозапис.

Однак до спірної постанови та до матеріалів адміністративної справи, що розглядається, матеріалів відеофіксації щодо непред`явлення позивачем військово-облікового документу відповідачем не надано.

28 жовтня 2024 року, виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №822 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Разом з тим, до суду надано військово-обліковий документ з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+", з якого слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Вільнянськ) (звання солдат), що дані військово-зобов`язаний оновив вчасно (16 липня 2024 року), жодних порушень порядку обліку військовозобов`язаних ним не допущено.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1068 від 23.10.2024 року ОСОБА_1 23.10.2024 року о 16 год. 40 хв. на АДРЕСА_1 у період мобілізації не мав при собі та відмовився пред`явити військово- обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 до суду надав довідку із стоматології «Добрий доктор» від 05.08.2025 року (07.05.2026 року) де зазначено, що 23 жовтня 2024 року він перебував на лікуванні у лікаря стоматолога із 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., а тому і не міг порушити вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді не пред`явлення військового облікового документа за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зауважує, що згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018 року.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факту непред`явлення позивачем за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)

Суд при оцінці фактичних обставин справи дійшов висновку про відсутність доказів, які свідчать про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КупАП, а тому спірна постанова № 822 від 28.10.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП . З цих підстав суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити.

Керуючись ст. 5, 6, 77, 139, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №822 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 28.10.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Н.В.Фісун