Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №299/909/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/909/26

Номер провадження 2/299/438/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про скасування (зняття) заборони відчуження нерухомого майна шляхом вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та припинення обтяження речових прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про скасування (зняття) заборони відчуження нерухомого майна шляхом вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та припинення обтяження речових прав.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 липня 2025 року позивач мав намір зробити переєрестрацію будинку (закінченого будівництвом) житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , для чого подав відповідні документи до державного реєстратора Виноградівської міської ради і в ході оформлення документів було виявлено, що на будинок який знаходиться за вищевказаною адресою 08.12.2004 року накладено архівну заборону - обтяження за № 1530466 у вигляді заборони на невизначене майно, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану Виноградівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області, підстава обтяження: повідомлення 2, 02.11.1984, Виноградівський міськторг, власник: ОСОБА_1 , причина відсутності коду : архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 60, архівна дата 02.11.1984, Дата виникнення: 02.11.1984, ст. 54.

14.11.2025 року позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 Листом за №339/01-16 від 14.11.2025 року Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відмовлено в знятті заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що мною ОСОБА_1 не представлено повідомлення кредитора про погашення позики, що передбачено п.5.1 підпункту 15 «Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України» ( копія листа додається). Такий лист до нотаріуса позивач надати не може, так як підприємство «Виноградівськторг» не є діючим є ліквідованим. Арешт дійсно є архівний, так як у 1980 році він працював на даному підприємстві грузчиком , отримав позичку (яку в подальшому погасив) тому і було накладено обтяження. Обтяження у вигляді арешту майна, яке накладене вже тривалий час на майно Позивача, яке належить йому на праві приватної власності створює перешкоди здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що гарантоване Конституцією України.

Сторони та третя особа будучи належним чином, своєчасно повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечень не має.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особисто власності на житловий будинок від 26 жовтня 1990 року житловий будинок в цілому, з принадлежними до нього будівлями чи спорудами розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить громадянину ОСОБА_2 ( позивачу по справі).

26 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 , маючи намір зробити переєрестрацію вказаного будинку (закінченого будівництвом) подав відповідні документи до державного реєстратора Виноградівської міської ради.

В ході оформлення документів було виявлено, що на будинок який знаходиться за вищевказаною адресою накладено архівну заборону.

Так, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження у вигляді заборони на невизначене майно останнього, згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчеження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 08.12.2004 року зареєстроване обтяження за № 1530466 у вигляді заборони на невизначене майно, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану Виноградівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області, підстава обтяження: повідомлення 2, 02.11.1984, Виноградівський міськторг, власник: ОСОБА_1 , причина відсутності коду : архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 60, архівна дата 02.11.1984, Дата виникнення: 02.11.1984, ст. 54.

14.11.2025 року позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Листом за №339/01-16 від 14.11.2025 року Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відмовлено в знятті заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що позивачем ОСОБА_1 не представлено повідомлення кредитора про погашення позики, що передбачено п.5.1 підпункту 15 «Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України».

Такий лист до нотаріуса позивач надати не може, оскільки підприємство «Виноградівськторг» не є діючим - є ліквідованим.

Арешт є архівний, так як у 1980 році позивач працював на даному підприємстві, зокрема відповідно до записів у трудовій книжці №8 від 5.12.1980 р, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Виноградівський горторг грузчиком, що пітверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 20.08.1980 р.

У період роботи на даному підприємстві позивачу була видана позичка (яку він в подальшому погасив) і тому і було накладено обтяження.

Згідно Витягу за №437029587 від 26.07.2025 року встановлено наступну заборону (обтяження) на будинок АДРЕСА_1 , зокрема:

- Заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 1530466 від 08.12.2004 року, реєстратор: Виноградівська державна нотаріальна контора, підстава виникнення повідомлення 2, 02.11.1984, Виноградівський міськторг; об`єкт обтяження: адреса АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 , причина відсутності РНОКПП : інша причина відсутності коду, країна громадянства : Україна. Додаткові дані: архівний номер: 60, архівна дата : 02.11.1984, дата виникнення: 02.11.1984, ст.54. Даний запис - «арешт (архівний запис).

Згідно інформації на офіційному сайті Міністерства юстиції України - Єдиний реєстр боржників (за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) інформація на «Виноградівський міськторг» відсутня, - «За вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня».

Таким чином можливість зняття арешту (обмеження) на нерухоме майно (будинку) виключена, оскільки з моменту накладення арешту пройшов термін більше 16 років, не має жодних документів відповідно до яких було накладено арешт, тому арешт може бути знятий тільки в судовому порядку.

У відповідності до пункту 5.1 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року та зареєстрованому в МЮУ 22.07.2012 року за №282/20595 передбачено, що нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна, серед іншого, за рішенням суду.

При накладенні заборони відчуження на нерухоме майно процедура реєстрації у Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентується Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом МЮУ від 09.06.1999 року №31/5, у відповідності до п.2.1 якого підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

У відповідності до ст. 73 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 74 ЗУ «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2013 року №868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджується виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили, рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно по Закону України Про нотаріати протя нотарі, яким знято відповідну заборону. відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям. Частиною другою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно п.5.1 глави 15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. Відповідно до п.9 ч.І ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, за відсутності правовідносин зобов`язального характеру, вирішення питання можливості припинення обтяження нерухомого майна перебуває у виключній компетенції суду.

Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 3 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позивач є власником житлового будинку та у зв`язку із накладенням арешту на майно, такий не має змоги розпорядитися своєю приватною власністю.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та дані витяги з реєстру заборон.

Наявність даного обтяження порушує законні права та інтереси позивача і таке слід скасувати в судовому порядку.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати заборону (архівний запис) на нерухоме майно та виключити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження №1530466 від 08.12.2004 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану Виноградівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області, підстава обтяження: повідомлення 2, 02.11.1984, Виноградівський міськторг, власник: ОСОБА_1 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 60, архівна дата 02.11.1984, Дата виникнення : 02.11.1984, ст.54.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.